Використання музично-ритмічних рухів на уроках музики в школі

Статті і корисна інформація » Музично-ритмічні рухи на уроках музики в загальноосвітній школі » Використання музично-ритмічних рухів на уроках музики в школі

Сторінка 2

В міру оволодіння учнями кількістю ступенів, що позначаються ручними знаками, виникає можливість розучувати частини пісень, а пізніше й усі пісні з допомогою знаків руки. Так, з допомогою ручних знаків можна вивчити білоруську народну пісню «Савка та Гришка», «Тень-тень-потетень» В. Калинникова, латвійську народну пісню «Ой-я, жу-жу», кубинську народну пісню «Моя мама», польську народну пісню «Мисливська жартівлива» і т. д. Учні повинні самі показувати ручними знаками відповідні ступені.

В кожний урок музики вводяться спеціальні вправи на розвиток чуття ритму. Займаючи на уроці не більше 4—5 хвилин, вони вносять різноманітність у навчальну діяльність і дають високі результати у розвитку в учнів почуття ритму. Помітивши, що діти легше й з меншою кількістю помилок простукують і проплескують ритм, ніж виконують ритмічний рисунок притупуванням, ми вже з перших уроків включаємо оплески і простукування, поступово вводячи марширування і притупування. Робота над розвитком Чуття ритму проводиться у формі ігор, побудованих спершу на найпростіших вправах, що складаються з четвертної тривалості й четвертної паузи. Ускладнюючи з кожним уроком завдання протягом двох років навчання, ми домагаємось виконання таких складних ритмічних вправ, як «ланцюг реалізації» - (термін 3. Жака-Далькроза) з одночасним маршируванням.

Використання на урокам образно-ігрових рухів допомагає розкриттю й сприйняттю засобів музичної виразності, музичної характеристики того чи іншого образу. Наприклад, під музику п'єс «Гра в конячки» П. Чайковського, «Сміливий вершник» Р. Шумана або «Кавалерійська» Д. Кабалевського діти своїми ігровими рухами наслідують хлопчика, що скаче на іграшковому конику, горде гарцювання вершника, відчайдушний галоп кавалеристів. Виконуючи пісню В. Калинникова «Тень-тень-потетень», діти передають у рухах характерні риси лисиці, зайця, ведмедя і т. д. Ця елементарна творчість дає дітям велику, радість, розвиває в них фантазію, образне мислення.

Не залишається без уваги на уроках і музикування на ударних інструментах. Діти придумують ритмічний акомпанемент на дитячих барабанчиках, бубнах, з допомогою паличок, олівців, брязкалець до таких пісень, як «Перше травня» Д. Кабалевського, «Повітряна пісня» М. Старокадомського.

Незважаючи на те, що рухи включаються в усі види діяльності на уроці, вони не потребують багато спеціального часу. Якщо рухова активність використовується під час хорового співу, розспівування, при знайомстві та засвоєнні музичних понять, під час слухання музики, то вона проводиться за рахунок часу, відведеного на цей вид роботи на уроці. Спеціальні вправи на розвиток чуття ритму займають на кожному уроці 3—5 хвилин. Дослідження показали, що в першому півріччі першокласники посидющі й уважні на уроці лише протягом 30 хвилин, у другому — протягом 35 хвилин.

Рухи можна застосовувати як на початку уроку, так і в кінці його. Це залежить від конкретних завдань, мети кожного уроку та характеру застосовуваних рухових вправ. Незначні рухи рук, ходьба на місці можуть включатися до будь-якого розділу уроку, а рухи ігрові, танцювальні, які збуджують емоційний стан дітей, краще проводити в кінці уроку, включивши після них заспокійливу ходьбу. Слід зауважити і те, що в основному в роботу включаються незначні рухи руки, кроки та притупування на місці! Це пояснюється умовами та можливостями аудиторій, у яких проводяться уроки музики. У школах це найчастіше звичайний клас, який має невелику площу і заставлений шкільними меблями. Однак і ці нескладні рухові завдання значно допомагають у музичній роботі з дітьми.

Робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасного музичного виховання – музично-ритмічні рухи на уроках музики в загальноосвітній школі. Вивчення та аналіз низки літературних джерел, спостереження за практикою в школі дали змогу зробити такі висновки і узагальнення:

1. Акустичним супроводом повсякденного життя учнівської молоді є музика. Незлічені стилі й жанри музичного мистецтва знаходять своє втілення в сучасному світі, динамічно вплітаються у найрізноманітніші види соціальної практики. Серед школярів постійно спостерігається підвищення інтересу до музичних творів (як правило, масових популярних жанрів), інтенсивності спілкування з ними. Така ситуація підтверджує необхідність удосконалення педагогічних процесів викладання музики, спрямованих на духовний розвиток особистості, ефективну реалізацію виховного потенціалу мистецтва. Музична освіта сприяє розвитку світосприйняття, поглибленню емоційного пізнання і переживання, активізації образно-асоціативної сфери діяльності, збагаченню морально-естетичних принципів людини.

2. Основне завдання ритміки — формування в дітей сприйняття музичних образів і здатності передавати їх у русі. Музичні образи складаються в результаті одночасного поєднання різноманітних засобів музичної виразності. Виразна мелодична лінія, ладове забарвлення, часові співвідношення, гармонія, нюанси — все важливе для виявлення емоційного змісту музики. Але основне, вирішальне, що може бути виражене засобами руху, — це часові співвідношення в широкому розумінні цього слова: як розвиток і зміна музичних образів, структура твору, темпові, динамічні, регістрові, метроритмічні зміни. Тому музично-ритмічні рухи — засіб розвитку емоційної чутливості до музики, формування чуття ритму.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Музей садиба імені Миколи Івановича Пирогова
Національний музей-садиба Миколи Івановича Пирогова розташований в південно-західній частині міста Вінниці, у живописній садибі Вишня, де впродовж останніх двадцяти років (1861-1881) жив і працював видатний вчений, геніальний хірург, анатом, творець воєнно-польової хірургії, засновник Товариства Че ...

Свобода і світський індивідуалізм
Як правило, гуманісти не виступали проти релігії. Але звеличивши людину, роблячи з нього подібність титана, вони відділяли його від Бога, якому відводилася роль творця, що не втручається в життя людей. Людина стала релігією гуманізму відродження. Тому Л.Н. Толстой писав про Відродження як про епоху ...

Зміст вивчення поняття «текст» у сучасній початковій школі
Важливу роль у реалізації завдань, які стоять перед школою, покликані виконати заняття з мови, яка є не лише предметом вивчення, а й інструментом пізнання, засобом інтелектуального розвитку школярів. Адже, як писав В.О. Сухомлинський, мова належить до предметів, «в яких знання тісно зливаються з ум ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com