Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків естетичної культури в процесі навчальної діяльності

Статті і корисна інформація » Виховання естетичної культури підлітків » Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків естетичної культури в процесі навчальної діяльності

Сторінка 3

Отримані результати дозволили розробити систему мір і умов по підвищенню естетичної вихованості підлітків, що включає культурно-естетичне виховне середовище, в основі якого сполучаються активна художня діяльність підлітків, засвоєння кращих зразків світової й вітчизняної культур, вільна творчість, міжособистісне спілкування підлітків, педагогів, батьків.

Культурно-естетичне середовище, що виступає умовою виховання «людини культури», дозволяє розвивати унікальність і неповторність особистості підлітка, сприяє становленню його естетичних поглядів, переконань, стимулює високоморальні поводження й вчинки.

Також в навчальну діяльність мають бути включені диверсифікаційні освітні програми, функціональне призначення яких полягає у вибудовуванні й організації системи методів, методик навчання й виховання, у забезпеченні діагностичного супроводу, підтримці підлітків у виховному процесі, у прогнозуванні очікуваних результатів реалізації. Наступною умовою підвищення естетичної вихованості підлітків має бути активне залучення в роботу з підлітками широкого кола фахівців (педагогів-організаторів, психологів, батьків).

Методика формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі навчання складається зі змістовного, процесуального та оцінно-результативного компонентів.

Спираючись на логіку дослідження, потрібно визначати особливості процесу формування естетичного світосприйняття підлітків: урахування вікових змін у ставленні молодших та старших підлітків до навколишнього середовища; цілісність та взаємозв’язок емоційно-естетичних, когнітивних, аксіологічних та праксіологічних складових естетичного світосприйняття підлітків; єдність естетико-гуманітарного та природничонаукового компонентів змісту освіти.

Зазначені особливості процесу формування естетичного світосприйняття підлітків визначають змістовний та процесуальний компоненти методики та специфічні форми й методи роботи.

Сутність змістовного компоненту методики полягає в поєднанні природничих та естетико-гуманітарних складових змісту освіти. Практична реалізація змістовної частини методики передбачає: структурування навчального матеріалу з природничих дисциплін з метою виявлення естетико-гуманітарного потенціалу та можливості їх інтегрованого вивчення.

Аналіз шкільних програм з природничих дисциплін дозволяє стверджувати, що вони мають певні можливості для формування естетичного світосприйняття підлітків, завдяки достатньому естетико-гуманітарному потенціалу. У розділах програмного матеріалу з природничих дисциплін можна виділити теми, що мають значний естетико-гуманітарний потенціал і які доцільно вивчати інтегровано. При розробці структури уроку (з хімії, біології, фізики, географії) потрібно визначати естетичний фрагмент, у якому було виявлено естетико-гуманітарний потенціал, та відбувалось би введення в тезаурус підлітків естетичних понять і термінів.

Процесуальний компонент методики містить визначення етапів, обґрунтування форм та методів формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища.

Реалізація методики має відбуватися за такими етапами: на першому – розвиватися потреби підлітків в естетичному сприйнятті навколишнього середовища; на другому – формуватися навички цілісного емоційно-естетичного світосприйняття; на третьому – має набуватися досвід естетичного оцінювання; на четвертому – активізуватися творчо-естетична діяльність підлітків.

У молодших підлітків є сенс розвивати потребу в естетичному сприйнятті засобами створення естетичних ситуацій та засобами бесід („Дивлюсь і відчуваю”, „Прислухаємось до звуків довкілля”, географія, 5 клас). Формування навичок цілісного емоційно-естетичного світосприйняття може відбуватися засобом інтегрованих уроків („Тварини та довкілля”, біологія-географія, 7 клас; „Музика, мистецтво, рух у біології”, біологія-література-мистецтво, 7 клас) та творчих завдань естетичного спрямування емоційно-оцінного типу. У старших підлітків для набуття досвіду естетичного оцінювання можуть використовуватись інтегровані уроки, рольові ігри („Життя речовин”, хімія, 8 клас; „Виробництво сталі”, хімія, 9 клас), уроки-прес-конференції („Закони збереження енергії в механіці”, фізика, 9 клас) та завдання естетичного спрямування творчо-діяльнісного типу. Активізація творчо-естетичної діяльності підлітків може відбуватися через систему підсумкових завдань естетичного спрямування.

Процес естетичного виховання підлітків під час навчальної діяльності має бути представлений системою форм та методів навчання.

До основних форм навчання можна віднести інтегровані уроки, а також уроки з використанням активних методів навчання, серед них – уроки ділової гри, уроки прес-конференції, уроки-консиліуми, уроки-змагання, театралізовані уроки тощо. Значне місце в методиці формування естетичної культури займає організація екскурсій для естетичних спостережень за явищами і об’єктами навколишнього середовища, екскурсії в музеї та виставки, щоб підлітки могли наочно бачити творіння визначних митців історії та сучасності.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Принципи та форми позакласної роботи в загальноосвітній школі
Принципи позакласної роботи з іноземних мов – вихідні положення, які визначають вимоги до її змісту, методів і форм організації. Вони відповідають цілям та завданням усієї позакласної роботи з іноземних мов в школі та ілюструють суть педагогічної діяльності вчителя – організатора позакласної роботи ...

Пізнавальний інтерес, його роль у формуванні особистості дитини
Інтерес завжди має визначену предметну спрямованість, інтереси людини різноманітні, як і різноманітним є навколишній світ. Однак, із різноманітності предметів, явищ навколишнього світу в інтересі кожної особистості вибірково відображається саме те, що значиме, важливе, цінне для самої особистості, ...

Історія виникнення і розвитку української народної іграшки
Іграшка є відображенням своєї епохи. Історія іграшки є невід'ємною частиною історії культури суспільства. Для кожної історичної епохи характерні свої іграшки, оскільки розвиток матеріальної основи суспільства, його духовної культури позначається не лише на змісті дитячих ігор, а й на тематиці та фо ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com