Стан проблеми в практиці роботи сучасної школи

Сторінка 1

Досвід роботи вчителів переконує, що для підвищення якості знань учнів важливе значення має правильна організація і методика проведення проблемного навчання на уроках обслуговуючої праці. Останні залежать від наявності педагогічних умов. Експерименти з даної проблеми проводились на базі середньої школи № 26 м. Кривого Рогу у 7-х класах. Була проведена дослідницька робота, мета якої полягала в тому, щоб визначити стан проблеми використання проблемного навчання на уроках технології як засобу підвищення якості знань учнів, з'ясувати ставлення учнів до навчання і до розділу « Технологія оздоблення виробів бісером».

В ході дослідної роботи ми використали наступні методи дослідження:

метод теоретичного аналізу наукової літератури по дослідній проблемі;

метод анкетування;

метод бесіди;

метод включеного спостереження;

метод експериментального оцінки.

На етапі констатуючого експерименту нами вирішувались наступні задачі:

1) виявити рівень знань учнів з технологічної освіти;

2) виявити рівень мислення учнів:

- високий (творчий )- учень виділяє суттєві ознаки, аргументує своє рішення, прогнозує та передбачає результат своїх дій; учень виділяє суттєві ознаки, дає рішення проблемної задачі, але затрудняється аргументувати своє рішення , прогнозувати та передбачити результати;

- середній (репродуктивний )- учень виділяє лише окремі суттєві ознаки проблемних завдань, не може її проаналізувати, не виходить за межі відомих правил, надає перевагу діям за зразком;

- низький (інтуїтивний)- учень затрудняється у визначенні суттєвих ознак проблемних завдань, діє за інтуїцією, не вміє пояснити та обґрунтувати свої дії.

З метою виявлення відношення вчителів до проблемного навчання в навчальному процесі, вчителям була запропонована анкета наступного змісту:

Які основні елементи проблемного навчання ви можете назвати?

Чи використовуєте ви у навчальному процесі проблемне навчання і з якою метою?

Від яких, на ваш погляд, умов залежить ефективність проблемного навчання на уроках?

Аналіз анкетних даних показав, що 65% вчителів змогли виділити елементи проблемного навчання, назвавши проблемну ситуацію і навчальну проблему. Не відповіли на це запитання 35% вчителів.

В своїй практичній роботі до використання проблемного навчання вдаються лише 20,4% вчителів з метою активізації пізнавальної діяльності учнів, 31% - з метою активізації мислення учнів, 49% - для пізнавального інтересу, використовуючи різні форми і методи навчання.

Серед умов, забезпечуючих ефективне використання проблемного навчання на уроках були виділені наступні: врахування пізнавальних інтересів учнів та їх здібностей, індивідуальний підхід до кожного учня, гуманізація навчання в системі «вчитель – учень» у навчальному процесі.

Аналіз відвіданих уроків свідчить про те, що якщо в навчальному процесі й використовується проблемне навчання, то лише епізодично, а не систематично. Цей факт вчителі пояснюють тим, організація та підготовка проблемного навчання вимагає багато часу, 18% вчителів вказали на незнання логіки вирішення навчальної проблеми; 29% вчителів вказали на низький рівень пізнавальної активності та самостійності учнів.

Наступним етапом нашого дослідження було виявлення відношення учнів до уроків обслуговуючої праці. Ми також намагалися встановити яке місце в ході уроку займає проблемне навчання, який вид пізнавальної діяльності переважає, чи існує залежність між характером мислення та активністю учнів.

Результати анкетування учнів 7-х класів були наступні: 25% учнів виявили свій інтерес до уроків технології, 35% - відмітили, що іноді уроки цікаві для них, 26% від опитаних відмітили, що їм не цікаво, 14% - виявили байдужість до уроків обслуговуючої праці.

Спостереження за діяльністю учнів на уроках підтвердили їх відповіді на питання анкети. 15% учнів займалися підготовкою завдання на наступний урок, 20% - листали підручник з обслуговуючої праці в очікуванні запитання вчителя і того, що їх викличуть відповідати, 25% учнів очікували дзвоника, 40% - приймали активну участь в пізнавальній діяльності, намагалися міркувати над вирішенням поставленої проблемної задачі.

З метою визначення вихідного рівня якості знань нами була проведена контрольна робота, яка показала фактичне положення навчальних успіхів у контрольному та експериментальному класі. Опрацювавши результати контрольної роботи ми помістили їх до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Рівень якості знань учнів (%)

Клас

"1 - 3"

"4 - 6"

"7 - 9"

"10 - 12"

7 - А

19

41

27

13

7 - Б

23

43

24

10

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Індивідуальний стиль діяльність у різних типах суспільства
Найбільш загальне соціальне умова, від якого зона невизначеності індивідуальної діяльності, – диференціація умов життєдіяльності й у ступеня діяльності соціальних груп. Візьмемо класове эксплуататорское суспільство. Це товариство характеризуватиметься наявністю жорстких класових відмінностей як і р ...

Вплив соціальних факторів на самооцінку учнів
Дошкільник стає школярем, змінюється його внутрішня позиція, самосприйняття, режим, устрій життя, погляди, цінності, мотиви. Це знаходить своє відображення в Я - концепції дитини. Поряд з цим на формування самооцінки школяра мають вплив такі фактори: позиція батьків, вчителів, однокласників, друзів ...

Застосування методики викладання історії в школах та університетах
Одним з найважливіших результатів модернізації, що охопила всі сторони життя загальноімперського суспільства в кінці XIX - на початку ХХ ст. стало підвищення уваги з боку суспільства та держави до проблем освіти на всіх рівнях освітньої системи і, в першу чергу, до вищої освіти. Це пов'язано як з о ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com