Методи виховання

Статті і корисна інформація » Методи виховання

Сторінка 6

Ефективність заохочення залежить і від особистості вихованця. Необхідно добре знати індивідуально-психічні особливості вихованців, соціально-психологічні характеристики колективів, постійно вивчати їхні настрої та потреби.

Індивідуальний підхід дає можливість вибрати такий заохочувальний захід, який матиме найбільший виховний вплив на вихованця. При цьому необхідно враховувати зміни, які відбулися у вихованця під час опанування, наприклад, професійної діяльності.

Слід також мати на увазі, що окремі вихованці в силу своїх особистісних якостей, можуть неправильно сприймати і неадекватно реагувати на виховні заходи. Дієвість заохочень суттєво залежить від соціально-психологічних умов, в яких вони застосовуються, наприклад від позитивної громадської думки колективу. Якщо вона розходиться з рішенням вихователя, то виховне значення даного заохочення знижується як щодо окремого вихованця, так і всього колективу. У зв'язку з цим найбільший виховний вплив матимуть заохочення, схвалені та підтримані колективом.

Потрібно вміло поєднувати різні види заохочення, рівномірно їх чергувати, особливо моральні та матеріальні. Не слід захоплюватися тільки одним видом заохочення.

Ефективність заохочення підвищується тоді, коли воно застосовується своєчасно і гласно. Таке заохочення надихає вихованців, підвищує мотивацію, наприклад навчально-пізнавальної діяльності. Вручати грамоти, цінні подарунки, різні відзнаки бажано публічно, в святковій атмосфері.

Вихователь має уважно підходити до першого заохочення вихованців. Заслужене, своєчасне перше заохочення зміцнює мотивацію діяльності вихованця, позитивно впливає на всі сфери його психіки. Досвідчені вихователі звичайно супроводжують оголошення першого заохочення публічним схваленням зразкової поведінки вихованця, його гідного вчинку тощо.

Велике значення має принцип послідовності у застосуванні заохочень. Педагогічно доцільно утримуватися від повторного заохочення вихованця за попередні досягнення. Дієвість заохочення посилюється, якщо вихованцю слідом за подякою оголошуються більш високі заохочення, а також коли до заохочувальної практики залучаються всі вихователі.

Важливою умовою ефективності оголошених заохочень є своєчасна їх реалізація.

Коли заохочення оголошує авторитетний вихователь, який висловлює своє особисте ставлення до вихованця та його вчинку, то посилюються переживання вихованця й ефект від заохочення. Тому вихователям слід уникати формалізму в оголошенні заохочень, проявляти творчу ініціативу.

У вихованні використовується і метод покарання, що являє собою систему засобів і прийомів впливу на вихованців, які порушують моральні норми, певні вимоги законів, з метою виправити їхню поведінку і змусити сумлінно виконувати свої обов'язки.

В сучасній педагогіці ставлення до цього методу досить суперечливе й неоднозначне. Існують полярні погляди – від суттєвого посилення покарань до повної їх відміни. Наприклад, А.С. Макаренко був упевнений у тому, що застосування дисциплінарних стягнень – це не така вже велика необхідність. Разом з тим, він уважав, що там, де дисциплінарне стягнення дійсно потрібно, воно повинно бути накладене і вихователь просто не має права його не накласти. На його думку, накладення дисциплінарного стягнення – це не тільки право, але й обов'язок у тих випадках, коли воно необхідне. Покарання має бути такою ж природною, простою і логічною мірою, як і всі інші виховні засоби.

В руслі гуманістичної парадигми виховання безперечно необхідно відійти від традиційних поглядів на метод примусу у вихованні. Наприклад, деякі педагоги пропонують вважати інтенсивність покарань критерієм гуманності виховної системи.

Цей метод має бути тільки допоміжним і використовуватися тільки після інших методів, що не дали позитивних результатів. Сутність даною методу полягає у негативній оцінці, осудженні, а за необхідністю – і припиненні негідних дій вихованця з метою викликати у нього почуття провини за скоєне, допомогти йому усвідомити неправильність власних дій, змінити свою поведінку. Покарання доцільно використовувати у крайньому разі і тільки після того, як порушник усвідомив свою вину та спроможний об'єктивно сприймати оголошене йому стягнення.

Покарати можна шляхом накладання додаткових обов'язків, позбавлення або обмеження певних прав, вираження морального осуду, звинувачення. У сучасній школі практикуються такі види покарання: несхвалення, зауваження, догана, попередження, стягнення, звільнення від занять, виключення із школи тощо. Основними формами примусу є:

– категорична вимога,

– попередження вихованців про можливі негативні наслідки,

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Значення української народної іграшки в різнобічному вихованні дітей
Народна педагогіка вимагає виховувати дитину, зважаючи на вікові особливості дитини: “Гни дерево, поки молоде, вчи дітей, поки малі”. Впродовж всього дитинства гра і народна іграшка займає найголовніше місце у житті дитини. В грі діти відтворюють працю дорослих, елементи трудових дій. В своїй ігров ...

Дидактичні проблеми підготовки вчителів до економічного виховання учнів
Перехід до ринку означає докорінні зміни в соціальному замовленні до системи освіти. Фундаментом економічної підготовки є відповідна освіта і виховання, які в нових умовах мають зазнати глибоких змін. Це стосується насамперед педагогічних основ. Якщо виховання готує людину до життя, в тому числі й ...

Розвиток зв’язного мовлення на уроках читання
Робота з розвитку мовлення молодших школярів включає такі основні напрямки: удосконалення звуковимови учнів і підвищення їхньої вимовної культури; збагачення, уточнення й активізація словникового запасу молодших школярів, уміння вживати слова у властивому для них значенні, користуватися виражальним ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com