Мотиви

Сторінка 1

Мотив (від лат. movere – зрушити, штовхати) – 1) спонукання до діяльності, пов’язані с задоволенням потреб суб’єкта; 2) предметно-спрямована активність певної сили; 3) спонукаючий та визначний вибір спрямованості діяльності, предмет (матеріальний чи ідеальний), заради якого вона здійснюється; 4) усвідомлена причина, яка є в основі вибору дій та вчинків особистості.

Мотив представлений суб’єкту у вигляді специфічних переживань, які характеризуються або позитивними емоціями від очікування досягнення даного предмету, або негативними, пов′язаними з неповнотою справжнього положення.

Мотив, на відміну від мотивації – це те, що належить самому суб'єкту поведінки, є її стійкою особистісною властивістю, що зсередини спонукає до певних дій.

Мотив самоутвердження — прагнення утвердити себе в соціумі; пов’язаний з почуттям власної гідності, самолюбством. Людина намагається доказати людям що її оточують, що вона чогось варта, прагне отримати певний статус у суспільстві, хоче, щоб її поважали та цінували. Іноді прагнення до самоствердження відносять до мотивації престижу. Таким чином прагнення до самоствердження,— суттєвий мотиваційний фактор, який спонукає людину інтенсивно працювати та розвиватися.

Мотив влади – прагнення індивіда впливати на людей. Мотивація влади (потреба у владі) є однією з найголовніших рушійних сил людських дій. Це прагнення зайняти позицію керівника у групі. Мотив влади займає важливе місце у ієрархії мотивів. Прагнення домінувати над іншими – це мотив, який спонукує у процесі діяльності долати значні труднощі. Людина багато працює не заради саморозвитку або задоволення своїх пізнавальних потреб, а заради того, щоби отримати вплив на окремих людей або колектив.

Процесуально-змістові мотиви – спонукання до активності процесом і змістом діяльності, а не зовнішніми факторами. Людині подобається виконувати цю діяльність, проявляти свою інтелектуальну або фізичну активність. ЇЇ цікавить зміст того, чим вона займається. Дія інших соціальних і особистісних мотивів може посилювати мотивацію, але вони не мають безпосереднього відношення до змісту і процесу діяльності, а є лише зовнішніми по відношенню до неї, тому часто ці мотиви називають зовнішніми, або екстринсивними. У випадку ж дії процесуально-змістовних мотивів людині подобається процес і зміст певної діяльності.

Мотив саморозвитку – прагнення до саморозвитку, само-удосконалюванню. Це важливий мотив, який спонукає індивіда багато працювати і розвиватися. На думку А. Маслоу, це прагнення до повної реалізації своїх здібностей і бажання відчувати свою компетентність. Як правило, для руху вперед завжди необхідна певна сміливість. Людина часто тримається за минуле, за свої досягнення, спокій и стабільність. Страх ризику і загроза втратити усе стримують її на шляху саморозвитку. Таким чином, людина часто ніби-то «розривається між прагненням рухатись вперед і прагненням до самозбереження та безпеки». З одного боку, вона прагне до чогось нового, а з іншого – страх перед небезпекою і чимось невідомим, стримує її. А. Маслоу стверджував, що розвиток відбувається тоді, коли наступний крок вперед об’єктивно приносить більше радості, ніж попередні здобутки і перемоги, які стали чимось звичайним і навіть набридли. Саморозвиток, рух вперед часто супроводжується конфліктом у середині особистості, але не є насильством над собою.

Мотив афіліації (від англ. affiliation – приєднання) – прагнення до встановлення або підтримки стосунків з іншими людьми, прагнення до контакту та спілкування з ними. Сутність афіліації полягає у самоцінності спілкування. Афілиативне спілкування – це так спілкування, яке приносить задоволення, захоплює, подобається людині. Індивід, однак, може спілкуватись і тому, що намагається владнати свої справи, встановити корисні контакти з потрібними людьми. У такому випадку спілкування спонукається іншими мотивами.

Негативна мотивація – пробудження, викликані розумінням можливих проблем, незручностей, покарань, які можуть прийти у наслідку невиконання діяльності. Наприклад, учня до навчання можуть спонукати вимоги і погрози батьків, страх отримати погану оцінку. Навчання під впливом такого мотиву набуває характер захисної дії і є вимушеною.

Форми негативних санкцій, які можна використовувати і які здатні актуалізувати негативну мотивацію, багатогранні:

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Методика вивчення дробів
Ознайомити дітей з частками означає сформувати в них конкретні уявлення про частки, тобто навчити дітей утворювати частки практично. Наприклад, щоб дістати одну четверту частку круга, треба круг поділити на чотири рівні частини І взяти одну таку частину. Щоб дістати одну п'яту частку відрізка, треб ...

Професійно обумовлені вимоги до особи педагога
Сукупність професійно обумовлених вимог до вчителя визначається як професійна готовність до педагогічної діяльності. У її складі правомірно виділити, з одного боку, психологічну, психофізіологічну і фізичну готовність, а з іншої - науково-теоретичну і практичну компетентність як основу професіоналі ...

Педагогічні погляди Квінтілліана
Квінтіліан /42-118 рр. н.е. /. Будучи не лише теоретиком, але і практиком, в обширному /12 книг/ творі "Про виховання оратора" систематизував і переробив запозичені з Греції педагогічні ідеї і доповнив їх обширними дидактичними вказівками, чому його можна назвати першим за часом дидактом. ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com