Розвиток ціннісної сфери у школярів у практиці роботи вчителів народознавства

Статті і корисна інформація » Виховання національної свідомості молодших школярів » Розвиток ціннісної сфери у школярів у практиці роботи вчителів народознавства

Сторінка 3

Практика показує неспроможність ізольованого (так званого функціонального) підходу, за яким слід проводити спеціальні заходи по кожному напряму. Життя підтвердило доцільність інтегративного підходу, що реалізує всі чи більшість напрямів виховання через будь-яку правильно інструментовану справу. Відтак позакласну народознавчу роботу слід будувати комплексно, її напрями інтегрувати.

Використовують такі форми організації позакласної народознавчої роботи з виховання цінностей:

а) словесні (відверті розмови, сократівські бесіди, диспути, дискусії, зустрічі, усні журнали, тематичні вечори);

б) практичні (історико-краєзнавчі екскурсії, благодійні заходи, робота груп милосердя);

в) наочні (шкільні етнографічні музеї, світлиці, виставки, тематичні стенди).

До спеціальних форм (класні збори, диспути, тематиці вечори, свята, конкурси, творчі пошуки) належать:

а) форми спільної пізнавальної діяльності (колективно-фронтальна, кооперативно-групова, диференційовано-групова, індивідуальна, парна);

б) форми моральної діяльності (пошук та вибір рішення у моральних ситуаціях, практична гуманістична діяльність);

в) форми спілкування (ділове, особисте, в парі, між парами, групове, міжгрупове).

Найбільш загальними формами є урочні (проведення нетрадиційних уроків народознавства в позаурочний час), позакласні, клубні, позашкільні заходи і робота за місцем проживання.

Продуктивними формами морального виховання виявилися такі:

а) інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, «філософський стіл», інтелектуальні аукціони, ринги, вечори з інтелектуальною тематикою, подорожі до джерел рідної культури та історії, «жива газета», створення книг з історії населеного пункту і про походження назв вулиць, створення альманахів з історії родоводу);

б) діяльнісно-практичні групові (творчі осередки з підготовки благодійних виступів, концертів та осередки допомоги самотнім за місцем проживання, групи милосердя, історико-краєзнавчі екскурси, етнографічні групи та фольклорні ансамблі, свята народного календаря, театр-експромт з вертепними дійствами, ляльковий театр, ігри, драматизації, шкільні світлиці, ярмарки творчих робіт та саморобок, народні ігри, огляди-конкурси, олімпіади, дискотеки);

в) інтегративні (шкільні клуби, вечорниці, КВК, фестивалі, асамблеї з проблем традицій та культури українського народу, гуртки кобзарського, сопілкарського мистецтва);

г) діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування у підструктурі «учитель - учень», міжособистісне «учитель — учень», «учень — учень»);

д) індивідуальні (доручення, творчі завдання тощо);

є) етнографічні музеї, виставка дитячої творчості стенди, фотовиставки, галереї портретів народних героїв.

Реалізація шляхів, методів і форм організації діяльності школярів сприяє створенню під час народознавчої роботи нової виховної ситуації, що інтенсифікує розвиток морально цілісної гуманної особистості. У виховній роботі з народознавства створюється оптимальна база для позитивних змін у пізнавальній, емоційній та поведінковій сфері особистості учня, що забезпечує формування системи цінностей у школярів.

Страницы: 1 2 3 

Актуально про педагогіку:

Проблема спілкування в вітчизняній психології
Серед чинників, що формують особистість, у психології вирізняють насамперед трудову діяльність, спілкування і пізнання. Аналізуючи ці найважливіші сфери людської життєдіяльності, можна помітити такий факт: форми і методи трудової діяльності людина засвоює багато років, способами пізнання світу ми т ...

Молодший шкільний вік: індивідуальність та її розвиток
Навчальна діяльність дитини розвивається так само поступово, через досвід входження в неї, як і всі попередні діяльності. Навчальна діяльність являє собою діяльність, спрямовану на самого учня. Дитина вчиться не тільки знанням, але й тому, як засвоїти ці знання. Навчальна діяльність, як і всяка дія ...

Інші форми організації навчального процесу
а) семінарські заняття. Метою проведення семінарських занять в коледжі є розширення самостійної роботи учнів, залучення їх до поглибленого вивчення джерел. Форма семінару визначається змістом теми, рівнем підготовки студентів, їх спеціальністю. Завершальний момент семінару – практична реалізація пр ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com