Проблемні ситуації як засіб підвищення якості знань учнів

Сторінка 1

Поняття «проблемне навчання» одержало поширення в 20-30-і роки як у радянських, так і в закордонних школах. Проблемне навчання ґрунтується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога і педагога Джона Д’юї, що заснували експериментальну школу в Чикаго. Він зробив акцент на розвитку власної активності тих, яких навчають, і незабаром переконався, що навчання, побудоване з урахуванням інтересів школярів і зв'язане з їхніми життєвими потребами, дасть набагато кращі результати, ніж «вербальне» навчання, засноване на запам'ятовуванні знань. Основним внеском Дж. Д’юї в теорію навчання є розроблена їм концепція «повного акта мислення». Відповідно до філософських і психологічних поглядів автора, мислити людина починає тоді, коли стикається з труднощами, подолання яких має для нього велике значення. У кожнім «повному акті мислення виділяються наступні ступені:

відчуття труднощів;

її виявлення і визначення;

висування задуму її розв’язання (формулювання гіпотези);

формулювання висновків, що випливають з передбачуваного рішення (логічна перевірка гіпотези);

наступні спостереження й експерименти, що дозволяють прийняти або відкинути гіпотезу.

Згодом, за «труднощами», які потрібно перебороти, міркуючи над пошуком рішення, закріпилася назва «проблема». Правильна побудова навчання, на думку Дж. Д’юї, повинне бути проблемним.

Учитель повинен уважно стежити за розвитком інтересів учнів, «підкидати їм посильні для розуміння і дозволу проблеми. Учні, у свою чергу, повинні бути упевнені, що розв’язуючи ці проблеми, вони відкривають нові і корисні для себе знання. Уроки будуються на основі «повного акта мислення», щоб учні на них зуміли:

відчути конкретні труднощі;

визначити їх (виявити проблему);

сформулювати гіпотезу по її подоланню;

одержати рішення проблеми або її частини;

перевірити гіпотезу за допомогою спостереження або експериментів.

Дж. Д’юї запропонував сміливі нововведення, несподівані рішення. Місце пояснювально-ілюстративного навчання зайняв принцип активного навчання, основою якого є власна пізнавальна діяльність учня. Місце активного вчителя зайняв учитель-помічник, що не нав'язує учнем ні змісту, ні методів роботи, а лише допомагає переборювати труднощі, коли самі учні звертаються до нього за допомогою. Замість загальної для всіх стабільної навчальної програми виводилися орієнтовані програми, зміст яких тільки загалом визначалося вчителем. Місце усного і письмового слова зайняли теоретичні і практичні заняття, на яких здійснювалася самостійна дослідницька робота учнів. До основних понять проблемного навчання відносяться: «проблемна ситуація», «проблемна задача», «проблема», «проблемність» («рівні проблемності», «принципи проблемності» та ін.), «проблематизація».

Проблемне навчання – це така організація навчальних занять, що припускає створення під керівництвом учителя проблемної ситуації й активної самостійної діяльності учнів з їхнього дозволу, у результаті чого і відбувається творче оволодіння професійними знаннями, уміннями і навичками, розвиток розумових здібностей.

Більшість сучасних публікацій по теорії навчання пов'язано з ідеєю розвитку пізнавального інтересу і навчальної діяльності учнів. Під інтересом мають через ефективне використання тих прийомів і методів навчання які відомі з традиційної дидактики. Автори говорять про інтерес за допомогою проблемного навчання, розуміючи при цьому створення проблемних ситуацій і постановку пізнавальних задач.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Характеристика комбінованого уроку з основ економіки
Комбінований урок складається з таких елементів: перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру; перевірка, оцінка і корекція раніше засвоєних знань, навичок і вмінь; відтворення і корекція опорних знань учнів; повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації уч ...

Взаємини в колективі як одна з основних проблем соціально-педагогічної практики
Метод тестів є одним із основних в сучасній психодіагностиці, а за рівнем популярності в освітній і професійній психодіагностиці він міцно отримує першість уже впродовж століття. Розглядаючи міжособистісні взаємини в якості об’єкта психолого-педагогічної діагностики, виникає необхідність звернутись ...

Прояви мотиваційної готовності дитини до навчання у школі
Під час кожної реформи системи освіти проблема шкільної готовності постає знову й знову як одна із найактуальніших. Причиною цього явища не в останню чергу й те, що, попри всі зміни в системі освіти, не міняється основне – взаємовідносини дитини і школи. Зараз, як і багато років тому обговорюється ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com