Методологія експертного опитування

Сторінка 2

Безперечно, для прийняття обґрунтованих рішень необхідно опиратися на досвід, знання й інтуїцію фахівців. Після Другої світової війни в рамках теорії керування (менеджменту) стала розвиватися самостійна дисципліна - експертні оцінки. Експертні оцінки - це судження знавців, що припускають процедуру порівняння об'єктів, їхніх властивостей за виділеними критеріями. Метод експертних оцінок - вид експертного опитування, що припускає використання експертних оцінок. Основний зміст методу полягає в раціональній організації здійснюваного експертами аналізу проблем з наступною оцінкою виділених дослідником суджень і обробкою отриманих даних.

Фонові судження фіксують фактори, що впливають на стан досліджуваного об'єкта. У процедурі опитування експерт виділяє серед них найбільш важливі, істотні для об'єкта, дає їм оцінку.

Застосування експертного методу опитування пов'язане з дотриманням певних правил. При його організації велику увагу приділяють звичайно трьом методологічним проблемам: підбору експертів, процедурі їхньої роботи, обробці висловлених думок.

Види експертного опитування.

Експертне опитування — це сукупність (ще говорять: комплекс) різних методів, прийомів, технік, процедур. Насамперед процедура роботи експертів може бути спільної або окремої. Серед колективних процедур можна виявити метод "мозкова атака (штурм)", звичайну дискусію, дельфійску техніку. Виділимо дві основні процедури: звичайне опитування й багатоступеневе опитування. Перша припускає проведення разового анонімного опитування. Він і в організаційному, і в економічних відносинах найбільш легкий. У принципі він мало чим відрізняється від звичайного масового опитування. Друга процедура пов'язана з тенденцією ускладнювати завдання експертів. Багатоступенева уводиться для того, щоб на кожному наступному етапі експерти вирішували усе більше складні завдання. Звичайно експертам пропонується використовувати різні логічні методи аналізу ("дерево цілей", таблиці "взаємного впливу", сценарії й т.д.). Саме по собі багатоступінчасте опитування може бути організоване по-різному: спочатку можуть бути поставлені загальні питання, потім усе більше конкретні (метод "лійки") або, навпаки, наприкінці експерти роблять якісь узагальнення (метод "піраміди").

Тому що учасники опитування, як правило, інформовані про мету й завдання опитування, губиться зміст використання непрямих запитань, проективної техніки, тестів і інших прийомів, за допомогою яких звичайно виявляють позиції респондента без його відома. Їхнє використання, а також застосування " питань-пасток" може навіть завдати помітної шкоди якості експертного опитування. Адже експерт - це учасник наукового дослідження, усякі спроби перетворити його із суб'єкта дослідження в об'єкт можуть похитнути основи взаємної довіри, яких необхідно між організаторами дослідження й експертами. Щоб домогтися активного й серйозного відношення експерта, дати йому відчути себе повноправним учасником наукового дослідження, його необхідно якоюсь мірою познайомити із програмою дослідження. У силу специфіки експертної аудиторії основним методом опитування стає не інтерв'ю, а анкета, заповнювана самим експертом. Причому в анкеті значно частіше прибігають до відкритих питань, які дозволяють краще встановити творчий потенціал експерта, і дають можливість учасникові опитування висловити оригінальну точку зору. Крім того, відмова від підказок послабляє вплив стереотипів.

Методисти виділяють також методи заочного й очного експертного опитування. До методів першого з них ставляться: письмове опитування (збір думок), анкетування (формалізоване опитування), метод незалежних характеристик і дельфійска техніка, до других - інтерв'ю, нарада, дослідницька бесіда, "мозкова атака". Число експертів не повинне перевищувати 10-15 чоловік.

Найбільш простим видом заочного опитування експертів є письмове опитування (збір думок). Він полягає в тому, що експертам розсилаються (лунають) спеціально підготовлені опитні аркуші, у яких вони повинні викласти свою думку по суті поставлених питань. При складанні експертного запитальника використовується від 50 до 90% відкритих питань. Збір думок подібний вільному інтерв'ю й відрізняється від нього лише письмовою формою опитування, що дає можливість залучити велика кількість експертів. Правда, заочне опитування пов'язане з організаційними труднощами, обумовленими низьким рівнем повернення анкет.

Формалізоване опитування експертів являє собою звичайне анкетування з питаннями, сформульованими як у відкритій, так і в закритій формі. По цілям, завданням і змісту цей метод істотно відрізняється від письмового збору думок. Якщо останній проводиться для виявлення евристичних, принципово нових ідей, поглядів на проблему, несподіваних підходів до старої проблеми, то анкетування спрямоване на з'ясування оцінок тих або інших аспектів готового рішення. Звичайний метод аналізу даних у такому випадку - статистичний.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Загальні ознаки Індивідуального стилю діяльності
Найзагальнішими формальними ознаками ІСД вважаються такі: 1) стійка система прийомів і способів діяльності; 2) зумовленість цієї системи певними особистими якостями; 3) функціонування системи як засобу ефективного пристосування дооб'єктивних вимог (ситуації). З ІСД пов'язуються не всі характерні ос ...

История алкоголизма
История изготовления хмельных напитков уходит в глубь тысячелетий. Алкогольные напитки получали из пальмового сока, ячменя, пшеницы, риса, проса, маиса. В Древней Индии приготовляли напиток "сома", игравший большую роль и религии ариев. Описывался и способ его получения: выжатый из растен ...

Поняття форм організації навчання
Чіткого визначення в педагогічній науці понять «форма організації навчання» чи «організаційні форми навчання», як і поняття «форми навчальної роботи» як педагогічних категорій поки що немає. І.Ф. Харламов правий, констатуючи, що «на жаль це поняття не має в дидактиці чіткого визначення» і що «більш ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com