Ідеали і цінності національного виховання

Сторінка 4

В останні десятиріччя спостерігається швидке поширення вартостей громадянського суспільства — на всіх континентах. Вважається, що це процес природовідповідний, і до засад демократії рано чи пізно прийдуть всі народи. Відповідні процеси зумовлюють не лише появу демократичних державних устроїв, але й становлення нової людини — вільної, творчої, самовідповідальної.

Найголовнішими природними правами людини є право на життя, на волю, на гідність. Всі інші, включаючи й право відстоювати свої права, вважаються похідними. Гарантом прав, свобод і обов'язків людини є конституція правової держави. Права і обов'язки є зворотними сторонами одного і того ж механізму правового регулювання стосунків між людьми і утвердження їх рівності: спираючись на власну волю і керуючись власними правами, людина водночас визнає і свої обов'язки, що випливають з прав інших людей.

Із природи громадянського суспільства випливає трактування ідеї рівності людей. Воно заперечує так звану "розподільчу" рівність, яка зумовлюється переважно люмпенською ментальністю і веде до розвитку в людині лише споживацьких прагнень. Громадянське суспільство натомість визнає і з повагою трактує рівність можливостей, що передбачає найперше творення благ і прагнення до самозабезпечення ними.

Громадянське виховання ставить собі за мету прищепити людині віру у верховенство Закону. Він є єдиною і необхідною гарантією свободи.

Сімейний аспект змісту українського виховання ґрунтується на тому, що сім'я – найбільш стійкий елемент людського суспільства. Сім'я є соборною частиною суспільного організму. Ніяка зовнішня сила, і тим більше держава, не має права безпосередньо втручатися в таємницю і в природний механізм родини. Відкритість сім'ї щодо суспільства здійснюється за допомогою культури і шляхом прямої участі її окремих членів у громадському і державному житті.

Сімейний аспект змісту виховання лежить в основі сімейного виховання. Але оскільки цей термін не однозначний, то слід підкреслити, що тут ідеться лише про виховання, яке випливає з потреб створення міцної сім'ї.

Ідеалом українського сімейного виховання є образ "ідеального сім'янина", людини, яка приймає і послідовно у своїй поведінці відстоює вартості родинного життя. В основі народного ідеалу української сім'ї, як вважає М. Стельмахович, лежить прагнення створити сім'ю щасливу, здорову, багатодітну, міцну, дружну та ін.

Загальновизнано, що сім'я володіє великими природними можливостями виховання. Це зв'язано з особливостями перших кроків життя і розвитку дитини, можливістю спиратися на виховну силу традицій і обрядів, інтенсивністю повторення "виховних ситуацій" тощо. Через це виховні завдання і функції родини, звичайно, виходять за межі лише власних інтересів. В дійсності, сім'я одночасно дбає і про власну міцність і про виховання громадянина.

Традиційно стосунки в українській родині будувалися на визнанні християнських сімейних чеснот, серед яких головними були і, зрештою, залишаються: подружня вірність і готовність піклуватися одне одним до смерті, опіка над дітьми, над батьками і старшими в сім'ї, взаємна повага і любов батьків, гармонія стосунків поколінь, спільність духовних інтересів членів сім'ї; пошана до свого роду, до могил предків; працьовитість, гостинність, дотримання звичаїв; відкритість щодо суспільного життя; багатодітність тощо. Сьогодні ці та деякі інші вартості цієї сфери втілені в Конституції України і в правових актах нашої держави, зокрема, в законодавстві про сім'ю та в цивільному Кодексі України.

Особистісний аспект змісту українського виховання включає формування характеру. Нові умови життя диктують необхідність трактувати проблему характеру у вихованні як фундаментальну. Характер значною мірою ґрунтується на засвоєнні людиною специфічної групи вартостей, що часто відбивають внутрішні потреби і прагнення людини. До них належать: внутрішня свобода, особиста гідність, демократизм, самостійність, воля, підприємливість, працьовитість, оптимізм.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Соціальна педагогіка як результат демократизації культури індустріального суспільства
Хронологічні рамки індустріальної доби визначаються історикам та філософами з XVI – до середини XX ст. За даними культурологів, відмінність індустріальної культури від попередньої традиційної полягає передусім у новому типі соціальності та культурної регуляції. У капіталістичній культурі індустріал ...

Мотиви
Мотив (від лат. movere – зрушити, штовхати) – 1) спонукання до діяльності, пов’язані с задоволенням потреб суб’єкта; 2) предметно-спрямована активність певної сили; 3) спонукаючий та визначний вибір спрямованості діяльності, предмет (матеріальний чи ідеальний), заради якого вона здійснюється; 4) ус ...

Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи в експериментальному і контрольному класах
По завершенню формувального експеримену проводиться був проведен контрольний експеримент. Дітям 3А і 3В класів було запропоновано виконати низку самостійних робіт різного дидактичного призначення. Зразок розроблених завдань подано у додатку Е. Слід зазначити, що експеримент відбувався протягом одно ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com