Мотиви

Сторінка 2

вербальне покарання (засудження, зауваження і т.п.);

матеріальні санкції (штраф);

соціальна ізоляція (ігнорування групою);

позбавлення волі;

фізична кара.

Основний недолік негативних санкцій у короткочасності їх впливу: негативна мотивація тим сильніше впливає на людину, чим більша її впевненість у неминучості покарання.

Проблеми мотивації навчання

Намагання виділити провідний фактор засвоєння знань приводить нас до мотивації, тобто причини дії або спонукання до діяльності. При наявності спонукального мотиву до діяльності або цілі, до якої ми прагнемо, наші зусилля стають більш енергійними і послідовними. Знаємо ми і те, що без повного розуміння причини і мети або з примусу людина працює без бажання.

Дієва мотивація деколи спонукає учня працювати на такому рівні, який, на перший погляд, важко від нього очікувати. А недостатня мотивація не дозволяє школяру в повній мірі проявити свої потенційні можливості.

Таким чином, при інших рівних умовах (рівень здібностей, стан здоров’я, емоційна і соціальна адаптація) різний степінь мотивації дає відмінності в учнів.

Розглянемо деякі наукові підходи до цієї проблеми. В.В. Давидов, Л.Б. Ітельсон, А.В. Петровський виділяють в мотивації такі джерела:

1. Внутрішні джерела: потреба в інформації, потреба в активності. Дефіцит інформації і активності призводить до негативних станів (апатія, нудьга тощо. Це – джерела інформації, які носять в основному вроджений характер на відміну від соціально сформованих джерел – гностичних і позитивних соціальних потреб (приносити користь людям, мати певні досягнення в діяльності тощо).

2. Зовнішні джерела: вимоги, сподівання і можливості.

3. Особистісні джерела: інтереси, установки, світогляд, переконання.

Спрямованістю учня на різні сторони навчальної діяльності називає мотиви навчання А.К. Маркова.

Вона вважає, що можна розглядати 2 великі групи мотивів:

1. Пізнавальні мотиви, які пов’язані із змістом навчальної діяльності і процесом її виконання.

2. Соціальні мотиви, які пов’язані з різними соціальними взаємодіями учня з іншими людьми.

Перша група мотивів може бути поділена на декілька підгруп:

1. Широкі пізнавальні мотиви, які орієнтують учня на оволодіння новими знаннями. Тут деякі дослідники (Г.І. Щукіна) виділяють окремі рівні: інтерес до нових явищ, фактів, інтерес до суттєвих властивостей явищ, до дедуктивних висновків, до теоретичних принципів, ключових ідей тощо.

2. Навчально-пізнавальні мотиви, які орієнтують учня на оволодіння способами добування знань: інтерес до прийомів самостійного добування знань, до методів наукового пізнання, до способів саморегуляції навчальної роботи, раціональній організації праці тощо.

1. Мотиви самоосвіти.

Друга група розподіляється на такі підгрупи:

1. Широкі соціальні мотиви: намагання одержати знання, щоб принести користь суспільству, почуття відповідальності за навчання, добре підготуватись до певної професії.

2. Вузькі соціальні (позиційні) мотиви: зайняти позицію, місце у стосунках з людьми, заслужити авторитет, одержати схвалення. Сюди відносять і так звану «мотивацію благополуччя» – отримувати тільки позитивні оцінки і схвалення з боку вчителя.

3. Мотиви соціального співробітництва.

Пізнавальні і соціальні мотиви бувають різними за якістю. З цієї точки зору виділяють змістовні і динамічні мотиваційні характеристики.

Змістовними характеристиками мотивів виступає:

1. Наявність особистісного змісту навчання для учня.

2. Наявність дієвості мотиву.

3. Місце мотиву в загальній структурі мотивації.

4. Самостійність виникнення і прояву мотиву (зовнішній – внутрішній мотив).

5. Рівень усвідомлення мотиву.

6. Степінь поширення мотиву на різні предмети, форми завдань.

Динамічними характеристиками мотивів є:

1.Стійкість.

2. Емоційне забарвлення.

3. Сила мотиву, швидкість його виникнення.

Далі студенти повинні розглянути характеристики мотивації на різних етапах навчання.

Розглядаючи проблеми мотивації навчання, Адам Дреєр (США) звертає увагу на дві проблеми: що повинен робити вчитель, щоб посилити мотивацію навчання, і в чому, на його думку, полягають джерела мотивації навчальної діяльності учнів.

Особливості мотивації навчання студентів

Проблема мотивації і врахування потреб особистості студента є центральною в дослідженні її властивостей. „Жодну якість особистості не можна зрозуміти й пояснити, якщо невідомо, для задоволення якої потреби виникла ця якість", – писав М. Неймарк. Мотиваційно-потребова сфера – складне психологічне явище, в якому домінантні мотиви визначають спрямованість особистості. У педагогічній психології виокремлюють три основні види спрямованості: особисту (ставлення до себе, феномен „Я"), колективістську і ділову.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Форми і методи формування екологічних понять
У наш час будь-яка наука має свій понятійний апарат. Без системи понять розвитку науки не відбувалося б. Що ж таке поняття? З психологічної точки зору поняття - це результат узагальнення властивостей одиничних, конкретних предметів і явищ. Найабстрактніші поняття пов'язані з відчуттями, які виникаю ...

Розвиток економічних уявлень молодших школярів у роботі вчителів початкових класів
Мета економічного виховання у практиці роботи вчителів початкової школи — виховати самостійну, діяльну людину, наділену якостями ініціативного працівника, розумного господаря, достойного громадянина. Тому економічні знання передові учителі використовують майже в усіх предметах шкільного курсу. На у ...

Управлінські чинники становлення інтелектуально-розвивального середовища освітнього закладу
На сьогодні відкритим залишається питання формування середовища професійно-технічного навчального закладу як максимально сприятливого для інтелектуального розвитку. Сприятливим для вирішення навчально-виховних завдань є середовище, що його український дослідник О. Макагон визначає як таке, «у якому ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com