Вивчення психолого-педагогічної літератури поняття «якість знань»

Сторінка 2

Конкретність і узагальненість виявляється в розкритті конкретних проявів узагальненого знання й у здатності підводити конкретні знання під узагальненні. Процес пізнання споконвічно припускає конкретність. Людина, що пізнає, насамперед пізнає факти, а вони конкретні. Узагальнення – породження людського пізнання на більш пізніх етапах суспільного розвитку. Узагальнене знання завжди передбачає наявність конкретних знань, інакше здебільшого, воно безплідне. Разом з цим важливо, щоб людина вміла узагальнювати конкретні факти, відносити частку до загального.

Згорнутість і розгорнення знання припускає здатність суб’єкта, з одного боку, виразити знання компактне, ущільнене, але так, щоб воно представляло видимий результат розгорнення деякої сукупності знань, а з іншого – розкрити систему кроків, що веде до стиску, згортанню знань.

Систематичність припускає усвідомлення складу деякої сукупності знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Системністю знань учнів називається така сукупність знань у їхній свідомості, структура якого відповідає структурі наукової теорії.

Усвідомленість знань характеризується :

розумінням характеру зв’язків між знаннями;

розходженням істотних і несуттєвих зв’язків;

з’ясуванням механізму становлення і прояви цих зв’язків;

осмисленням основ засвоєних знань (їхня доказовість);

розуміння способів одержання знань;

засвоєністю областей і способів;

розумінням принципів, що лежать в основі цих принципів застосування.

Міцність знань означає тривалість збереження їх у пам’яті, відтворюваність у необхідних випадках.

Таким чином, якість знань включає в себе такі елементи як глибина і повнота, міцність, оперативність, гнучкість, усвідомленість, системність, узагальненість, конкретність. Кожен із складових компонентів якості знань характеризується певними показниками. Показники сформованості знань учнів дають змогу визначити чотири рівні навчальних досягнень учнів: високий, достатній, середній, початковий. Сприяє підвищенню якості знань учнів особистісно орієнтований підхід у навчанні. Дванадцятибальна школа оцінювання побудована за принципом урахування особистих досягнень учнів.

При визначенні навчальних досягнень учнів аналізуються: характеристики відповіді учня (елементарна, фрагментарна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча); якість знань (правильність, повнота міцність осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість); ступінь сформованості загально навчальних та предметних умінь і навичок; рівень оволодіння розумовими операціями (вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки, тощо); досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми); самостійність оцінних суджень.

Страницы: 1 2 

Актуально про педагогіку:

Самовиховання як важливий чинник організації вільного часу школярів
Молодість є оптимальним періодом для використання свого вільного часу з метою самовиховання, оскільки в цьому віці людина ще не переобтяжена побутовими, сімейними та робочими обов’язками. А також сприятливим є той фактор, що молода людина лише формується як соціально зріла особистість, тому їй прос ...

Загальна характеристика заліків та їх методологічне значення
Традиційно домінантне місце в системі навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах України займають заліки та екзамени. Педагоги, вчені по-різному ставилися до цих видів навчальної роботи. Різні погляди на заліки у вищій школі були і в радянський період (особливо в 20—30-ті pp. XX ст.). Ал ...

Мотиви
Мотив (від лат. movere – зрушити, штовхати) – 1) спонукання до діяльності, пов’язані с задоволенням потреб суб’єкта; 2) предметно-спрямована активність певної сили; 3) спонукаючий та визначний вибір спрямованості діяльності, предмет (матеріальний чи ідеальний), заради якого вона здійснюється; 4) ус ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com