Підвищення рівня природничо-наукових знань

Аналіз сучасного стану природничої науки свідчить про великі успіхи у пізнанні суті біологічних перетворень на всіх рівнях організації матерії. Її розвиток відбувається, з одного боку, в напрямі все більшої диференціації, більш глибокого пізнання усіх рівнів живого світу, а з іншого боку – інтеграції знань навколо теоретичних узагальнень. Разом з тим, вивчення рівня та якості природничо-наукових знань студентів виявило недоліки, найістотнішими з яких є фрагментарність, безсистемність, невміння використовувати вивчене у нестандартних ситуаціях, відсутність здатності аналізувати й узагальнювати. Тому, головна мета природничих дисциплін полягає у створенні умов для розвитку в студентів таких якостей особистості:

– природничо-наукового бачення природи, яке включає вміння та бажання осмислено пізнавати природні явища, фіксувати їх особливості, ставити перед собою дослідницькі цілі;

– емоційно-чуттєвого відношення до природи, яке підкріплюється усвідомленим володінням гуманітарними методами її пізнання та розуміння;

– вміння діяти в щоденних різноманітних ситуаціях спілкування з природою у відповідності з своїм образом людини і світорозуміння;

– володіння вмінням добувати факти, формулювати проблему, висувати гіпотези, будувати особисті пояснення та перевіряти їх, усвідомлювати свою пізнавальну діяльність тощо;

– уміння порівнювати альтернативні погляди і вчення про фундаментальні проблеми природознавства, аргументовано відстоювати власну точку зору на проблему.

Досягнення цієї мети вимагає впровадження у педагогічну практику таких форм організації та проведення занять зі студентами, які не лише активізують діяльність думок, але і формують діалектичне мислення і науковий світогляд, адже в процесі вивчення природничих дисциплін найбільш цінним є вирішення проблем, що допомагають розкривати логіку розвитку найважливіших наукових теорій і ідей. Ці проблеми виникають щораз, коли з'являються протиріччя між положеннями теорії і новими дослідженими фактами, які вимагають свого осмислення і пояснення, висування нових гіпотез. В цьому контексті визріває необхідність використання інтерактивних методів навчання студентів, серед яких важливе значення посідає метод «мозкової атаки».

Мета публікації полягає у висвітленні доцільності використання методу «мозкової атаки» при вивченні дисциплін природничого циклу.

У роботах, присвячених методу «мозкової атаки» зустрічаються різні його тлумачення. Метод «мозкової атаки» розглядається як ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішення, в якому здійснюється вільне висловлювання думок усіх учасників. Часто його інтерпретують як технологію, мета якої – стимулювання групи осіб до швидкого генерування великої кількості ідей, орієнтація студента на актуалізацію знань, які вже є та набуття нових. Метод «мозкової атаки» іноді трактується як задача, що не має готових засобів і способів розв'язання , як ефективний шлях здійснення свободи слова . «Мозкова атака» визначається як особливий вид навчальної діяльності, який можна використовувати для розв'язування проблем та розробки ідей.

Метод «мозкової атаки» базується на наступних психолого-педагогічних закономірностях і відповідних їм принципах.

Перша закономірність і відповідний їй принцип співтворчості в процесі рішення творчої задачі. Керівник групи, спираючись на демократичний стиль спілкування, заохочуючи фантазію, несподівані асоціації, стимулює зародження оригінальних ідей і виступає як їх співавтор. І чим розвиненіші здібності керівника до співпраці і співтворчості, тим ефективніше, за інших рівних умов, рішення творчої задачі.

Друга закономірність і відповідний їй принцип довіри творчим силам і здібностям один одного. Всі учасники виступають на рівних: жартом, вдалою реплікою керівник заохочує щонайменшу ініціативу членів творчої групи.

Третя закономірність і принцип – використання оптимального поєднання інтуїтивного і логічного. В умовах генерування ідей оптимальним є ослаблення активності логічного мислення і усіляке заохочення інтуїції. Цьому неабиякою мірою сприяють і такі правила, як заборона критики, відстрочений логічний і критичний аналіз ідей, що генеруються.

Виділимо загальні характеристики методу «мозкової атаки»:

Організація навчання учнів групами зі змінним, залежно від характеру завдання, складом учасників.

Проблемність завдання – певний стимулятор активності студентів, який підштовхує постійно замислюватися над матеріалом, з яким працюють, дивитися на факти під різними, навіть несподіваними, кутами зору. Для обговорення обирається важлива проблема, значуща для учнів, для їхнього сьогоднішнього життя й така, що викликає певні позитивні емоції.

Актуально про педагогіку:

Дослідницька робота з виявлення шляхів профілактики підліткової вагітності
Для виявлення шляхів профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи було розроблено програму емпіричного дослідження, що складається з наступних елементів. Проблемна ситуація. Серед сучасних педагогічних проблем однією з суспільно важливих є зниження віку початку неповнолітнім ...

Значення екскурсій в навчальному процесі
Екскурсія є складною формою навчально-виховної робо­ти, триває 45—90 хв. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, є ефективним зас ...

Труднощі аудіювання
Фактори і умови, в яких протікає спілкування, обумовлюють особливості усного мовлення на всіх рівнях і, відповідно, труднощі сприймання на слух. У процесі оволодіння аудіюванням на іноземній мові учні зустрічаються з труднощами лінгвістичного плану: фонетичними, лексичними, граматичними. Їм важко с ...