Соціально-педагогічні аспекти формування творчої особи обдарованої дитини засобами диференціації

Це так званий "нульовий" зріз, який кілька разів в рік обновляється і переглядається. З часом визначається трирівнева модель диференційованого навчання, в основі якої встановлений рівень досягнень учня по базовій дисципліні і розвиток творчих і пізнавальних здібностей:

I - олімпійський

П - резервний

III - юніорський (загальноосвітній).

Під пізнавальними здібностями маємо на увазі кожну розумову операцію (аналіз і синтез, порівняння і зіставлення, абстрагування і конкретизація, узагальнення і систематизація).

Для активації і розвитку здібностей учня необхідно реалізувати принципи проблемної, диференціації і індивідуалізації навчання, гармонійного розвитку компонентів мислення, формування аналітичних і евристичних прийомів розумової діяльності.

Розвиток творчих і пізнавальних здібностей можна здійснювати через систему завдань різного рівня, розташованих в певній послідовності з системою умов, направлених на формування продуктивного їх рішення, що природно буде сприяти інтелектуальному розвитку особи.

I рівень - репродуктивний. Його основу складають задачі, задачі на виділення головного, систематизацію і зіставлення інформації. Ці задачі розв'язуються аналітичним методом по певному алгоритму. На цьому рівні закладається основи застосування способів виконання творчих завдань. Тими, що вживаються на цьому рівні є наступні типи завдань:

I.1 Завдання на пізнавання об'єктів, явищ по даних ознаках (робота з кліматичними діаграмами, з художніми описами).

І.2 Завдання перевірочного характеру на розвиток пам'яті, уміння представити карту.

І.3. Завдання на зіставлення, порівняння об'єктів, що вивчаються.

І.4. Завдання на угрупування об'єктів.

II рівень - адаптивний. Завдання цього рівня є простими творчими задачами, що вимагають щодо самостійного (за допомогою вчителя) рішення з використанням аналітичних методів рішення. Це задачі на доказ, на знаходження нового в явищах і предметах, на знаходження суперечностей і т.д.

ІІ.1. Завдання на пошук причинно-наслідкових зв'язків, зокрема на складання причинно-наслідкових ланцюжків.

ІІ.2. Завдання на пошук має намір допущеної помилки.

Ш рівень - локально-моделюючий. До цього рівня відносяться складні і нестандартні творчі задачі, що вимагають самостійності при рішенні з використанням аналітичних і частково евристичних методів. Це задачі на складання графіків, креслень, класифікацій, багатоваріантні задачі, наприклад, моделювання географічних ситуацій і явищ.

Ш.1 Задачі на складання графіків з подальшим аналізом.

IV рівень – системно-моделюючий. Задачі цього рівня складні і оригінальні творчі завдання, що вимагають самостійного рішення з використанням аналітичних і більшою мірою евристичних методів рішення. Це задачі на евристичні питання, висунення гіпотез, "мозкові атаки", наприклад, прогнозування географічних ситуацій.

Але, адже, задача вчителя полягає не тільки в тому, щоб виявити рівень досягнень кожного учня, рівень сформованості творчих здібностей цього учня і зарахувати його в якусь індивідуально-типологічну групу, а створити умови для розвитку його здібностей. Здійснити це можна лише постійно використовуючи на уроках творчі завдання різного ступеня складності і об'єму.

Актуально про педагогіку:

Роль і місце екології в навчанні
Концепція екологічного виховання і освіти повинна спиратися на науковий аналіз реальності і деякі загальні положення філософського характеру. Сьогодні вони формуються як результат обширних досліджень фахівців самого різного профілю. Порушення рівноваги біосфери унаслідок стихійної діяльності людини ...

Системи виробничого навчання
Під системою виробничого навчання розуміємо порядок розчленування змісту виробничого навчання, гру­пування його частин і послідовність засвоєння їх учнями. Для того щоб полегшити тлумачення сутності цього важливого поняття, коротко охарактеризуємо кожну з найпоширеніших систем навчання. Виробниче н ...

Експериментальне підтвердження ефективності формування умінь і навички виразності голосного читання в учнів початкової школи
Дослідження мало теоретико-експериментальний характер. Проводилося у два етапи. На першому етапі (2006–2007 н. р.) була визначена проблема дослідження, вивчалася педагогічна і методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів, формувалися гіпотеза і завдання дослідженн ...