Структура естетичної культури підлітків

Статті і корисна інформація » Виховання естетичної культури підлітків » Структура естетичної культури підлітків

На нашу думку, естетичне світосприйняття є компонентом цілісного світосприйняття, найвищим рівнем чуттєвого сприйняття, усвідомленням людиною краси навколишнього середовища.

Структура естетичного світосприйняття підлітків складається з емоційно-естетичного (естетичні потреби, емоційно-естетичні переживання); когнітивного (естетичні уявлення, погляди, переконання); аксіологічного (естетичне оцінювання об’єктів та явищ навколишнього середовища) та праксіологічного, або творчо-діяльнісного компонентів (творчо-естетична активність особистості).

Емоційно-естетичний компонент є провідним при визначенні структури естетичного світосприйняття підлітків, тому що саме в естетичній емоції процес естетичного світосприйняття знаходить свою особливу, цілісну форму вираження. Когнітивний компонент естетичного світосприйняття виявляється в здатності особистості до виділення естетично-виразних об’єктів навколишнього середовища, їх чуттєвому пізнанні та усвідомленні.

Аксіологічний компонент естетичного світосприйняття підлітків передбачає оцінку властивостей і якостей, що є суттєвими для естетичної значущості об’єктів та явищ навколишнього середовища, обумовлює висловлення естетичного судження. Розвиток емоційно-естетичного, когнітивного та аксіологічного компонентів естетичного світосприйняття стимулює творчо-естетичну діяльність особистості.

Процес формування естетичного світосприйняття підлітків можна визначити в цілому як необхідну передумову для духовного зростання й творчої діяльності. Естетичне світосприйняття підлітків – це процес та результат цілісного чуттєво-емоційного осягнення, особистісного усвідомлення та оцінювання об’єктивно-суб’єктних естетичних якостей навколишнього середовища, що обумовлює прагнення особистості до творчо-естетичної діяльності.

Основними критеріями вихованості естетичної культури старшокласників визначено: емоційний (є показником розвинутості чуттєвої сфери), інтелектуальний (відтворює міру розвитку інтелекту особистості та існування системи мистецтвознавчих і культурологічних знань), мотиваційно-діяльнісний (відтворює характер художньо-естетичних переваг і є показником естетичної поведінки), комунікативний (характеризує рівень розвитку вміння контактувати з іншими людьми в процесі міжособистісного і колективного спілкування, мовленнєва культура).

На підставі даних психолого-педагогічної науки були вичленені рівні вихованості естетичної культури старшокласників: відносно високий, вище середнього, середній, нижче середнього, відносно низький. Ці рівні відтворюють наявність і міру прояву показників критеріїв естетичної вихованості особистості. Відносно високий рівень вказує на повноту й наявність майже всіх критеріальних показників; вище середнього – достатня міра прояву більшої половини показників, середній рівень – недостатній прояв половини показників, рівень нижче середнього – слабкий прояв і наявність меншої половини показників, відносно низький – дуже слабкий прояв чи майже повна відсутність критеріальних показників.

Актуально про педагогіку:

Тригонометричні нерівності
Тригонометричними нерівностями називаються нерівності, у яких змінна знаходиться під знаком тригонометричної функції. При розв’язанні нерівностей з тригонометричними функціями використовується періодичність цих функцій і їх монотонність на відповідних інтервалах. При цьому корисно звертатися до гра ...

Експериментальне підтвердження ефективності формування умінь і навички виразності голосного читання в учнів початкової школи
Дослідження мало теоретико-експериментальний характер. Проводилося у два етапи. На першому етапі (2006–2007 н. р.) була визначена проблема дослідження, вивчалася педагогічна і методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів, формувалися гіпотеза і завдання дослідженн ...

Зміст, форми і методи роботи з дітьми по образотворчій діяльності у взаємозв'язку з ознайомленням їх з природою
Пізнавальну діяльність дітей, направлену на об'єкти природи, слід розглядувати як творчу. Пізнання школярм-дошкільником навколишньої природи повинне здійснюватися “по законах краси”. Це залежить від педагога, який сам відчуває, розуміє красу природи і може передавати це дітям. Необхідно розвивати в ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com