Поняття про усне мовлення. Психологічні та лінгвістичні особливості усного мовлення

Статті і корисна інформація » Педагогічна методика » Поняття про усне мовлення. Психологічні та лінгвістичні особливості усного мовлення

Усне мовлення забезпечує усне спілкування іноземною мовою в діалогічній формі та в монологічній. Спілкуючись рідною мовою, мовець думає лише про те, що сказати і в якій послідовності. Окремі операції процесу породження мовленнєвого висловлювання непомітні, оскільки вони всі автоматизовані і здійснюються миттєво. При говорінні іноземною мовою (за умови недостатнього рівня володіння нею) ці операції стають помітними через відсутність міцних зв’язків між мовленнєвим задумом та мовними засобами його вираження. Тому умовою здійснення діяльності говоріння є наявність мовленнєвих автоматизмів, або мовленнєвих навичок: граматичних, лексичних, вимовних. Найбільш загальними механізмами процесу мовленнєвого спілкування є механізми прийому і видачі повідомлення, усередині яких знаходяться механізми осмислення, пам’яті, випереджуючого синтезу. Основний операційний механізм мовлення – єдність двох ланок. 1) – складання слів з елементів і 2) – складання фраз із слів.

На початковому ступені навчання ІМ домінує використання таких засобів навчання як малюнки, цікаві, яскраві матеріальні предмети, бо в початковій школі типовою формою занять виступає театралізована гра. В середній школі серед засобів навчання можна виділити слайди, ситуативні та тематичні малюнки, кодограми, схеми, таблиці, фонограми, діа-, кіно – та відеофільми. У старшій школі стає більш актуальним поєднання індивідуальної, парної та групової роботи, де вчитель виступає у ролі партнера, організатора, режисера, сценариста.

В методиці навчання ІМ виділяють три етапи навчання монологічного мовлення. В основу кожного з них покладена якість висловлювання учнів, причому ця якість обов’язково веде до збільшення обсягу зразків мовлення, що використовуються учнем. Завдання першого етапу – навчити учнів об’єднувати ЗМ рівня фрази в одну понад фразову єдність. На другому етапі учні вчаться самостійно будувати висловлювання понад фразового рівня. Навчання на цьому етапі здійснюється за допомогою різних опор: зображальних, вербальних, комбінованих. Головне завдання третього етапу – навчити учнів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних типів. Також третій етап характеризується розвитком умінь виражати своє особисте ставлення до фактів чи подій, про які висловлюється учень.

Виділяють три групи вправ для навчання ММ:

1 група – вправи на об’єднання ЗМ рівня фрази у понадфразову єдність.

2 група – вправи на створення власного монологічного висловлювання понад фразового рівня.

3 група – вправи на створення власного монологічного висловлювання текстового рівня.

Актуально про педагогіку:

Критерії та рівні сформованості духовних якостей в учнів
В сучасній педагогіці виникло таке поняття, як „духовний потенціал особистості”. Це поняття необхідно розуміти , як здатність інтегрувати дії, спрямовані на внесення гармонійної впорядкованості в оточуючий світ. Духовність - це індивідуальний прояв двох фундаментальних потреб: ідеальної потреби піз ...

Ціннісні характеристики соціальних працівників та соціальних педагогів
Вкажемо на деяку специфіку трактування у нашому підході таких традиційних дидактичних категорій, як зміст навчання та зміст освіти. Змістом навчання традиційно вважаються продукти соціального досвіду, представлені у знаковій формі навчальної інформації, все те, що подається для сприймання та засвоє ...

Реалізація творчого задуму. Технологія виконання творчої роботи
В ескізі я мала можливість пошукати цікаву точку зору, продумати композицію, уточнити пропорції і т. д. Усі деталі в пейзажі пов’язані між собою і допомагають виразити загальну ідею композиції. У роботі визначена характеристика місцевості, а саме, вигляд українського села. Для зосередження уваги на ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com