Педагогічні умови використання проблемних ситуацій на уроках трудового навчання як засобу підвищення якості знань учнів

Статті і корисна інформація » Підвищення якості знань учнів засобами проблемних ситуацій на уроках трудового навчання з варіативної частини "Технологія оздоблення виробів бісером 7 клас" » Педагогічні умови використання проблемних ситуацій на уроках трудового навчання як засобу підвищення якості знань учнів

Сторінка 1

Поняття «умова» в науковій літературі трактується по-різному. Так, С.Н. Брунова вважає, що «умова – це правило, яке забезпечує нормальну роботу чого – не будь.

В «Тлумачному словнику української мови» поняття «умова» В. Яременко подає так:

взаємну усну чи писемну домовленість про що – не будь;

вимоги, зобов’язання, пропозиції, висунуті в договорі по відношенню до договірних сторін;

необхідна обставина, передумова, яка робить можливим здійснення чого-небудь;

обставини, особливості реальної дійсності, при яких щось відбувається або здійснюється.

Результати опрацювання наукової літератури дали нам змогу визначити які ж необхідні обставини, дидактичні умови слід враховувати у застосуванні особистісно-орієнтованого підходу у навчанні технології як засобу підвищення якості знань учнів, серед яких ми виділяємо:

урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;

гуманізація взаємовідносин вчителя і учнів;

створення ситуації успіху;

стимулювання навчальної діяльності учнів.

Перша умова урахування, умінь і навичок при підготовці до сприймання нового матеріалу кожним учнем.

Підготувавши учня до сприймання нових знань, організуємо самостійну роботу. Завдання даємо з таким розрахунком, щоб воно не було надто легким, передбачало ті форми розумової діяльності, якими учень ще не оволодів, але здатних опанувати за допомогою і під керівництвом учителя.

Спостерігаємо за їх роботою. Якщо виникають труднощі, допомагаємо скласти план їх подолання: радимо переглянути раніше вивчений матеріал у підручнику, виконати аналогічні вправи, ставимо навідні питання, орієнтуємо школяра. Пропонуємо ускладнені додаткові вправи тим, хто виконав основну роботу, здебільшого це потребує творчого підходу, додаткового розмірковування тощо.

Після цього окремі учні дістають право розповісти про зроблене. Таким чином вони постають у ролі вчителя.

Іноді пропонуємо завдання на вибір, записуємо на дошці завдання, а учні виконують те, що їм під силу. Безперечно, добір відповідного пізнавального завдання - нелегка справа.

Намагаємося вести учнів від репродуктивної (відтворюваної) діяльності до творчої. Індивідуалізувати потрібно не лише роботу на уроці, а й домашні завдання. Завдання добираємо так, щоб вони сприяли зміцненню зв'язку теорії з практикою, всебічному розвитку, творчій активності та самостійності. У домашніх завданнях передбачаємо різноманітні операції.

Слабовстигаючим школярам указуємо, які саме розділи підручника потрібно повторити, на які завдання дати відповіді.

Індивідуалізація та міцність засвоєння знань і всебічного розвитку пізнавальних сил учнів витікає із загального положення про те, що в навчанні мислення панує над пам'яттю. Це конкретизується таким чином:

а) навчальний матеріал береться у стрункому логічному плані, зумовленому його природою;

б) будь-який матеріал, що потребує запам'ятовування укладається в короткий зміст;

в) на першому етапі навчання вчитель дає не весь обсяг знань, а лише основний його зміст, щоб учень глибоко зрозумів і засвоїв нове;

г) завдання добираються зрозумілі для дітей, щоб під час їх виконання школярі безперервно поглиблювали та закріплювали знання, розвивали мислення, виробляли вміння та навички;

д) для забезпечення міцності знань учні постійно повертаються до раніше засвоєного і розглядають його під новим кутом зору, щоб діяти по-новому.

Другою ефективності застосування особистісно - орієнтованого навчання на уроках технології має бути врахування вчителем вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Учитель, звичайно, повинен добре знати свій предмет, методи за допомогою яких цей предмет застосовується учнями. Однак, якщо не враховувати потреб учнів, їх здібності, інтереси, то результат навчання буває незадовільним.

Для того, щоб правильно підібрати гру, організувати її, зацікавити учнів, необхідно знати особливості дітей певного віку (їх смаки, уподобання, розвиток мовлення, мислення …).

Відомо, що діти шкільного віку за віковою періодизацією поділяються на учнів:

молодшого шкільного віку;

середнього шкільного віку;

старшого шкільного віку.

В залежності від віку у учнів по-різному розвинені психічні процеси, що впливають на їх пізнавальну діяльність.

В період молодшого шкільного віку дитина оволодіває елементарними культурними навичками, провідною діяльністю стає досягнення знань, зростає здатність дитини до логічного мислення і самодисципліни, а також до спілкування з ровесниками у відповідності до встановлених правил. З’являється внутрішнє прагнення до навчання і успіхів у ньому. У дітей цього віку з’являється любов до праці. Діти намагаються дізнатись, що із чого одержується і як воно діє. Інтерес до цього має підкріплюватись і задовольнятись оточуючими людьми.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Формування естетичних цінностей засобами образотворчого мистецтва і літератури
Образотворча діяльність властива дітям змалку. Завдяки цій діяльності дитина глибше пізнає суть життєвих явищ, навколишніх предметів. Формування естетичних цінностей, що здійснюються з раннього шкільного віку засобами образотворчого мистецтва має три основних напрямки: залучення учнів до безпосеред ...

Психологічна сутність уяви та основні аспекти її виявлення в психології
Фантазія, або уява, належить до найважливіших психологічних проявів людської особи. Творчий, дієвий характер фантазії, її сила і істотний для багатства показник розвитку особистості. А.М. Горький вказував, що саме вигадка і задум піднімають людину над твариною. Уява виконує важливу функцію в загаль ...

Формування у молодших школярів практичних умінь і навичок з дикції
Формування вимовних навичок у дитини здійснюється в процесі наслідування і проходить кілька етапів. У ранньому віці в результаті послідовного засвоєння комплексів рухів таких органів мовного апарату, як дихальне горло, голосові зв'язки, язик, нижня щелепа, губи та піднебіння, у дітей розпочинає фор ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com