Самовиховання як систематична і цілеспрямована діяльність особистості

Статті і корисна інформація » Аналіз проблеми самовиховання учнів 1-4 класів » Самовиховання як систематична і цілеспрямована діяльність особистості

Сторінка 1

Формування особистості передбачає три основні компоненти: вплив соціального середовища; цілеспрямований виховний вплив суспільства на особистість через соціальні інститути та свідомий, цілеспрямований вплив людини самої на себе, тобто самовиховання. Перші два компоненти мають об'єктивний характер, третій – суб'єктивний, оскільки містить процеси, що відбуваються у свідомості людини: осмислення, оцінку, відбір тих позитивних зовнішніх впливів, які складають основу її переконань,ідеалів, життєвих цілей, мотивів діяльності,звичок. Ці процеси лише тоді можуть називатись самовихованням, коли вони являють собою свідомі дії особистості, спрямовані на самовдосконалення, тобто дії, в яких людина виступає активним суб'єктом самоосвіти, морального, трудового, фізичного, естетичного саморозвитку. У найзагальнішому визначенні самовиховання, на думку І.Д.Беха та Ю.М.Орлова, це певний тип ставлення, дій щодо самого себе і власного майбутнього з точки зору відповідності певним моральним нормам.

Якщо виховання може інколи здійснюватися незалежно від волі і бажання вихованця, то самовиховання як процес усвідомленого, цілеспрямованого і бажаного розвитку можливе лише в разі збігу сприятливих зовнішніх умов і певних внутрішніх передумов. Зокрема, як зазначає І.Д.Бех, самовихованняґрунтується на повазі особистості до себе. Як діяльність, самовихованнязнаходить своє вираження у поєднанні об'єкта і суб'єкта. Особливістьцієї взаємодії пов'язана з подвійністю позиції особистості усамовихованні, оскільки людина виступає немовби у двох особах стосовносебе в особі виховуваного і в особі вихователя. При цьому основна мета -"створення" індивідуумом себе через творче ставлення до себе.[11]Як особливий вид діяльності "самовиховання вимагає активного усвідомлення особистістю власного "я" (самосвідомість), стосунків з навколишнім світом (світогляду, свого життєвого досвіду, самого процесу роботи над собою)". Самовиховання передбачає певний рівень розвитку інтелекту, якийвиявляється у всьому, що стосується зміни свого "я". Тому багатопедагогів стверджують, що робота над собою стає постійною, ефективною,якщо є зріла самосвідомість. Усвідомлення власної поведінки веде досамоспостереження, самоаналізу, самокритики. Обдумування своєї діяльності в навколишньому світі сприяє формуванню цілеспрямованості,високих ідеалів, мотивів - важливих спонукальних причин роботи надсобою. Самовиховання - процес, в якому взаємопов'язано проявляється весьдуховний світ людини. У ньому взаємодіють моральність, інтелект, воля йемоції. Це максимальна усвідомленість себе, свого місця в навколишньомусвіті і своєї поведінки. Це вольове зусилля, яке регулює увесь спосібжиття;це стан, надзвичайно насичений емоціями, у якому людина чогосьпристрасно прагне, чимось азартно захоплена. Емоційно-моральний характерсамовиховання тісно поєднується з вольовим та інтелектуальним, утворюючи складну картину самозміни особистості.

Самовиховання - це саморегуляція, самоуправління особистості з намірамизмінити себе, свідоме закорінення зовнішніх регулюючих факторів, цесвідома діяльність людини, спрямована на вироблення, удосконалення абозміну нею своїх якостей у відповідності з соціальними та індивідуальнимицінностями, орієнтаціями, інтересами, що складаються під впливом умовжиття і виховання. Як зазначає Ю.М.Орлов, "самовиховання - це не особливе заняття, яке вибирає людина так само, як вона вибирає професію. Самовиховання - це певний тип ставлень, вчинків, дій до самого себе івласногомайбутнього з точки зору відповідності певному ідеалу". Воноздійснюється в кожному вчинкові, у кожній ситуації. Визначення самовиховання як діяльності людини, спрямованої на змінусвоєї поведінки та якостей, звичайно, досить широке і може стосуватисябудь-якої форми самовиховання, тобто формування людиною як соціальнепозитивних, так і соціальне негативних якостей (наприклад, таких, якіндивідуалізм, жорстокість, прагнення до наживи, що свідомокультивуються деякими людьми).

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Структура початку уроку ІМ. Призначення фонетичної та мовленнєвої зарядки
Початок уроку виконує дві важливі функції: організацію класу до активної роботи на уроці (привітання, приведення учнів до готовності співпрацювати, повідомлення цілей уроку) та створення іншомовної атмосфери з метою переведення учнів на іншомовну мовленнєву діяльність. Особливу увагу слід приділяти ...

Народні погляди на красу та прилучення дітей до прекрасного
У поглядах на красу народна педагогіка глибока й багатогранна. Про це свідчать хоч би ті численні оцінні порівняння, які широко побутують в обігу живого мовного спілкування. В сучасній українській мові слово «краса» виражає властивість, якість гарного, прекрасного; оздобу, прикрасу кого-, чого-небу ...

Фізкультурно-оздоровча робота: зміст та завдання
Виховання здорового покоління з гармонійним розвитком фізичних і духовних якостей – одне з основних завдань сучасного суспільства. У будь-якому суспільстві, побудованому на гуманістичних і демократичних принципах, здоров’я людини є вищою цінністю, найважливішим надбанням держави, воно – безперечний ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com