Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків естетичної культури в процесі навчальної діяльності

Статті і корисна інформація » Виховання естетичної культури підлітків » Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків естетичної культури в процесі навчальної діяльності

Сторінка 2

Отримані в ході початкової діагностики дані дозволили виявити, що учням старших класів даної школи властиві зацікавленість як в особистих успіхах, так і прагнення до взаємодії, допомога й підтримка інших у досягненні результатів спільної діяльності, однак не завжди проявляються такі якості, як наполегливість, акуратність, копіткість, що є найціннішим і суспільно значимим для підлітка особисто й для колективу в цілому. Вивчення особливостей сімейного виховання визначило основні напрямки, форми й методи взаємодії як з усіма респондентами, окремими групами, так і з кожною родиною. Зміст роботи з батьками підлітків, особливо при наявності конфліктів між ними, полягав у тому, щоб батьки в пошуках шляхів допомоги на етапі особистісного становлення своєї дитини прийшли до моральних і естетичних цінностей.

На основі узагальнення результатів наукових досліджень виділено критерії сформованості у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища: емоційно-естетичний (виявлення естетичних потреб, інтересів, установок; здатність до емоційно-ціннісного світопереживання); аксіологічний (естетичне оцінювання об’єктів та явищ навколишнього середовища); когнітивний (наявність естетичних уявлень, поглядів, переконань); творчо-діяльнісний (виявлення творчої активності в процесі естетичного світосприйняття).

Відповідно до завдань констатуючого етапу експерименту вивчався вихідний рівень сформованості основних структурних компонентів естетичного сприйняття навколишнього середовища у підлітків. Діагностування проводилось на основі тестових завдань, спостережень, створення естетичних ситуацій, бесід, логіко-статистичного аналізу творчих робіт підлітків. На підставі матеріалів, отриманих у ході констатуючого етапу експерименту, на кожного підлітка складено індивідуальну картку, у якій наведено характеристики естетичного сприйняття згідно з визначеними критеріями.

За результатами діагностування виявлено недостатній рівень розвитку емоційно-естетичної сфери підлітків: тільки у 30,7% молодших та у 35,6% старших підлітків експериментальних класів присутні естетичні потреби та інтереси. Відсутність емоцій позитивно-естетичного характеру виявлено в 36,7 % молодших підлітків та 43,5% старших підлітків експериментальних класів. Старші підлітки сприймають красу навколишнього середовища як реальність, опосередковану діяльністю людини: у 42,7% учнів зникає потреба емоційно-естетичного світосприйняття. Зазначимо, що рівень володіння естетичними поняттями не дозволяє молодшим підліткам характеризувати виразні ознаки навколишнього середовища. Разом з тим, уміння виділяти естетичні ознаки природних об’єктів у старших підлітків вище майже на 10%. Прагнення до творчо-естетичної діяльності розвинене у 37,9% молодших підлітків та 46,9% старших підлітків експериментальних класів.

Відповідно до зазначених критеріїв обґрунтовано рівні сформованості у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища: високий, достатній, середній, низький. Високий рівень – характеризується наявністю цілісного образу світу, емоційністю вражень, усвідомленням виразності та краси навколишнього середовища, прагненням до творчо-естетичної діяльності. Достатній рівень – сформовані естетичні потреби, наявність естетичних емоцій та почуттів, естетичних уявлень, естетичної оцінки, але недостатньо розвинена творчо-естетична діяльність. Середній рівень – недостатньо сформовані потреби в естетичному сприйнятті навколишнього середовища, в естетичних ознаках – стереотипність, майже відсутнє прагнення до творчо-естетичної діяльності. Низький рівень – відсутні естетичні потреби, не сформована здатність до естетичних переживань, відсутнє вміння бачити естетичну виразність об’єктів та явищ навколишнього середовища, немає прагнення до творчо-естетичної діяльності.

У ході констатуючого етапу експерименту лише 11,4% молодших підлітків експериментальних класів і 7,5% молодших підлітків контрольних класів та 11,3% старших підлітків експериментальних класів і 7,9% старших підлітків контрольних класів мали високий рівень сформованості естетичного сприйняття навколишнього середовища. Отримані під час констатуючого етапу експерименту показники ми враховували в подальшій дослідно-експериментальній роботі, спрямованій на розвиток емоційно-естетичної, ціннісної, когнітивної та діяльнісно-практичної сфер підлітків в процесі навчальної діяльності у середній загальноосвітній школі.

Дані сформованості у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в ході констатуючого та формуючого етапів експерименту подано в таблиці 3.

Таблиця 3

Динаміка рівнів сформованості естетичної культури у підлітків (у %)

Рівень

Контрольні

5-7 класи

Експериментальні 5-7 класи

Контрольні 8-9 класи

Експериментальні 8-9 класи

на початку роботи

наприкінці роботи

на початку роботи

наприкінці роботи

на початку роботи

наприкінці роботи

на початку роботи

наприкінці роботи

Низький

53,2

52,0

51,2

25,3

47,8

45,1

53,0

35,7

Середній

24,3

25,4

23,5

24,1

30,1

32,7

26,1

23,3

Достатній

15,0

14,5

13,9

21,1

14,2

12,4

9,6

16,9

Високий

7,5

8,1

11,4

29,5

7,9

9,7

11,3

24,1

Всього

100

100

100

100

100

100

100

100

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Педагогічна культура соціального педагога
Термін „педагогічна культура” вперше з’явився в публікації Л.Є. Раскіна у 1940 році. В 50-60 роки він активно використовується в працях В.О.Сухомлинського. Під педагогічною культурою людини розуміємо усвідомлений і повсякденно виявляємий рівень мистецтва педагога (педагогічної діяльності) у відноше ...

Методична класифікація фонем англійської мови
Усі звуки ІМ умовно розділяють на три групи. До першої відносять звуки, максимально наближені до звуків рідної мови за акустичними особливостями та артикуляцією. Формування навичок вимови таких звуків не викликає особливих труднощів, оскільки має місце позитивний перенос навичок з рідної мови в іно ...

Феномен мислення та мисленнєвої діяльності в психолого-педагогічній літературі
До найважчих і найменш досліджених проблем психології належить вивчення мислення. Що таке мислення і яка його роль в пізнанні, праці, житті цікавило людство з давна. Вже в період античності у філософії виникло розмежування органів почуття (відчуття) і діяльності мислення. З тієї пори проблема мисле ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com