Поняття про усне мовлення. Психологічні та лінгвістичні особливості усного мовлення

Статті і корисна інформація » Педагогічна методика » Поняття про усне мовлення. Психологічні та лінгвістичні особливості усного мовлення

Усне мовлення забезпечує усне спілкування іноземною мовою в діалогічній формі та в монологічній. Спілкуючись рідною мовою, мовець думає лише про те, що сказати і в якій послідовності. Окремі операції процесу породження мовленнєвого висловлювання непомітні, оскільки вони всі автоматизовані і здійснюються миттєво. При говорінні іноземною мовою (за умови недостатнього рівня володіння нею) ці операції стають помітними через відсутність міцних зв’язків між мовленнєвим задумом та мовними засобами його вираження. Тому умовою здійснення діяльності говоріння є наявність мовленнєвих автоматизмів, або мовленнєвих навичок: граматичних, лексичних, вимовних. Найбільш загальними механізмами процесу мовленнєвого спілкування є механізми прийому і видачі повідомлення, усередині яких знаходяться механізми осмислення, пам’яті, випереджуючого синтезу. Основний операційний механізм мовлення – єдність двох ланок. 1) – складання слів з елементів і 2) – складання фраз із слів.

На початковому ступені навчання ІМ домінує використання таких засобів навчання як малюнки, цікаві, яскраві матеріальні предмети, бо в початковій школі типовою формою занять виступає театралізована гра. В середній школі серед засобів навчання можна виділити слайди, ситуативні та тематичні малюнки, кодограми, схеми, таблиці, фонограми, діа-, кіно – та відеофільми. У старшій школі стає більш актуальним поєднання індивідуальної, парної та групової роботи, де вчитель виступає у ролі партнера, організатора, режисера, сценариста.

В методиці навчання ІМ виділяють три етапи навчання монологічного мовлення. В основу кожного з них покладена якість висловлювання учнів, причому ця якість обов’язково веде до збільшення обсягу зразків мовлення, що використовуються учнем. Завдання першого етапу – навчити учнів об’єднувати ЗМ рівня фрази в одну понад фразову єдність. На другому етапі учні вчаться самостійно будувати висловлювання понад фразового рівня. Навчання на цьому етапі здійснюється за допомогою різних опор: зображальних, вербальних, комбінованих. Головне завдання третього етапу – навчити учнів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних типів. Також третій етап характеризується розвитком умінь виражати своє особисте ставлення до фактів чи подій, про які висловлюється учень.

Виділяють три групи вправ для навчання ММ:

1 група – вправи на об’єднання ЗМ рівня фрази у понадфразову єдність.

2 група – вправи на створення власного монологічного висловлювання понад фразового рівня.

3 група – вправи на створення власного монологічного висловлювання текстового рівня.

Актуально про педагогіку:

Малювання квачиком, зубною щіткою, сухим пензлем
Знайомлячи дітей з даною технікою, пояснюю, що квачиком малюємо так само, як і звичайним пензликом. Спочатку добре змочуємо його у воді, набираємо фарби і малюємо осінній листопад, переходячи в кольорі від темного до світлого відтінку. Або розміщуємо орнамент на українському рушничку та диво-писанц ...

Провідні педагогічні ідеї
Ситуація - це поєднання умов, які забезпечують успіх, а сам успіх - результат подібної ситуації. Ситуація успіху - це цілеспрямований, спеціально організований комплекс умов, що дозволяє досягти значних результатів в діяльності дитяти. Проживаючи ситуацію успіху, дитя знаходить відчуття власної зна ...

Система вправ для навчання аудіювання
Під системою вправ розуміють організацію взаємопов’язаних дій розташованих в порядку зростання мовленнєвих труднощів, з урахуванням послідовності становлення мовленнєвих умінь і навичок в різних видах мовленнєвої діяльності . Послідовність формування вмінь і навичок сприйняття мови на слух реалізує ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com