Індивідуальний стиль діяльність у різних типах суспільства

Сторінка 1

Найбільш загальне соціальне умова, від якого зона невизначеності індивідуальної діяльності, – диференціація умов життєдіяльності й у ступеня діяльності соціальних груп. Візьмемо класове эксплуататорское суспільство. Це товариство характеризуватиметься наявністю жорстких класових відмінностей як і ролі й значенні праці життя, і у співвідношенні фізичного і розумової праці, і у засвоєнні різної форми культури. У цьому всі типі суспільства кордону, у яких людина може застосовувати свою діяльность, жорстко визначені й труднопереборні, лише зрідка їх буде подолано. При цьому зауважимо, що для подолання цього кордону можуть використовуватися лише одиниці із усієї маси.

Тепер на суспільні відносини в капіталістичному суспільстві. Громадські відносини у капіталістичному суспільстві також обмежують засвоєння індивідуального стилю діяльності. У цьому суспільстві відбувається обмеження прагнення працівника до засвоєння найпродуктивнішої системи рухів, операцій, що доставляють працівникові найбільше задоволення.

За підсумками вище сказаного, можна стверджувати, що у капіталістичному суспільстві відсутні базові об'єктивні передумови на формування індивідуального стилю діяльність у виробничих професіях. Можна зазначити, що ці чинники в капіталістичному суспільстві дезндивідуалізують людину.

Понад те, науково-технічні Революції у капіталістичному суспільстві лише посилюють дезндивідуалізацію людини. Оскільки науково-технічна революція передбачає заміщення людської праці автоматичними пристроями, тому в простого робочого залишається менше можливостей для руху, оскільки існують межі у суспільстві. Тому зона невизначеності діяльності, що забезпечує вільний вибір дій всім індивідам, зводиться до «нулю». У результаті лише вищесказаного, обмежується можливість розвиватися індивідуального стилю діяльності.

Постає питання, чи не у суспільстві може бути індивідуальний стиль діяльності? На думку Мерліна В.С. індивідуальний стиль діяльності можливий за масових виробничих професіяй, що є тільки в соціалістичному суспільстві. Дослідження, проведені Мерліном та їого колегами, показали, що, вивчаючи працю кравців та інших представників масових виробничих професій, індивідуальний стиль діяльності можлива лише за умови, діяльність здійснюватиметься з напівавтоматичним управлінням. Понад те, дані засвідчили, що найлегше з роботою справляються лише ткалі з рухливими нервовими процесами.

Але щоб засвоїти індивідуальний стиль діяльності, необхідний як правильний тип суспільства, а також мали би бути створені правильні умови у колективі.

Найбільш важливе значення у розвитоку ініціативності і індивідуальності має шкала соціальних оцінок. Ця шкала може бути більш широкою або вузькою. Чим ширша шкала соціальних оцінок, тим, більшою мірою вона стимулює різні дії, операції, що необхідні для досягнення колективної мети. Можна дійти невтішного висновку, що ширша буде ця шкала оцінок, тим ширші буде зона невизначеності діяльності.

З іншого боку, щоб забезпечити широту шкали соціальних оцінок необхідно, щоб існувала згуртованість колективу. Широта шкали соціальних оцінок створює найсприятливіші передумови становлення індивідуального стилю діяльності. На думку Мерлина та його соратників, що найсприятливіші умови становлення індивідуального стилю діяльності створюють у колективах із високим рівнем ціннісно-орієнтивної єдності.

Щоб сформувалися сприятливі передумови індивідуального стилю діяльності, необхідно як рівень шкали соціальної оцінки, але й які саме дії людина піддає оцінці. Також дуже істотна частота співвідношення позитивних і негативних оцінок. Цей чинник є дуже ефективним у розвитку ініціативності і індивідуальності працівників. Тому можна дійти невтішного висновку, що цей чинник є одним із основних передумов у формування індивідуального стилю діяльності.

Визначальними для успішності професійної діяльності в даній системі є комплекс загальних індивідуально-психофізіологічних якостей (темпераменту), який діє за принципом досягнення найбільш тонкого, чіткого та своєчасного пристосування організму до середовища за рахунок компенсації якого властивості одного темпераменту замінюються іншим, що в свою чергу визначає індивідуальний стиль діяльності (стійкої системи способів виконання того чи іншого виду діяльності), а також особливості взаємодії індивіда в робочому колективі.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Використання дидактичних ігор
Одним з найефективніших способів розвитку інтересу до математики є використання дидактичних ігор та інших цікавих видів діяльності (змагань, математичних свят, викторин). Наприклад, з великим зацікавленням школярі рахують “ланцюжком”, розв’язують приклади “магічне поле”, відгадують кросворди та ін. ...

Спільна робота сім’ї та загальноосвітньої школи в педагогічному процесі
Сухомлинський у своїх працях “Батьківська педагогіка” в “Сім’я і школа” висвітлює питання виховання дітей. Основною причиною дитячої бездоглядності й правопорушень є за моїм твердим переконанням, низька педагогічна культура сімейно-шкільного виховання. Пора і батькам, і вчителям глибоко усвідомити, ...

Принципи добору змісту тестових завдань
Зміст тесту можна визначити як оптимальне відображення навчального матеріалу в системі тестових завдань. Слова "оптимальне відображення" припускають необхідність добору такого контрольного матеріалу, відповіді на який з високою імовірністю (більше 95%) свідчили б про рівень підготовленост ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com