Загальне поняття про ритміку

Сторінка 1

Ритміка — вид музичної діяльності, якій належить значне місце в шкільній педагогіці. Шляхи її розвитку складні й суперечливі. Один із них — застосування дитячого народного фольклору (ігри, лічилки, хороводи) і фольклору дорослих, пристосованого до дитячого побуту. Застосування різних хороводів, ігор під спів пов'язане з прагненням дорослих порадувати й розважити дитину, показати їй життя в різних рухах і побудовах, особливо відобразити трудові процеси, побутові традиції, казковий світ. Побудова ігор, елементи танців такі, що потребують від виконавців спритності й краси рухів, їхнього злиття з мелодією і текстом хороводних пісень.

Педагогічна цінність музично-ігрового і танцювального фольклору очевидна. Народна основа музично-ритмічного виховання, безперечно, збагачує музичний розвиток дитини. Мелодія з її неповторними національно-самобутніми інтонаціями, текст, ігрові дії протягом століть безперервно вдосконалювались і шліфувалися. Народні ігри під спів і пісні завдяки усній традиції їхньої передачі мають багато варіантів. Іноді в деяких піснях можуть бути виражені погляди й почуття, чужі нашій епосі. Тому необхідно дуже уважно відбирати народні пісні для використання в роботі з дітьми.

Другий вид народної ігрової творчості — ігри-змагання. В них також зафіксовані певні рухи, але діти вносять в них додатки та зміни.

Отже, народна пісенно-ігрова творчість у її різновидах міцно ввійшла в арсенал засобів виховання дитини. Цьому засобу надається велике значення в галузі як загального, так і спеціального музичного виховання.

Виховання чуття ритму є частиною фізичного виховання, бо воно сприяє упорядкуванню діяльності нервової системи, а також є важливою стороною естетичного виховання. Ритміка сприяє фізичному розвитку дитини. Власне слуховий розвиток передбачає наявність у дітей здатності розрізняти темпи, звукові тривалості (половинні, четвертні, восьмі, шістнадцяті ноти, метричні долі). Припускається, що діти повинні відчувати і передавати прості ритмічні рисунки, динамічні відтінки. Передбачається також спонтанна творча імпровізація дітей на теми, що їх підказують різні малюнки, оповідання, фільми.

Багато уваги приділяється виконанню різних вправ, що вимагають від дітей швидкої, несподіваної реакції (різноманітні зупинки, зміни напрямку руху за сигналом — ударом у тамбурин, трикутник або за словесною вказівкою). Однак переважають вправи формального характеру. Та обставина, що заняття з ритміки найчастіше провадяться під імпровізовану музику або ж супровід, хоч і зафіксований у записі, але строго навчального характеру, позбавлений художнього змісту, робить ритміку засобом музичного виховання, що не відповідає вимогам педагогіки та естетики. В системі методики народній пісенно-ігровій творчості відведено явно недостатнє місце. А фортепіанні імпровізації, створені педагогами, та їхні записи зводяться до послідовних гармонічних сполучень переважно в акордовому викладі рівними чвертями, восьмими або пунктирним ритмом. Діти сприймають не виражальне значення засобів музики, а своєрідний слуховий сигнал, що спонукає їх до певних рухових реакцій. Навряд чи можна говорити за цих умов про музично-естетичний розвиток дітей.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Аналіз методик вдосконалення формування часових уявлень з використанням наочностей
Дослідження проводилося в три етапи, на базі ДНЗ №270 м. Києва. У дослідженні брали участь дві однорідні групи дітей середньої групи закладу, кожна з яких налічувала по десять дітей у віці 4–5 (наприкінці експерименту більшості дітей виповнилось 5) років. На першому етапі вивчалася і аналізувалася ...

Форми прояву педагогічної творчості в процесі навчання іноземної мови
Як зазначалося в розділі 1.2, педагогічна творчість може розглядатися в двох основних формах: застосування відомих засобів в нових поєднаннях до виникаючих в освітньому процесі педагогічним ситуаціям і розробка нових засобів стосовно до ситуацій, аналогічних тим, з якими вчитель вже мав справу рані ...

Структура цілей навчання в сучасній методиці навчання ІМ
Визначення цілей навчання дає відповідь на запитання «з якою метою навчати?» Існує 4 цілі: Практична, виховна, освітня та розвиваюча. Практична мета є провідною. Передбачає практичне опанування учнями умінь мовлення (аудіювання, говоріння, читання, письмо). Тобто, здійснювати усне спілкування; вмін ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com