Особливості особистісних властивостей і міжособистісних відносин молодших школярів, їхній зв’язок з особливостями комунікацій у музично-педагогічному процесі

Статті і корисна інформація » Вплив особливостей педагогічних комунікацій на формування особистості молодшого школяра » Особливості особистісних властивостей і міжособистісних відносин молодших школярів, їхній зв’язок з особливостями комунікацій у музично-педагогічному процесі

Сторінка 3

7) показник соціальної сміливості, невимушеності, рішучості (фактор Н) пов'язаний із проявами:

- тривожності, заклопотаності, повний похмурих думок (фактор ПРО) - негативний зв'язок, тобто, рішучий, невимушений дитина - безтурботний, спокійний і оптимістичний;

8) показник чутливості, ніжності (фактор I) пов'язаний з :

- високим самоконтролем (фактор Q3), тобто ніжна дитина краще вміє здійснювати самоконтроль.

Таким чином,аналіз кореляційних зв'язків показав, що найбільше навантаження "падає" на фактор D (нетерплячий, активний, легко збудливий), що має 3 зв'язку; а також на фактор G (сумлінний, виконавчий, відповідальний), що має 4 зв'язки; тобто, нетерплячі, легко збудливі діти в даному класі мають високий ступінь сформованості інтелектуальних функцій, вони, найчастіше, бувають безвідповідальні й мають низький самоконтроль, що, імовірно, пов'язане з особливостями молодшого шкільного віку; разом з тим, сумлінні, виконавчі хлопці більше впевнені в собі, спокійні, більше чутливі й залежні від навколишніх, також вони більше незворушні, розслаблені, флегматичні й стримані.

Крім того,

був розглянутий взаємозв'язок особистісних властивостей із соціальним статусом дітей. Виявлено взаємозв’язок

емоційного статусу учнів з їхнім навчальним статусом і показниками: соціально-сміливий, невимушений, рішучий (фактор Н).

Особливу увагу варто звернути на виділений взаємозв'язок емоційного й навчального статусу. Імовірно, це характеризує специфічне для молодших класів, що вчаться єдності у міжособистісному сприйнятті академічної успішності й міжособистісних емоційних особистих відносинах, що, швидше за все,буде розглянуто в підлітковому віці. Навчальний статус пов'язаний з показниками:

- відкритість, доброзичливість, товариськість (фактор А);

- упевненість у собі, стабільність (фактор З);

- домінантність, незалежність (фактор Е);

- соціальна сміливість, невимушеність (фактор Н);

- тривожність, заклопотаність (фактор ПРО) - негативний зв'язок;

- емоційний статус.

Цікавим представляється виділений симптомокомплекс особистісних властивостей, взаємозалежний з навчальним статусом. Його відрізняє внутрішня гармонійність, цілісність, взаємодоповнюваність виділених особистісних якостей. Наприклад, товариськість і доброзичливість (фактор А) прямо пов'язані із соціальною сміливістю й невимушеністю (фактор Н), і в той же час, гармонійно сполучаються із упевненістю в собі, стабільністю (фактор З), а домінантність і незалежність (фактор Е) надають всій вищевказаній характеристиці логічну завершеність. Особливу увагу хочеться звернути на виділений негативний взаємозв'язок із тривожністю; що, з одного боку, досить логічно сполучається з іншими виділеними особистісними властивостями, тобто, товариські й упевнені в собі діти менш тривожні; з іншого боку, виділена взаємозв'язок суперечить взаємозв'язки проведених раніше психологічних досліджень, а саме, у ряді випадків висока тривожність має позитивний взаємозв'язок з навчальним статусом, оскільки тривожні діти більше сумлінні, відповідальні, акуратні, уважні, що визначає їх найбільш ретельну підготовку до занять, кращу усваиваемость матеріалу на уроці й гарне поводження.

Виявлений же негативний взаємозв'язок є характеристикою даного класу.

Особливо слід зазначити відсутність значимих взаємозв'язків фактора В (високий ступінь сформованості інтелектуальних функцій, великого обсягу знань) з навчальним статусом. Для пояснення даного факту, імовірно, потрібні додаткові психологічні дослідження.

Таким чином, проведений аналіз, по суті, дозволяє виявити психологічний особистісний портрет успішного учня в даному класі. Для аналізу основних видів комунікацій і виявлення їхньої специфіки в педагогічному репертуарі учителя, був використаний ряд методик.

За методикою соціально-комунікативної компетентності отримані наступні результати:

СКН (соціально-комунікативна незграбність) 8

НН (нетерплячість до невизначеності) 8

ДО (надмірне прагнення до конформності) 3

РСР (підвищене прагнення до статусного росту) 10

ИН (орієнтація на уникнення невдач) 5

ФН (фрустраційна нетолерантність) 15

Найбільше відхилення від середніх величин виявлено по показниках : ДО (надмірне прагнення до конформности),

ИН (орієнтація на уникнення невдач), ФН (фрустраційна нетолерантність).

Фрустраційна нетолерантність. Високе значення по даному показнику вказує на емоційний дискомфорт, фрустрированість у комунікативній сфері; при цьому проявляється недостатня здатність до прийняття соціально-комунікативних ситуацій.

Низьке значення по показнику ИН (орієнтація на уникнення невдач) свідчить про можливу тенденцію викладача у своїй музично-педагогічній діяльності орієнтуватися на постановку максимальних цілей, завдань у роботі і їхнє досягнення, а не на вибір якогось оптимального варіанта в роботі, що забезпечує невисокі результати, але в той же час дозволяє уникнути невдач.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Трудове виховання – невід’ємна складова духовного розвитку дитини
Не менш важливу роль у формуванні духовних якостей вихованців відіграє художнє трудове виховання. Ні для кого не секрет, що все більше і більше дитина втрачає уміння спілкуватися і ділитися своїм внутрішнім світом зі співбесідниками. Саме цьому, трудове виховання направлено на вироблення у вихованц ...

Викладання історії у воєнний та повоєнний час
У роки Великої Вітчизняної війни на перше місце в навчанні історії висувається виховна мета. Перед вчителями було поставлено завдання посилити виховання патріотизму та інтернаціональної єдності. При вивченні доби Середньовіччя розглядалася історична роль слов'янських народів, їх спільна боротьба з ...

Причини виникнення девіантної поведінки у неповнолітніх та їх профілактика
Профілактика та корекція відхилень у поведінці – це майже завжди вирішення питання про їх причини. Причинно-наслідкові зв’язки при цьому можуть бути багатовимірними та неоднозначними. Так, за порушенням учнем дисципліни на уроці можуть cтояти: неуважність, підвищена психомоторна збудливість, відсут ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com