Підвищення рівня природничо-наукових знань

Статті і корисна інформація » Підвищення рівня природничо-наукових знань

Сторінка 2

Як правило, проблема, що розглядається, не має раз і назавжди визначеного рішення. Тому студенти під час обговорення створюють власну оригінальну версію. А це, у свою чергу, підштовхує учня до самостійності, виключається прилаштовування думок під заздалегідь визначене положення.

Створення на занятті атмосфери співробітництва студентів і викладача, яка виключає студентські побоювання отримати погану оцінку внаслідок неправильної відповіді.

Емоційне піднесення й почуття розкутості стають сприятливою основою для засвоєння знань, формування умінь і навичок.

Для реалізації мети даного дослідження при вивченні курсу «Зоологія з основами екології» на лабораторно-практичних заняттях використовували метод «мозкової атаки» при вирішенні наступних проблемних ситуацій.

В літературі розглядаються різноманітні форми організації «мозкової атаки». Ми використали, на наш погляд, найбільш дієвий.

Методика проведення:

1. Ведучий ставить перед учасниками «мозкового штурму» задачу і розповідає про його правила:

мета «штурму» – запропонувати найбільшу кількість варіантів рішення задачі;

примусьте працювати свою уяву; не відкидайте ніяку ідею лише тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;

розвивайте ідеї інших учасників;

не намагайтеся дати оцінку запропонованим ідеям, цим ви займетесь трохи пізніше.

2. Ведучий (можливо, що це буде студент) записує сам або призначає секретаря, який буде фіксувати всі ідеї, що виникають, слідкувати за тим, щоб не порушувались правила, при необхідності втручатися. Перший етап триває до тих пір, доки з'являються нові ідеї.

3. Викладач оголошує коротку перерву, щоб учасники налаштувались на критичний лад мислення. Починається II етап. Тепер учасники «мозкової атаки» згруповують і розвивають ідеї, висловлені в ході I етапу, вони аналізують і вибирають ті ідеї, які можуть допомогти знайти відповіді на поставлені питання, учасники приходять до спільного рішення.

4. Ведучий підводить підсумок дискусії. Якщо «мозковий штурм» не приніс потрібного результату, слід обговорити причини невдачі.

Результати дослідження використання методу «мозкової атаки» при вивченні курсу «Зоологія з основами екології» дозволили виділити наступні досягнення студентів в навчально-виховному процесі:

– мислення студента звільняється від стереотипів;

– демократичність, відхід від авторитарності;

– навчання звільняється від непотрібних видів діяльності. Мовчун вчиться говорити, говіркий – слухати, усі набувають уміння задавати питання. Питання – найцінніший результат роботи;

– у студента немає страху перед завданням: 1) він може помилятися; 2) помилки не засуджуются; 3) студенти знають, що є приблизне знання предмета, передзнання і неточні результати, які можуть перетворюватися у суворі докази і точні формулювання;

– якщо студент не справляється з завданням, то викладач шукає причину у собі: неправильна методика, саме завдання;

– напрямок думки вибирає студент, використовуючи фантазію, уяву, він «йде» по темі самостійно;

– при доборі завдань викладач намагається використовувати всі п'ять органів почуттів і підключати інтуїцію студентів;

– викладач створює проблемні ситуації і дає можливість аналізувати перешкоди і труднощі;

Разом з тим, слід зазначити виділені нами недоліки і обмеження методу «мозкової атаки»:

застосування даного методу дозволяє висунути, знайти творчу ідею в найзагальнішому вигляді;

метод не гарантує ретельну розробку ідеї;

в процесі його застосування також не завжди вдається подолати інерцію мислення, оскільки іноді створюється ілюзія деякого найбільш вірогідного засобу, прийому, підходу рішення творчої задачі. Логіка мислення групи спрямовується найчастіше саме в цьому напрямі, але цей найбільш очевидний для вирішальних завдання підхід і є найчастішим помилковим.

Слід зазначити, що застосування методу «мозкової атаки» у навчальному процесі вимагає від викладача змінити і ставлення до своєї ролі в аудиторії, як до керівника процесом навчання. Це викликає у нього і певні упередження: страх втратити керівну роль у навчальному процесі; небажання мати клопіт з переробкою курсів; хвилювання втратити контроль за навчанням студентів; побоювання, що працюючи в групах, не всі студенти активні; неможливість постійно підтримувати на занятті «залізну» дисципліну і тишу.

Однак, всі ці недоліки і труднощі не применшують важливості використання в педагогічній практиці при вивченні природничих дисциплін методу «мозкової атаки», який забезпечує розвиток творчих особистостей, здатних мислити по-новому, самостійно ставити перед собою завдання, цілі, пропонувати нестандартні рішення, опиратись рутинному підходу, орієнтуватись більше на майбутнє, аніж на минуле.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Структура вищого навчального закладу. Загальна характеристика основних структурних підрозділів ВНЗ
Структура вищого закладу освіти визначається відповідно до Положення та його Статуту. Основними структурними підрозділами вищого закладу освіти третього і четвертого рівнів акредитації є: інститути, факультети, кафедри, курси тощо. Основними структурними підрозділами вищого закладу освіти першого і ...

Констатуючий експеримент діагностування дітей різних вікових груп. Виявлення рівня математичного розвитку
Я проходила переддипломну практику в різновіковій групі (соціального патронату) Дошкільного навчального закладу №40 «Сонечко». У практиці роботи різновікових груп варіювалися різнотемні заняття ( комбіновані , спільні, окремі, індивідуальні). Однак якими різними вони не були, поза увагою завжди зна ...

Основні наукові підходи щодо вивчення та класифікації методів навчання
Огляд окремої підручникової, монографічної та журнальної літератури дає змогу простежити тенденції розвитку та деякі спроби класифікацій методів навчання у вищих навчальних закладах за останнє двадцятиріччя. При цілісному підході до цього питання насамперед потрібно відмітити розподіл методів навча ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com