Комунікації: поняття й основні підходи в психології

Сторінка 1

Спілкування – специфічна форма взаємодії людини з іншими людьми як членами суспільства, у спілкуванні реалізуються соціальні відносини людей. У спілкуванні виділяють три взаємозалежних сторони: комунікативна сторона спілкування складається в обміні інформацією між людьми. Спілкуючись, люди звертаються до язика як одному з найважливіших засобів спілкування; інтерактивна сторона полягає в організації взаємодії між людьми, наприклад, потрібно погодити дії, розподілити функції або вплинути на настрій, поводження, переконання співрозмовника; перцептивна сторона спілкування включає процес сприйняття один одного партнерами по спілкуванню й установлення на цій основі взаєморозуміння.

До засобів спілкування ставляться:

1.

Язик-система слів, виражень і правил їхнього з'єднання в осмислені висловлення, використовувані для спілкування.

2.

Інтонація, емоційна виразність, що здатна надавати різний зміст одній і тій же фразі.

3.

Міміка, поза, погляд співрозмовника можуть підсилювати, доповнювати або спростовувати зміст фрази.

4.

Жести як засоби спілкування можуть бути як загальноприйнятими, тобто мати закріплені за ними значення; або експресивними, тобто служити для більшої виразності мови.

5.

Відстань, на якій спілкуються співрозмовники, залежить від культурних, національних традицій,ступеня довіри.

У процедурі спілкування виділяють наступні етапи:

1. Потреба в спілкуванні (необхідно повідомити або довідатися інформацію, вплинути на співрозмовника)спонукає людину вступити в контакт із іншими людьми.

2. Орієнтування з метою спілкування, у ситуації спілкування.

3. Орієнтування в особистості співрозмовника.

4. Планування змісту свого спілкування, людина уявляє собі (звичайно несвідомо),що саме скаже.

5. Несвідомо (іноді свідомо) людина вибирає конкретні засоби, мовні фрази, якими буде користуватися, вирішує, як говорити, як поводитися.

6. Сприйняття й оцінка відповідної реакції співрозмовника, контроль ефективності спілкування на основі встановлення зворотнього зв'язку.

7. Коректування напрямку, стилю, методів спілкування.

Якщо яку-небудь із ланок акту спілкування порушено,то мовцеві не вдається домогтися очікуваних результатів спілкування – воно виявиться неефективним. Ці вміння називають "соціальним інтелектом", "практично-психологічним розумом","комунікативною компетентністю", "комунікабельністю".

Виділяють наступні види спілкування:

1. "

Контакт масок"

-формальне спілкування, коли відсутнє прагнення зрозуміти співрозмовника, використовуючи звичні маски (увічливості, строгості, байдужості, скромності)-набір виражень особи, жестів, стандартних фраз, що дозволяють сховати щирі емоції, відношення до співрозмовника. Іноді такий контакт виправданий, щоб "не зачіпати" один одного без потреби, щоб "відгородитися" від співрозмовника.

2.

Примітивне спілкування, коли оцінюють іншу людини як потрібний або об'єкт, що заважає: якщо потрібний, - то активно вступають у контакт, якщо мішають – відіпхнуть або підуть агресивні грубі репліки. Якщо одержали від співрозмовника бажане, то втрачають подальший інтерес до нього й не приховують цього.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Використання комп’ютерів в школі
Сьогодні розроблено вже досить багато різних типів програмних засобів, призначених для супроводу навчання різних навчальних предметів, зокрема мов, математики, фізики, хімії, музики. Існують програмні засоби, які можуть бути використані під час вивчення географії, біології, історії та інших навчаль ...

Індивідуально-психологічні особливості старшокласників у контексті самоорганізації життєдіяльності
Дозвілля є сприятливим грунтом для випробування юнацтвом своїх творчих потреб і можливостей. В процесі дозвілля набагато простіше формувати поважне ставлення до себе, навіть особисті недоліки краще долаються завдяки дозвільневій активності. Провідну роль у психічному розвитку старшокласників відігр ...

Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби
Заслуговує на увагу думка видатних гуманістів А.Швейцера, А.Печчеї, Е.Фромма, що не лише культура є визначальним фактором для виховання (А.Дістервег) – у кризові для культури періоди (до яких належить і зміна культурних епох) її майбутнє залежить і від педагогіки, яка теоретично та практично регулю ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com