Педагогічні умови використання проблемних ситуацій на уроках трудового навчання як засобу підвищення якості знань учнів

Статті і корисна інформація » Підвищення якості знань учнів засобами проблемних ситуацій на уроках трудового навчання з варіативної частини "Технологія оздоблення виробів бісером 7 клас" » Педагогічні умови використання проблемних ситуацій на уроках трудового навчання як засобу підвищення якості знань учнів

Сторінка 2

У учнів середнього шкільного віку процес соціогенезу вищих психічних функцій призводить до нових складних взаємозв’язків між ними. Новий тип розвитку в даному віці полягає в тому що він, перш за все, включає утворення нових зв’язків, нових взаємозалежностей, нових структурних поєднань між різними психічними функціями: мисленням, пам’яттю, уявою, почуттям, волею та ін. Новий виток у розвитку психічних функцій змінює ієрархію різних сфер соціального життя підлітка. Адже оволодіння власною поведінкою основане на якісних внутрішніх змінах цих функцій.

У учнів старшого шкільного віку, відбуваються якісні зміни всіх сторін психічної діяльності, які є основою становлення особистості. Складний навчальний матеріал вимагає від старшокласників досконалішої репродуктивної уяви, і водночас, у них розвивається і творча уява, що виявляється у різноманітних видах творчої діяльності. Вони співвідносять образи своєї уяви з реальною дійсністю, зі своїми можливостями. Пам'ять характеризується подальшим зростанням довільності та продуктивності логічного запам’ятовування. Відбувається спеціалізація пам’яті, пов’язана з провідними інтересами старшокласників та їх намірами щодо вибору майбутньої професії. У старшому шкільному віці свідомо і цілеспрямовано формуються такі якості характеру, як сила волі, витримка, наполегливість, самоконтроль, обдуманість, критичність тощо.

Третя умова. Гуманізація взаємовідносин вчителя і учнів.

Створення на уроці атмосфери між вчителем і учнем, що сприяє активності, емоційній піднесеності, вимагає тактовності з боку вчителя, доброзичливості, поваги до гідності дитини, віри в її сили, міцного контакту з класом, зміни тактики у взаєминах з учнями залежно від зміни обставин.

Не підкреслюйте без особливих потреб, - радить психолог Л.В.Сорокіна, - своєї зверхності над учнями. Вони не забувають, що ви їх учителі, досвідченіші і маєте більше прав, ніж вони, але не люблять, коли їм часто нагадують про це. Чим частіше вчителі підкреслюють свою зверхність, тим менше учні сприймають її. Я не заперечую необхідності розумної династії у ваших взаєминах з учнями, але хай вона не буде стіною між вами і іншими.

Ставлення учнів до вчителя і вчителя до учнів взаємопов’язані і взаємозумовлені. Ефективність спілкування залежить і від стилю, манери контактування партнерів. Будь - яке спілкування, що ґрунтується на взаємодії суб’єктів, вимагає поваги до чужої життєдіяльності, взаємно узгодженості.

Тільки за таких умов народжується духовний контакт, відкритість, взаємодовіра, особиста зацікавленість. Співпраця педагога та учнів можлива лише в тому випадку, якщо вона базується на особистісному підході гуманістичної педагогіки.

«Гуманістична позиція педагога повинна заключатись у тому, щоб прийняти учня таким, яким він є, з таким життям, яким він живе, спілкуватись з ним, цікавитись його життям, стати його співучасником».

Четверта умова. Створення ситуації успіху. Ситуацію успіху для учня, рівень знань якого низький, можна створити авансуючи довіру, підкреслюючи найменші успіхи (словом, радістю, тоном), щоб учень, який звик до покарань за аморальну поведінку, погані знання відчув впевненість в своїх силах змінитися на краще, відчув радість від власної корисності. Участь в колективних справах допоможе школяру покращити своє становище серед однолітків. Закріпити успіхи у навчанні відстаючих школярів можна удосконалюючи його пізнавальну діяльність, підвищуючи рівень вимог до нього, добиваючись розвитку його зацікавлень.

Для створення ситуації успіху необхідно підвищити інтерес учнів до вивчення біології, підвищити інтерес до знань, збільшити потребу в глибокому і повному їх засвоєнні, розвивати ініціативу та самостійність в роботі, щоб в процесі навчання учні не тільки володіли встановленою системою наукових знань, умінь та навичок, але й розвивати свої пізнавальні здібності та творчі сили, володіти найбільш досконалою системою самостійної роботи.

Стимулювання навчальної діяльності учнів.

Вчитель повинен підвищити інтерес до вивчення біології, та володіти методами стимулювання навчальної діяльності учнів.

Методи стимулювання – методи, спрямовані на формування позитивних мотивів учіння, що стимулюють пізнавальну активність і сприяють збагаченню школярів навчальною інформацією. До них належать методи формування пізнавальних інтересів та методи стимулювання обов’язку й відповідальності у навчанні.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Індивідуальна робота із картками
Ціль: Розглянути систему виховних впливів на дитину. Завдання: Запропонувати кожному вчителю ряд шаблонів на яких відзначено способи впливу на дитину, що відносяться до двох протилежних груп. Вам необхідно скласти схему за якою треба показати можливі результати розвитку рис особистості при домінуюч ...

Мета самовиховання. Гіпотеза
Мета самовиховання виходить з мотивів, спонукаючих до роботи над собою і бажань, прагнень людини. Без мети не може бути почата жодна справа, у тому числі і самовиховання. Але треба мати, звичайно, достатньо здорового глузду, щоб ставити собі задачі під силу. Інакше, нездійсненні, нереальні надії мо ...

Зародження історико-методичної науки
Зародження історико-методичної науки відноситься до періоду появи в Росії перших збірок, що містять історичні відомості. Це «Азбуковники» XV - XVII ст. і «Синопсис» («Огляд») - навчальний посібник, що з'явився в Києві в 1674 р. У ньому описуються військові події, даються переліки імен руських князі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com