Мотиви

Сторінка 1

Мотив (від лат. movere – зрушити, штовхати) – 1) спонукання до діяльності, пов’язані с задоволенням потреб суб’єкта; 2) предметно-спрямована активність певної сили; 3) спонукаючий та визначний вибір спрямованості діяльності, предмет (матеріальний чи ідеальний), заради якого вона здійснюється; 4) усвідомлена причина, яка є в основі вибору дій та вчинків особистості.

Мотив представлений суб’єкту у вигляді специфічних переживань, які характеризуються або позитивними емоціями від очікування досягнення даного предмету, або негативними, пов′язаними з неповнотою справжнього положення.

Мотив, на відміну від мотивації – це те, що належить самому суб'єкту поведінки, є її стійкою особистісною властивістю, що зсередини спонукає до певних дій.

Мотив самоутвердження — прагнення утвердити себе в соціумі; пов’язаний з почуттям власної гідності, самолюбством. Людина намагається доказати людям що її оточують, що вона чогось варта, прагне отримати певний статус у суспільстві, хоче, щоб її поважали та цінували. Іноді прагнення до самоствердження відносять до мотивації престижу. Таким чином прагнення до самоствердження,— суттєвий мотиваційний фактор, який спонукає людину інтенсивно працювати та розвиватися.

Мотив влади – прагнення індивіда впливати на людей. Мотивація влади (потреба у владі) є однією з найголовніших рушійних сил людських дій. Це прагнення зайняти позицію керівника у групі. Мотив влади займає важливе місце у ієрархії мотивів. Прагнення домінувати над іншими – це мотив, який спонукує у процесі діяльності долати значні труднощі. Людина багато працює не заради саморозвитку або задоволення своїх пізнавальних потреб, а заради того, щоби отримати вплив на окремих людей або колектив.

Процесуально-змістові мотиви – спонукання до активності процесом і змістом діяльності, а не зовнішніми факторами. Людині подобається виконувати цю діяльність, проявляти свою інтелектуальну або фізичну активність. ЇЇ цікавить зміст того, чим вона займається. Дія інших соціальних і особистісних мотивів може посилювати мотивацію, але вони не мають безпосереднього відношення до змісту і процесу діяльності, а є лише зовнішніми по відношенню до неї, тому часто ці мотиви називають зовнішніми, або екстринсивними. У випадку ж дії процесуально-змістовних мотивів людині подобається процес і зміст певної діяльності.

Мотив саморозвитку – прагнення до саморозвитку, само-удосконалюванню. Це важливий мотив, який спонукає індивіда багато працювати і розвиватися. На думку А. Маслоу, це прагнення до повної реалізації своїх здібностей і бажання відчувати свою компетентність. Як правило, для руху вперед завжди необхідна певна сміливість. Людина часто тримається за минуле, за свої досягнення, спокій и стабільність. Страх ризику і загроза втратити усе стримують її на шляху саморозвитку. Таким чином, людина часто ніби-то «розривається між прагненням рухатись вперед і прагненням до самозбереження та безпеки». З одного боку, вона прагне до чогось нового, а з іншого – страх перед небезпекою і чимось невідомим, стримує її. А. Маслоу стверджував, що розвиток відбувається тоді, коли наступний крок вперед об’єктивно приносить більше радості, ніж попередні здобутки і перемоги, які стали чимось звичайним і навіть набридли. Саморозвиток, рух вперед часто супроводжується конфліктом у середині особистості, але не є насильством над собою.

Мотив афіліації (від англ. affiliation – приєднання) – прагнення до встановлення або підтримки стосунків з іншими людьми, прагнення до контакту та спілкування з ними. Сутність афіліації полягає у самоцінності спілкування. Афілиативне спілкування – це так спілкування, яке приносить задоволення, захоплює, подобається людині. Індивід, однак, може спілкуватись і тому, що намагається владнати свої справи, встановити корисні контакти з потрібними людьми. У такому випадку спілкування спонукається іншими мотивами.

Негативна мотивація – пробудження, викликані розумінням можливих проблем, незручностей, покарань, які можуть прийти у наслідку невиконання діяльності. Наприклад, учня до навчання можуть спонукати вимоги і погрози батьків, страх отримати погану оцінку. Навчання під впливом такого мотиву набуває характер захисної дії і є вимушеною.

Форми негативних санкцій, які можна використовувати і які здатні актуалізувати негативну мотивацію, багатогранні:

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Психолого-педагогічні основи уроку рідної мови
Кожна наука, в тому числі й методика мови, керується філософським, інакше кажучи, найбільш загальним, підходом до пізнання предмета дослідження. Такий підхід становить методологію науки, тобто філософську базу вивчення предмета науки. Методологічною основою процесу оволодіння мовою є: діалектико-ма ...

Соціально-педагогічні аспекти формування творчої особи обдарованої дитини засобами диференціації
Проблема інтелектуальної творчої діяльності не є новою, їй присвячена велика кількість психолого-педагогічної літератури, в якій, проте, саме поняття "творчість" трактуючи далеко не однозначно. Стосовно процесу навчання творчість слід розглядати як процес створення нового . Процес творчос ...

Сутність та історія розвитку народних промислів і ремесел
Поняття "культура" охоплює як духовні, так і матеріальні цінності, вироблені народом упродовж його історії. До духовної культури належать досягнення в галузі науки, мистецтва, літератури, філософії, моралі, освіти тощо. Матеріальна культура охоплює всі матеріальні цінності, створені народ ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com