Вікова характеристика розвитку фізичних здібностей у старшокурсників

Статті і корисна інформація » Вікова характеристики розвитку рухової функції у школярів старших класів » Вікова характеристика розвитку фізичних здібностей у старшокурсників

Сторінка 4

5. Постійне збагачення досвіду за рахунок навчання новим рухам. Вдосконалювати функціональні можливості аналізаторних систем організму.

Гнучкість - це здатність виконувати рухи з найбільшою амплітудою. Тож гнучкість характеризує ступінь рухливості в різних ланках опорно-рухового апарату людини. Вона залежить від форми та будови суглобів, еластичності м’язів та зв’язок, а також від функціонального стану центральної нервової системи та рухового апарату. До того ж найбільше значення має зміна процесів напруження й розслаблення тих м’язових груп, які підлягають розтягуванню. У дітей дошкільного віку є всі передумови для успішного розвитку гнучкості. Морфологічні особливості опорно-рухового апарату – висока еластичність м’язів, рухливість хребетного стовпа – сприяють підвищенню ефективності вправ для розвитку цієї якості. Показником гнучкості є максимальна амплітуда рухів.

Гнучкість слід розвивати у школярів протягом всього навчання в школі, правильно сполучати збільшення рухливості в суглобах з розвитком сили м’язів. Удосконаленню гнучкості, окрім загальнорозвивальних вправ, сприяють стрибки, метання, лазіння, танцювальні рухи під музичний супровід. Однак необхідно врахувати, що рухливість суглобів збільшується при підвищенні температури м’язів. Тому перед вправами на гнучкість слід виконати рухи, що допомагають розігріти основні м’язові групи тулуба і кінцівок.

Гнучкість як фізична якість характеризується еластичність м'язів,сухожиль, зв'язок і інших елементів опорно-рухового апарату. Еластичність визначає ступінь пружності тканини, її здатності протистояти деформуючим силам розтягуючого характеру. Мірою гнучкості є гранична амплітуда рухів, яка залежить від рухливості в суглобах, еластичних властивостей м'язів і зв'язок, від впливу нервової системи.

Гнучкість - це не тільки вміння вправно володіти своїм тілом. Гарна рухливість в суглобах рятує від вивихів, розривів, інших пошкоджень зв'язок. хороша гнучкість необхідна для кожного спортсмена, так як дозволяє розкрити повністю силу, швидкість, координацію. Але в кожному виді спорту є ще й свій, типовий для нього тип гнучкості. У плавця – це рухливість плечових і гомілковостопних суглобів. Боксерові необхідно особливо відпрацьовувати рухливість суглобів рук, еластичність гомілковостопних зв'язок.

У різних людей своя схильність до гнучкості. Так люди з великими кістками, важкої мускулатурою зазвичай менш гнучкі, ніж люди з тонкими кістками, меншою масою мускулатури. У міру росту і розвитку організму гнучкість змінюється нерівномірно. Так, наприклад, найбільша гнучкість хребта спостерігається у 7-11 років, в подальшому приріст гнучкості сповільнюється, а до 13-14 років наближається до показників дорослих.

Для збільшення здатності м'язи до розтягування застосовується ряд спеціальних вправ, наприклад, нахили, згинання, присідання, обертання,підстрибування. При цьому вправи на «розтягування» здатні поліпшити еластичність, а отже попередити травмування тканини. Іншими словами, з їх допомогою можна створити запас гнучкості, необхідний для виконання вправи, і запобігти дегенеративно-дистрофічні процеси в усіх елементах опорно-рухового апарату. Якщо при виконання вправи з'явився біль, значить настав межа гнучкості наданий момент а на цей раз слід обмежитися досягнутим

Характерною ознакою старшого шкільного віку є те, що оптимальне співвідношення між рухливістю в суглобах і тонічним опором м’язів може порушуватись, що в свою чергу приводить до погіршення гнучкості. Тому має сенс доцільніше і ширше використовувати спеціальні вправи на розвиток пружніх рухів, ривків тощо.

Вікові темпи приросту гнучкості у школярів старшого віку складають порівняно до попереднього віку у хлопців 15-16 років 9%, у дівчат – 3 %, у хлопців 16-17 років – 3%, у дівчат -2%.

За даними темпу приросту гнучкості можна зробити висновок про те, що формування цієї здібності у хлопців вже завершилося. Тому, якщо цю здібність не вправляти, вона починає зменшуватись. На відміну від хлопців у дівчат в старшому віці залишаються можливості для виховання гнучкості. Тому у віці 15-16 років для дівчат рекомендується використовувати великі навантаження, а в інші роки – середні і малі.

Отже, як видно із проведеного аналізу для учнів старшого шкільного віку характерне завершення інтенсивного розвитку майже всіх фізичних здібностей, яке відбувалося протягом попереднього зростання, а темпи розвитку окремих фізичних здібностей нерівномірні та своєрідні для кожної з них.

Страницы: 1 2 3 4 

Актуально про педагогіку:

Складання перспективно-поурочного плану викладення теми
Перспективно-поурочний план – це документ, який містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні та дидактичні характеристики кожного з них, що представлені часом, що відводиться на вивчення тих чи інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами ...

Проведення дослідження ефективності роботи факультативного курсу “Мікроорганізми і здоров`я людини”
Даний факультативний курс проводився в 9 класі школи ліцею № 15 м. Чернігова. З метою визначення ефективності роботи факультативного курсу нами було запропоновано тестові запитання ознайомлюючого характеру. Питання для визначення рівня обізнаності учнів Які на вашу думку мікроорганізми відносяться ...

Психологічні особливості учнів початкових класів та їх врахування в організації домашньої роботи
Вступ дитини до школи ― це різка зміна її життя і діяльності. Дитина йде до школи з фізичною і психологічною готовністю до цієї зміни. У шкільному навчанні використовуються й продовжують розвиватися фізичні й розумові сили, формуються психічні властивості молодшого школяра. Психічний і особис ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com