Специфіка спілкування в музично-педагогічному процесі

Сторінка 1

Історично склалося так, що в педагогічній науці найбільш розробленими виявилися прийоми формальних відносин у колективі. Неформальні ж відносини, що несуть емоційне навантаження, незаслужено виявилися в тіні. Труднощі, з якими зіштовхуються як починаючі, так і зрілі педагоги при встановленні й розвитку емоційних контактів, свідчать про недостатність одного лише життєвого досвіду й здорового глузду для досягнення успіху у взаємодії з тими, яких навчають. Трохи більше "пощастило" мовній формі контактів людей. Вивченням і практичним застосуванням добутих у цій області знань займаються філологи, педагоги, кібернетики.

Однак не всяка людина повсякденно замислюється над тим, наскільки досконала його словесна форма спілкування. Не всім даний дарунок дієсловом палити серця людей, але навчитися ставленню до слова може й повинен кожний, хто за родом своєї діяльності щодня зіштовхується з великою кількістю людей.

Педагогічне спілкування – цілісна система соціально-психологічної взаємодії педагога йвихованців, що містить у собі обмін інформацією, виховний вплив і організацію взаємин за допомогою комунікативних засобів. Фахівці, робота яких пов'язана із впливом на людей, повинні враховувати, що сучасні принципи комунікації припускають не тільки обмін інформацією, приємні манери, але й так званий терапевтичний ефект впливу. Вступаючи в контакт із оточуючими людьми необхідно враховувати дуже й дуже багато елементів, які впливають на партнерів: погляд, зони спілкування, уміння вести розмова, створюючи приємну й доброзичливу атмосферу, нарешті, володіння діловим протоколом.

От приклад, що розповідає про вплив на співрозмовника за допомогою засобу невербального каналу. Коли людина, у даному випадку – педагог, намагається бути особливо переконливим – це не логічно, а на рівні прохання зважити на становище – він часто підключає дотик до свого красномовства, причому доторкається до руки або рукава співрозмовника звичайно в моменти інтонаційного наголосу, тим самим як би міцніше вдруковуючи в душу партнера ключові слова. Дотик може підсилюватися й навіть іноді заміняти вибачення, прохання, подяку, надаючи їм більше особистий, довірчий характер: справді, багато народу відразу не торкнешся – людина, до якої звертаються із зворушливим супроводом, мимоволі почуває себе обраним з інших, відзначеним.

Істотною рисою правильного дотику в спілкуванні зі сторонньою людиною є його нейтральність, ненав'язливість. Легені, малопомітні дотики роблять досить сильний вплив на враження, вироблене людиною.

У системі вчитель – учень міжособистісні відносини в спілкуванні відіграють основну роль у рішенні завдань навчання, виховання й розвитку. Образно говорячи, праця вчителя – це спілкування з дітьми на задану тему. І, мабуть, що тільки в тому випадку воно досягає гарних результатів, якщо школярі (клас) і педагог перебувають в оптимальному для спільної діяльності станах.

У процесі спілкування відбувається спрямований і ненаправлений особистісний взаємовплив, що може бути як позитивним, так і негативним, як вербальним, так і невербальним і здійснюватися через переконання, зараження й наслідування. Ці умови є передумовою виникнення близьких або аналогічних психічних станів. Зміна психічного стану вчителя приводить до зміни станів усього класу. І навпаки.

Музика, як і багато інших видів мистецтва, що мають у своїй основі володіння тонкими технологіями, передається від одного покоління до іншого за допомогою вчителя. Часте відношення до предмета опосередкується відношенням до вчителя, тому від останнього потрібне наявність певних особистісних якостей, для яких поряд із професійними знаннями велике значення мають комунікативні здатності. Як і багато інших, цих здатностей можна розвивати й удосконалювати, якщо музикант вирішив спеціалізуватися в педагогічній діяльності. Демократичні прийоми й способи керівництва найбільш прийнятні, оскільки створюють сприятливий психологічний клімат для її розвитку.

Мистецтво як специфічна форма невербальної комунікації є могутнім засобом не тільки естетичного виховання, але й морально-ідеологічного формування особистості, засобом ефективної агітації й пропаганди будь-яких ідеологічних позицій. Іншими словами, мистецтво як інструмент впливу на психіку може бути вжите як у благо, так і в зло, залежно від намірів авторів і виконавців.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Організація і проведення дидактичних ігор з екологічним змістом
У формуванні екологічної свідомості у учнів величезна роль належить урокам, які проводяться в нетрадиційній формі. Такі уроки завжди цікаві, пізнавальні І діти самі охоче беруть участь в їх підготовці. Я хочу привести розробки декількох таких уроків. У формуванні екологічної свідомості у учнів вели ...

Розвиток мовлення молодших школярів у процесі вивчення частин мови
Співвідношення частин мови – досить істотний показник мовного розвитку дітей. За даними В. П. Вахтьорова, А. Н. Гвоздєва, М. П. Феофанова, діти засвоюють спочатку іменники й дієслова, потім їх мовлення поступово збагачується прислівниками, займенниками й прикметниками. Дослідники зазвичай вказують ...

Становлення соціальної педагогіки як науки та суспільної практики
Соціальна педагогіка як науковий напрям виникла у середині XIX ст., у період розквіту філософії, становлення соціології, коли педагогіка більш-менш “з’ясувала” свої внутрішні проблеми щодо самовизначення і могла звернутися до “зовнішніх”. Саме в той час людство шукало шляхів трансформації та вдоско ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com