Проблемні ситуації як засіб підвищення якості знань учнів

Сторінка 2

Основна різниця між проблемним і традиційним навчанням ми бачимо в двох моментах: вони розрізняються по меті і принципам організації педагогічного процесу.

Мета проблемного навчання не тільки засвоєння результатів наукового пізнання, системи знань, але і самого шляху процесу одержання цих результатів, формування пізнавальної самодіяльності учня і розвитку його творчих здібностей.

Проблемна ситуація - виникає у випадку, коли людина не знає, як пояснити виникле явище, факт, не може досягти мети відомими йому способами дій, це спонукує людини шукати нові пояснення або способи дій. Проблемна ситуація є результат продуктивної, творчої пізнавальної діяльності. Вона обумовлює початок мислення в процесі постановки і рішення проблем.

Психологічною наукою визначена послідовність етапів продуктивної пізнавальної діяльності людини в умовах проблемної ситуації:

Проблемна ситуація - проблема - пошук способів її рішення - рішення проблеми.

Порожній цикл розумових дій від виникнення проблемної ситуації до рішення проблеми має кілька етапів :

виникнення проблемної ситуації

усвідомлення сутності труднощів і постановка проблеми

перебування способу рішення шляхом здогаду або висування припущень і обґрунтування гіпотези

доказ гіпотези

перевірка правильності рішення проблем.

Загальні функції проблемного навчання:

засвоєння учнями системи знань і способів розумової практичної діяльності;

розвиток пізнавальної самостійності і творчих здібностей учнів;

формування діалектико-матеріалістичного мислення школярів (як основи).

Розумова діяльність учнів стимулюється постановкою питань. Питання вчителя повинне бути складним настільки, щоб викликати труднощі в учнів, і в той же час посильним для самостійного знаходження відповіді.

Проблемна задача, на відміну від звичайних навчальних задач, представляє не простий опис деякої ситуації, що включає характеристику даних, що складають умову задачі і вказівка на невідоме, що повинно бути розкрите на підставі цих умов.

Як показали дослідження, можна виділити найбільш характерні для педагогічної практики типи проблемних ситуацій, загальні для всіх предметів.

Перший тип: проблемна ситуація виникає за умови, якщо учні не знають способи рішення поставленої задачі, не можуть відповісти на проблемне запитання, дати пояснення новому фактові в навчальній або життєвій ситуації.

Другий тип: проблемні ситуації виникають при зіткненні учнів з необхідністю використовувати раніше засвоєні знання в нових практичних умовах.

Третій тип: проблемна ситуація легко виникає в тому випадку, якщо маються протиріччя між теоретично можливим шляхом рішення задачі і практичної нездійсненності обраного способу.

Четвертий тип: проблемна ситуація виникає тоді, коли маються протиріччя між практично досягнутим результатом виконання навчального завдання і відсутністю знань, що учаться, для теоретичного обґрунтування.

О.В. Ковалевською були розроблені «ступінчасті» ситуації, в яких мета моделюючої дії ускладнена не одним, а ланцюжком перешкод, побудованих в деякій логічній послідовності.

Далі О.В. Ковалевська розглядає питання «присвоєння» об'єктивних проблемних ситуацій. Процес присвоєння може бути оптимізованим на основі формування вмінь учнів вирішувати проблемні ситуації та вмінь вчителя керувати цим процесом. Уміння учнів вирішувати проблемні ситуації включають:

1.уміння бачити проблеми та ставити їх самостійно;

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Соціально-педагогічні умови якісної освіти в Україні
В наші дні якість знаходиться в центрі уваги у всьому світі. У всіх сферах суспільства говорять про якість: в промисловості, сфері обслуговування, медицині і, звичайно ж, освіта не являється винятком. Розвиток у національному і світовому контекстах обумовлює зміни в освіті. Світ на початку ХХІ стол ...

Формування комунікативних умінь і навичок з розвитку зв’язного мовлення
У лінгводидактиці під поняттям „зв’язне мовлення” прийнято розуміти таку мовленнєву діяльність, яка становить єдине самостійне ціле, передає закінчену думку і членується на складові частини. Окремі методисти під поняттям „зв’язне мовлення” іноді розуміють формування монологічних навичок. Однак, на ...

Психолого-педагогічні особливості учнів 1-4 класів
Період життя дітей від 6—7 до 11 років називають молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховують особливості психічного і фізичного розвитку дітей, перехід їх до навчальної діяльності, яка стає основною. Сприймання стає довільнішим, цілеспрямованим і категоріальним процесом, але трапляю ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com