Розвиток ціннісної сфери у школярів у практиці роботи вчителів народознавства

Статті і корисна інформація » Виховання національної свідомості молодших школярів » Розвиток ціннісної сфери у школярів у практиці роботи вчителів народознавства

Сторінка 3

Практика показує неспроможність ізольованого (так званого функціонального) підходу, за яким слід проводити спеціальні заходи по кожному напряму. Життя підтвердило доцільність інтегративного підходу, що реалізує всі чи більшість напрямів виховання через будь-яку правильно інструментовану справу. Відтак позакласну народознавчу роботу слід будувати комплексно, її напрями інтегрувати.

Використовують такі форми організації позакласної народознавчої роботи з виховання цінностей:

а) словесні (відверті розмови, сократівські бесіди, диспути, дискусії, зустрічі, усні журнали, тематичні вечори);

б) практичні (історико-краєзнавчі екскурсії, благодійні заходи, робота груп милосердя);

в) наочні (шкільні етнографічні музеї, світлиці, виставки, тематичні стенди).

До спеціальних форм (класні збори, диспути, тематиці вечори, свята, конкурси, творчі пошуки) належать:

а) форми спільної пізнавальної діяльності (колективно-фронтальна, кооперативно-групова, диференційовано-групова, індивідуальна, парна);

б) форми моральної діяльності (пошук та вибір рішення у моральних ситуаціях, практична гуманістична діяльність);

в) форми спілкування (ділове, особисте, в парі, між парами, групове, міжгрупове).

Найбільш загальними формами є урочні (проведення нетрадиційних уроків народознавства в позаурочний час), позакласні, клубні, позашкільні заходи і робота за місцем проживання.

Продуктивними формами морального виховання виявилися такі:

а) інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, «філософський стіл», інтелектуальні аукціони, ринги, вечори з інтелектуальною тематикою, подорожі до джерел рідної культури та історії, «жива газета», створення книг з історії населеного пункту і про походження назв вулиць, створення альманахів з історії родоводу);

б) діяльнісно-практичні групові (творчі осередки з підготовки благодійних виступів, концертів та осередки допомоги самотнім за місцем проживання, групи милосердя, історико-краєзнавчі екскурси, етнографічні групи та фольклорні ансамблі, свята народного календаря, театр-експромт з вертепними дійствами, ляльковий театр, ігри, драматизації, шкільні світлиці, ярмарки творчих робіт та саморобок, народні ігри, огляди-конкурси, олімпіади, дискотеки);

в) інтегративні (шкільні клуби, вечорниці, КВК, фестивалі, асамблеї з проблем традицій та культури українського народу, гуртки кобзарського, сопілкарського мистецтва);

г) діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування у підструктурі «учитель - учень», міжособистісне «учитель — учень», «учень — учень»);

д) індивідуальні (доручення, творчі завдання тощо);

є) етнографічні музеї, виставка дитячої творчості стенди, фотовиставки, галереї портретів народних героїв.

Реалізація шляхів, методів і форм організації діяльності школярів сприяє створенню під час народознавчої роботи нової виховної ситуації, що інтенсифікує розвиток морально цілісної гуманної особистості. У виховній роботі з народознавства створюється оптимальна база для позитивних змін у пізнавальній, емоційній та поведінковій сфері особистості учня, що забезпечує формування системи цінностей у школярів.

Страницы: 1 2 3 

Актуально про педагогіку:

Санітарно-гігієгичні норми облаштування навчальних приміщень
Положення про навчальні кабінети (далі - кабінети) розроблено відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ) та інших законодавчих актів України. Дія цього Положення поширюється на навчальні кабінети, що існують і створюються у загальноосвітніх навчальних закладах. ...

Зміст гуманізації навчання
Коротко про дуже важливий аспект змісту освіти, .яким чомусь завжди нехтують. Загальновідомо, що число й перелік предметів часто змінюються, поповнюючись новими чи зменшуючись у числі, рахунок вилучення окремих. В принципі і сучасний набір предметів; цілком придатний, якщо під час конструювання кож ...

Римська цивілізація епохи імперії
Початковий період римської імперії, що продовжився з 30 р. до н. е. по 284 р. н. е. отримав назву період принципата, ця назва пішла те іменування Октавіана Августа "Прінципсом", що означає - перший серед рівних. Другий етап римської імперії носить назва - період доміната від слова " ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com