Досвід роботи вчителів переконує, що для підвищення якості знань учнів важливе значення має правильна організація і методика проведення проблемного навчання на уроках обслуговуючої праці. Останні залежать від наявності педагогічних умов. Експерименти з даної проблеми проводились на базі середньої школи № 26 м. Кривого Рогу у 7-х класах. Була проведена дослідницька робота, мета якої полягала в тому, щоб визначити стан проблеми використання проблемного навчання на уроках технології як засобу підвищення якості знань учнів, з'ясувати ставлення учнів до навчання і до розділу « Технологія оздоблення виробів бісером».
В ході дослідної роботи ми використали наступні методи дослідження:
метод теоретичного аналізу наукової літератури по дослідній проблемі;
метод анкетування;
метод бесіди;
метод включеного спостереження;
метод експериментального оцінки.
На етапі констатуючого експерименту нами вирішувались наступні задачі:
1) виявити рівень знань учнів з технологічної освіти;
2) виявити рівень мислення учнів:
- високий (творчий )- учень виділяє суттєві ознаки, аргументує своє рішення, прогнозує та передбачає результат своїх дій; учень виділяє суттєві ознаки, дає рішення проблемної задачі, але затрудняється аргументувати своє рішення , прогнозувати та передбачити результати;
- середній (репродуктивний )- учень виділяє лише окремі суттєві ознаки проблемних завдань, не може її проаналізувати, не виходить за межі відомих правил, надає перевагу діям за зразком;
- низький (інтуїтивний)- учень затрудняється у визначенні суттєвих ознак проблемних завдань, діє за інтуїцією, не вміє пояснити та обґрунтувати свої дії.
З метою виявлення відношення вчителів до проблемного навчання в навчальному процесі, вчителям була запропонована анкета наступного змісту:
Які основні елементи проблемного навчання ви можете назвати?
Чи використовуєте ви у навчальному процесі проблемне навчання і з якою метою?
Від яких, на ваш погляд, умов залежить ефективність проблемного навчання на уроках?
Аналіз анкетних даних показав, що 65% вчителів змогли виділити елементи проблемного навчання, назвавши проблемну ситуацію і навчальну проблему. Не відповіли на це запитання 35% вчителів.
В своїй практичній роботі до використання проблемного навчання вдаються лише 20,4% вчителів з метою активізації пізнавальної діяльності учнів, 31% - з метою активізації мислення учнів, 49% - для пізнавального інтересу, використовуючи різні форми і методи навчання.
Серед умов, забезпечуючих ефективне використання проблемного навчання на уроках були виділені наступні: врахування пізнавальних інтересів учнів та їх здібностей, індивідуальний підхід до кожного учня, гуманізація навчання в системі «вчитель – учень» у навчальному процесі.
Аналіз відвіданих уроків свідчить про те, що якщо в навчальному процесі й використовується проблемне навчання, то лише епізодично, а не систематично. Цей факт вчителі пояснюють тим, організація та підготовка проблемного навчання вимагає багато часу, 18% вчителів вказали на незнання логіки вирішення навчальної проблеми; 29% вчителів вказали на низький рівень пізнавальної активності та самостійності учнів.
Наступним етапом нашого дослідження було виявлення відношення учнів до уроків обслуговуючої праці. Ми також намагалися встановити яке місце в ході уроку займає проблемне навчання, який вид пізнавальної діяльності переважає, чи існує залежність між характером мислення та активністю учнів.
Результати анкетування учнів 7-х класів були наступні: 25% учнів виявили свій інтерес до уроків технології, 35% - відмітили, що іноді уроки цікаві для них, 26% від опитаних відмітили, що їм не цікаво, 14% - виявили байдужість до уроків обслуговуючої праці.
Спостереження за діяльністю учнів на уроках підтвердили їх відповіді на питання анкети. 15% учнів займалися підготовкою завдання на наступний урок, 20% - листали підручник з обслуговуючої праці в очікуванні запитання вчителя і того, що їх викличуть відповідати, 25% учнів очікували дзвоника, 40% - приймали активну участь в пізнавальній діяльності, намагалися міркувати над вирішенням поставленої проблемної задачі.
З метою визначення вихідного рівня якості знань нами була проведена контрольна робота, яка показала фактичне положення навчальних успіхів у контрольному та експериментальному класі. Опрацювавши результати контрольної роботи ми помістили їх до таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Рівень якості знань учнів (%)
Клас |
"1 - 3" |
"4 - 6" |
"7 - 9" |
"10 - 12" |
7 - А |
19 |
41 |
27 |
13 |
7 - Б |
23 |
43 |
24 |
10 |
Актуально про педагогіку:
Теоретико-методологічні засади розвитку художньо-творчого мислення дітей
старшого дошкільного віку
Пізнання навколишнього світу починається з відчуттів, сприймань і породжує людське мислення. Воно супроводжує усі розумові процеси людини. Саме мислення забезпечує нам можливість виходу за межі чуттєвого, розширює межі та глибину нашого пізнання, відображає суттєві зв’язки і відношення між предмета ...
Аналіз психологічної літератури про процеси пам‘яті
Підбираючи літературу для написання курсової роботи, ми помітили, що інформації про процеси людської пам‘яті в ній міститься чимало. Окрім стислих визначень там є ґрунтовні пояснення кожного процесу на прикладах вивчення шкільних предметів з урахуванням вікових особливостей учнів. Психологи у свій ...
Формули зведення
Формулами зведення називаються співвідношення, за допомогою яких значення тригонометричних функцій аргументів виражаються через значення . Для полегшення запам’ятування формул зведення можна користуватися такими правилами: якщо у формулах містяться кути і , то найменування функції не змінюється; як ...