Організація і зміст експериментального дослідження

Сторінка 2

Коли лінійний малюнок закінчено, аналізувалися колірні якості моделі. Учитель допомагав учням визначити локальний колір яблука, а також переходи одного кольору в інший, відтінки. На таблиці подавалися етапи роботи фарбами. Вчитель звертав увагу на те, що ті самі фарби здаються різними на світлі й у тіні, а різному оточенні. Тому треба дуже точно встановити тональні відмінності кольорів.

Учні працювали поетапно: спочатку покривали зображення локальним кольором, потім виявляли колір затіненого боку, порівнюючи його з кольором освітленого боку. В тіні треба було намітити колірний рефлекс. У процесі роботи вчитель час від часу звертав увагу учнів на таблицю послідовності виконання малюнка яблука в кольорі. Виявляючи переходи кольорів, відтінки, рефлекс, учні використовували різні техніки малювання акварелі: по сухому, по мокрому тощо.

На уроці, присвяченому малюванню натюрморту (2 заняття), вчитель спочатку ознайомлював учнів з поняттям «натюрморт». Учитель пояснював, що означає це слово, демонстрував репродукції з натюрмортів пензля відомих митців. Оголосивши завдання, вчитель ознайомлював учнів з гіпсовими предметами навчальної постановки. Він по-різному ставив предмети, загороджував один другим, а потім проробляв все це із скляними призмою і конусом — так учні глибше засвоювали перспективні зміни всієї групи. Після загального спостереження вивчали форму трикутної призми й конуса, основні пропорції їх, положення кожного предмета в просторі.

Виконання малюнка починалося з розміщення його на аркуші: спочатку намічалися межі всієї групи предметів у цілому, а вже після цього виявлялися форма призми й конуса. Послідовність виконання малюнка натюрморту вчитель пояснював й за відповідною таблицею. При цьому він звертав увагу дітей на пластичну виразність лінії, що підкреслювала просторове положення предмета. Лінійною побудовою перший урок закінчувався.

Друге заняття було присвячене світлотіньовому моделюванню. Учитель пояснював, що світлотінь слід розглядати відразу на обох предметах, враховуючи при цьому й тло та площину, на якій стоїть натюрморт. Учні дізнавалися, що найсвітліше місце буде в тій частині предмета, яка розташована ближче до джерела світла; інші частини не будуть такими освітленими. Учитель керував всіма етапами роботи, час від часу ставлячи навідні запитання, наприклад: «Покажіть, де найсвітліше місце в натюрморті? А що темніше — власна тінь чи падаюча? Яка форма падаючої тіні?» тощо.

Як і при топовій проробці окремого предмета, спочатку учні з допомогою вчителя виявляли тіньові частини всієї групи, а потім переходили до півтіні й світла. Учитель пояснював розподіл світлотіні за допомогою малюнка на дошці або таблиці, що ілюструє поетапність тонової проробки моделі. У кінці уроку кращі малюнки виставлялися, а з тими, хто не справився із завданням, проводилася індивідуальна робота.

Під час малювання натюрморту з циліндричних кілець різного кольору і м'ячика на кольоровому тлі виявлялася мета цього уроку — навчити дітей передавати об'єм предметів, з яких складається група, їхнє просторове положення відносно один одного та кольорове тіло за допомогою гуашевих фарб. Завдання було розраховане на 2 уроки. Обладнанням були натюрморти на підставках, таблиця послідовності малювання групи предметів фарбами.

Перед цим уроком діти вже ознайомлювалися із зображенням акварельними фарбами на кольоровому тлі, вміють виконувати роботу такого характеру. Але завдання дещо ускладнювалося: діти повинні не тільки побачити, а й зобразити на папері кольорові предмети, з яких складається натюрморт, гуашшю, враховуючи багатство відтінків і рефлекси. На такому предметі, як піраміда, може бути кілька різних рефлексів, адже кільця на ній різного кольору. Докладний розбір постановки, а також процесу виконання малюнка фарбами вчитель робив на другому занятті. Він разом з учнями аналізував кольори натури, звертаючи увагу на те, що колір розподіляється по-різному на різних геометричних тілах.

Особливу увага приділялася колірним рефлексам, точному визначенню інтенсивності їхнього відтінку. Як правило, учні помічають рефлекси, але часто не можуть з'ясувати, яким кольором їх передати. Тому треба було продемонструвати зміну колірного рефлексу залежно від того, якого кольору предмет розміщений поблизу. Щоб легше було працювати фарбами, учням дозволялося легкою лінією окреслити межі кольорів натюрморту. Вчитель також коротко нагадував учням про властивості гуаші та як нею малювати.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Розробка бінарних дій викладача та учнів на уроці «Сировина у хімічному виробництві»
Тема уроку - Сировина у хімічному виробництві Тип уроку – комбінований Структурні елементи уроку: організаційний момент; постановка мети уроку; мотивація мети; актуалізація опорних знань; підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу; формування орієнтовної основи діяльності; формування виконавчи ...

Педагогічні експериментальні дослідження
Педагогічний експеримент є своєрідним комплексом методів дослідження, який забезпечує науково- об’єктивну і доказову перевірку, правильно обґрунтованої на початку дослідження, гіпотези. Він дозволяє перевірити ефективність тих або інших нововведень в область навчання і виховання. Педагогічний експе ...

Значення засобів народної педагогіки у вихованні культури поведінки молодших школярів
Під культурою поведінки учнів початкових класів необхідно розуміти звичну систему дій і вчинків, притаманних дитині, в яких відображаються позитивні мотиви її поведінки та сукупність уявлень і знань про норми моралі. З огляду на це, виділяємо такі компоненти поняття культури поведінки: інтелектуаль ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com