Поняття мотивації

Сторінка 1

Мотива́ція (від lat. movere) – 1) спонукання до дії; 2) динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, що керує поведінкою людини та визначає його скерованість, організованість, активність та стійкість; 3) здатність людини за допомогою праці задовольняти свої матеріальні потреби. Термін "мотивація", взятий в широкому змісті, використовується у всіх сферах психології, які вивчають причини та механізми цілеспрямованої поведінки людини та тварин.

Зовнішня мотивація (экстринсивна) – мотивація, не пов’язана з змістом певної діяльності, але зумовлена зовнішніми по відношенню до суб’єкту обставинами.

Внутрішня мотивація (інтринсивна) – мотивація, пов’язана не з зовнішніми обставинами, а з самим змістом діяльності.

Позитивна і негативна мотивація:

Мотивація, заснована на позитивних стимулах зветься позитивною. Мотивація заснована на негативних стимулах зветься негативною.

Стійка і не стійка мотивація:

Стійкою вважається мотивація, заснована на потребах людини, оскільки вона не потребує додаткового підкріплення.

Розрізняють два основних типи мотивації: «від» і «до», або «метод кнута і пряника». Так само розрізняють: індивідуальну мотивацію, спрямовану на підтримку гомеостазу

Теорії мотивації научіння

З точки зору класифікації Х. Шольца, є вірним поділення теорій мотивації – в залежності від предмету аналізу – на три головних спрямування:

Теорії, у основі яких полягає специфічна картина учня – ці теорії походять з певного образу учня, його потреб та мотивів. До них відносяться такі як «XY-теорія» (автор Дуглас Мак-Грегор), теорія «Z» Оучи.

Змістовні теорії – аналізують структуру потреб та мотивів особистості та їх проявлення. Це теорія ієрархії потреб А. Маслоу, теорія потреб К. Альдерфера, теорія двох факторів Ф.Герцберга.

Процесуальні теорії – виходять за рамки окремого індивіда та вивчають вплив на мотивацію навчання різних факторів середовища. До категорій цього типу відносять теорію навчальної мотивації Д. Аткинсона, теорію справедливості С. Адамса, теорію мотивації В. Врума, теорію Портера, Лоулера, теорію 12 факторів Річі, Мартіна.

У другій половині XX століття з’явились мотиваційні концепції Дж. Роттера (J. Rotter, 1954), Г. Келли (G. Kelly, 1955), X. Хекхаузена (Н. Heckhausen, 1955), Дж. Аткінсона (J. Atkinson, 1964), Д. Макклелланда (D. McClelland, 1971), які признають що ведуча роль свідомості у детермінації поведінки людини.

У багатьох зарубіжних мотиваційних концепціях центральним психічним процесом, який пояснює поведінку, є прийняття рішення.

У XX столітті термін «мотивація» залишається тісно пов’язаним з терміном «потреби». Так само існує і біхевієристичні теорії мотивації згідно яким поведінка відбувається за схемою «стимул – реакція».

Біхевієристичні теорії мотивації. Біхевієристи зазначали, що термін «мотивація» занадто загальний і недостатньо науковий, що експериментальна психологія під цією назвою фактично вивчає потреби які мають чисто фізіологічну природу. Біхевієристи пояснюють поведінку через схему «стимул – реакція», розглядаючи подразник як активне джерело реакції організму. Для них проблема мотивації не стоїть, так як, на їх думку, динамічною умовою поведінки є реактивність організму. Виходячи з цього, мотивацію стали розуміти як стан, функція якого у знижені порогу реактивності організму на деякі подразники.

Психоаналітичні теорії мотивації. Новий етап вивчення детермінації поведінки у зв’язку з появою вчення Зиґмунда Фрейда (S. Freud, 1895) про несвідоме.

У тому самому напрямі розробляв свою теорію і У. Макдауголл (W. McDougall, 1923). Він вважав, що у людини є вісімнадцять інстинктів. Він висунув «термічну» концепцію, за якою рушійна сила поведінки є особлива вроджена (інстинктивна) енергія («горме»), яка визначає характер сприймання об’єктів

Докладний аналіз течій та теорій мотивації і мотиву, які розроблялись зарубіжними психологами в першій половині XX століття, можна знайти у монографіях П М. Якобсона (1969) і X. Хекхаузена (1986).

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Гра – один із видів діяльності людини
Гра – один із видів діяльності людини, який виник історично, що полягає у відтворенні дій дорослих і відносин між ними. Це один із засобів фізичного, розумового і морального виховання. На всіх етапах розвитку особистості гра сприймається як цікаве, яскраве, необхідне для її життєдіяльності заняття. ...

Спільна робота сім’ї та загальноосвітньої школи в педагогічному процесі
Сухомлинський у своїх працях “Батьківська педагогіка” в “Сім’я і школа” висвітлює питання виховання дітей. Основною причиною дитячої бездоглядності й правопорушень є за моїм твердим переконанням, низька педагогічна культура сімейно-шкільного виховання. Пора і батькам, і вчителям глибоко усвідомити, ...

Етапи ігрової моделі навчання
1. Введення учнів у тему, ознайомлення і правилами гри, загальний огляд її перебігу. 2. Підготовка до проведення гри (ознайомлення зі сценарієм гри, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв'язання проблеми). 3. Основна частина - проведення гри. 4. Обговорення. Інструктивні поради ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com