Поняття про усне мовлення. Психологічні та лінгвістичні особливості усного мовлення

Статті і корисна інформація » Педагогічна методика » Поняття про усне мовлення. Психологічні та лінгвістичні особливості усного мовлення

Усне мовлення забезпечує усне спілкування іноземною мовою в діалогічній формі та в монологічній. Спілкуючись рідною мовою, мовець думає лише про те, що сказати і в якій послідовності. Окремі операції процесу породження мовленнєвого висловлювання непомітні, оскільки вони всі автоматизовані і здійснюються миттєво. При говорінні іноземною мовою (за умови недостатнього рівня володіння нею) ці операції стають помітними через відсутність міцних зв’язків між мовленнєвим задумом та мовними засобами його вираження. Тому умовою здійснення діяльності говоріння є наявність мовленнєвих автоматизмів, або мовленнєвих навичок: граматичних, лексичних, вимовних. Найбільш загальними механізмами процесу мовленнєвого спілкування є механізми прийому і видачі повідомлення, усередині яких знаходяться механізми осмислення, пам’яті, випереджуючого синтезу. Основний операційний механізм мовлення – єдність двох ланок. 1) – складання слів з елементів і 2) – складання фраз із слів.

На початковому ступені навчання ІМ домінує використання таких засобів навчання як малюнки, цікаві, яскраві матеріальні предмети, бо в початковій школі типовою формою занять виступає театралізована гра. В середній школі серед засобів навчання можна виділити слайди, ситуативні та тематичні малюнки, кодограми, схеми, таблиці, фонограми, діа-, кіно – та відеофільми. У старшій школі стає більш актуальним поєднання індивідуальної, парної та групової роботи, де вчитель виступає у ролі партнера, організатора, режисера, сценариста.

В методиці навчання ІМ виділяють три етапи навчання монологічного мовлення. В основу кожного з них покладена якість висловлювання учнів, причому ця якість обов’язково веде до збільшення обсягу зразків мовлення, що використовуються учнем. Завдання першого етапу – навчити учнів об’єднувати ЗМ рівня фрази в одну понад фразову єдність. На другому етапі учні вчаться самостійно будувати висловлювання понад фразового рівня. Навчання на цьому етапі здійснюється за допомогою різних опор: зображальних, вербальних, комбінованих. Головне завдання третього етапу – навчити учнів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних типів. Також третій етап характеризується розвитком умінь виражати своє особисте ставлення до фактів чи подій, про які висловлюється учень.

Виділяють три групи вправ для навчання ММ:

1 група – вправи на об’єднання ЗМ рівня фрази у понадфразову єдність.

2 група – вправи на створення власного монологічного висловлювання понад фразового рівня.

3 група – вправи на створення власного монологічного висловлювання текстового рівня.

Актуально про педагогіку:

Типологія девіантної поведінки серед підлітків
Поведінка людини завжди соціально обумовлена. Вона набирає характеристики свідомої, колективної, цілеспрямованої діяльності. Якщо це відбувається на рівні суспільно детермінованої діяльності, то поведінка визначає дії людини стосовно суспільства, інших людей, предметного світу і розглядається як їх ...

Застосування дидактичних принципів в трудовому і професійному навчанні
Ринкова економіка пред'являє підвищені вимоги до працівників народного господарства. З цього, зокрема, витікає необхідність поліпшення трудової підготовки шкільної молоді. Тим часом виробництво, принаймні в нинішній перехідний період, не може надавати школі, як це було раніше, матеріально-технічної ...

Формування лексичної складової соціолінгвістичної компетенції
Реформування українського суспільства значною мірою впливає на характер та зміст навчання іноземної мови в ЗНЗ. Підвищується роль іноземної мови не тільки як джерела знань про іншомовні країни, а й як засобу здійснення іншомовного спілкування, в основу якого закладено соціолінгвістичну компетенцію ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com