Українське образотворче мистецтво у структурі національного виховання дошкільників

Сторінка 3

Під час бесіди про живопис здійснюється розвиток мислительної діяльності старших дошкільників, вміння порівнювати, пояснювати, робити певні узагальнення на основі аналізу.

Виховна функція образотворчого мистецтва полягає в тому, що вона сприяє вихованню різних почуттів дитини, формує ставлення до того, що зображено на картині, діти вчаться порівнювати власний досвід з досвідом людей, зображених художником. Так закладається основа уявлень про морально-етичний ідеал.

Естетична функція полягає в тому, що твори образотворчого мистецтва вчать дітей бачити красу людських стосунків, оточуючої природи, поєднання різних предметів, що й виявляється в емоційних мовних реакціях дітей.

Світ мистецтва безмежний. Й до пізнання його і розуміння йти слід не день, не рік, а все життя.

Виховати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне – вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною, бо краса, яка не сприймається – мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ.

Природа щиро піклується про людину. Вона не тільки оточує її прекрасним світом, унікальними побратимами, різнобічними таємницями буття. Вона нагородила сповна саму людину, даючи їй можливість бачити чудові барви цього світу, чути розмаїття голосів, вдихати його пахощі, ласувати плодами, торкатись його.

Тільки народилась маленька дитина, а її ворота пізнання вже широко відчинені настіж. І стрімким потоком кожна мить вносить інформацію про навколишній світ. В перші роки життя дитина інтенсивно пізнає світ всіма органами відчуттів. Відчутне сприйняття допомагає надійно зберігати в пам’яті інформацію про довкілля. Від народження до першого запитання «чомучки» проходить ціла епоха пізнання.

Враження дошкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і вирішують моральний розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.

Дитина сприймає світ через призму нашого світосприйняття. Через свою здатність помічати красу, відчувати і емоційно переживати її ми відкриваємо у дитині почуття сприймання прекрасного. Зображувальна діяльність має великі можливості для естетичного і творчого розвитку дитини. Заняття з малювання в дитячому садку можуть і повинні стати зустріччю з прекрасним: природою, людиною, світом мислення, мистецтва.

Для того, щоб діти відчули красу, необхідно перетворити заняття в любування, і залучити до цього усі органи чуття. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повніші будуть уявлення, глибшим пізнання. Рівень глибоко чуттєвого сприйняття допоможе формувати художньо-образне асоціативне мислення і бачення оточуючого життя очима художника. Далеко не кожна дитина може стати в майбутньому професійним художником, але кожна може навчитися помічати навколо себе красу, реагувати на неї щиросердечним поривом, продовжувати її в своїй душі, думках, діях, творіннях.

В становленні особистості дитини значення образотворчого мистецтва відіграє значну роль. В.А. Сухомлинський писав: «У період дитинства мислення, мислительні процеси повинні бути як можна тісніше зв’язані з живими, яскравими, наочними предметами навколишнього світу… Емоційна насиченість сприйняття – це духовний заряд дитячої творчості. Мистецтво сприяє вихованню різних почуттів. Так при ознайомленні з жанровим живописом у дітей активізується інтерес до громадського життя країни, до різних видів діяльності людини, відношенням його у процесі праці до скарбів, які створює людство, художній творчості.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Поняття і зміст мотиваційної сфери першокласників
Учіння, як і будь-яка інша діяльність, здійснюється під впливом певних стимулів, спонукань, що є рушійними силами навчально-пізнавальної активності учня. Такими спонукальними стимулами є потреби, інтереси, переконання, ідеали, уявлення учня про себе, цінність орієнтації тощо. Вони утворюють мотивац ...

Принцип науковості навчання
Наукові знання - це правильне віддзеркалення дійсності, проте не всяке правильне віддзеркалення дійсності наукове знання. Наприклад, в дошкільному віці дитина правильно пізнає навколишній світ, але глибина віддзеркалення недостатня, щоб вважати знання школяра науковими. Науковими знання стають тоді ...

Особливості правосвідомості у молодшому шкільному віці
Правове виховання молодших школярів є необхідним компонентом ранньої профілактики відхилень у їх поведінці, тобто проведення виховної роботи на стадії формування основних рис характеру, відношень із середовищем. Спостереження класних керівників переконують, що «у переважної більшості важких учнів і ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com