Передумови виховання обдарованої дитини

Сторінка 2

Сьогодні, коли ставимо за мету, за основне завдання вихователя неспрощене виконання програми з обов'язковим дотриманням усіх її режимних вимог, а виховання особистості, створення таких умов, за яких найкращим чином могли б реалізуватися потенційні можливості кожної дитини, необхідно прийти на такі вихідні позиції:

1. Маємо компетентно, на професійному рівні оволодіти науковими положеннями про сутність обдарованості і здібностей, проаналізувати досягнення і прорахунки педагогічної практики.

2. Треба визначити конкретні можливості і шляхи перебудови виховного процесу в кожному дитячому садку для створення належних умов для виховання творчої обдарованості з ранніх років життя дитини, з перших сходинок у розвитку її особистості.

3. У вихованні обдарованих дітей принципово важливі спільна позиція, взаємна довіра, підтримка і допомога педагогів і батьків. Зауважимо, що й сьогодні дослідники ще не можуть дати вичерпну відповідьна всі питання, які постають з проблеми виховання обдарованої, здібної, талановитої дитини.

Разом з тим ряд принципових положень для розвитку педагогічної практики можна визначити вже тепер:

• загальною умовою розвитку здібностей і обдарованості є фізичне здоров’я і природна активність дитини. Звідси випливає, що в переважній більшості діти могли б рости як здібні, обдаровані. І якщо практичні результати з цими передумовами не співпадають, то слід говорити про несприятливі умови, які складаються для дітей, в дитячому колективі, в житті, про так звані соціальні фільтри, які залежно від історичної епохи з більшою чи меншою силою перешкоджають кожній дитині розвинути свої здібності;

• увага, повага, турбота, любов до дитини є тією основою, на якій зростає її впевненість щодо своїх можливостей, інтерес до різних сфер навколишнього життя, здатність дивуватися, захоплюватися, пробувати, до – сліджувати, фантазувати, вигадувати, запитувати, шукати. Тобто активність дитини, у тому числі й творча, виховується за умови підтримки дорослим її ініціативи. Численні ж заборони і негативні оцінки дитячих намагань і є тими фільтрами, які гальмують розвиток творчих здібностей;

• самоповага й оптимістичний настрій дитини, підставою для якого є позитивні оцінки вихователем її дій і поведінки, є необхідною умовою її різнобічної активності, в процесі якої розвиваються загальні і спеціальні здібності;

• забезпечення умов і можливостей дня приємного, змістовного спілкування і в дитячому колективі, для занять різними видами діяльності сприяє розвитку пізнавальної й естетичної активності дитини, її здібностей;

• відповідне поєднання навчання і творчих пошуків самої дитини – необхідна умова, за якої розвиваються зацікавлення, інтерес до заняття, пізнавальні, естетичні й етичні якості сприймання, гнучкість і нешаблонність мислення, уміння і здібності. Добрим прикладом такої методики є розвиток здібностей до декоративного малювання, опрацьований О.О. Гроновою (Слов'янський педагогічний інститут);

• для розвитку творчих здібностей головне значення має сам процес діяльності дитини: експериментування, а не прагнення отримати кінцевий результат. Це мають усвідомлювати педагоги. Критичні оцінки діяльності, її результатів викликають стресові ситуації і стають на заваді прояву зацікавленої активності;

У психології і педагогіці стверджується думка про те, «що всі здорові діти обдаровані». Тому основна ідея шляхів визначення виховання обдарованих дітей полягає в тому, щоб забезпечити комплексний розвиток природної обдарованості. Саме в дитинстві необхідно приділяти увагу таланту дитини і не пригнітити, а розвинути його, допомогти малюку пізнати себе, розкритися з усіх своїх кращих сторін. Отже, задача дорослих – створити необхідні соціальні, психологічні, педагогічні умови для всебічного гармонійного розвитку обдарованої дитини, її духовного становлення, виховання культурної, обізнаної, творчої особистості, достойного громадянина своєї землі і Землі в цілому.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Історико-педагогічний аналіз використання гри у навчальному процесі
Розуміння того, що в центрі навчального процесу перебуває учень, потребує пошуку та використання сучасних засобів розвитку його особистості. У зв’язку з цим першочерговими завданнями шкільної освіти є: методологічна переорієнтація на особистість учня, оновлення змісту, впровадження сучасних техноло ...

Розвиток мовлення молодших школярів у процесі вивчення частин мови
Співвідношення частин мови – досить істотний показник мовного розвитку дітей. За даними В. П. Вахтьорова, А. Н. Гвоздєва, М. П. Феофанова, діти засвоюють спочатку іменники й дієслова, потім їх мовлення поступово збагачується прислівниками, займенниками й прикметниками. Дослідники зазвичай вказують ...

Дидактично-методичні передумови організації інтерактивного навчання писемного мовлення в середній школі
Письмо - це один із найскладніших видів людської мовленнєвої діяльності. У рамках взаємозалежного навчання видів мовленнєвої діяльності воно виконує три основні функції: є засобом фіксації досягнень учнів у всіх аспектах навчання, служить джерелом інформації при навчанні читання й виступає як самос ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com