Планування навчально-виховного процесу з ІМ. Види планування

Статті і корисна інформація » Педагогічна методика » Планування навчально-виховного процесу з ІМ. Види планування

Сторінка 1

Планування процесу навчання ІМ – передусім планування його результатів на різних за тривалістю відрізках часу. Головна мета планування – науково обґрунтована організація навчально-виховного процесу та досягнення оптимального засвоєння учнями навчального матеріалу. Успішність планування залежить від:цілей, психологічних закономірностей, наявних засобів навчання, основних методичних вимог до сучасного уроку ІМ, психологічних факторів навчання (вік учнів, рівень їх загального розвитку, коло інтересів, бажань та ін.). Система планування в середній школі охоплює послідовне планування в межах усього курсу навчання, чвертей, циклу уроків, та окремого уроку. Розрізняють календарно-річний план, що включає плани на чверті, тематичний план або план циклу уроків, та поурочний план.

Тематичний план є дещо конкретнішою розробкою календарно-річного плану. Головне завдання ТП – визначення кінцевих цілей в результаті вивчення певної теми. В тематичному плані називається конкретна тема та підтеми, визначається послідовність формування навичок та вмінь, а також кількість уроків, вказуються способи контролю та завдання додому, додається перелік засобів навчання. Тематичному плануванню надається велике значення, оскільки воно дає можливість учителю глибше розглянути у взаємозв’язку цикл уроків в усіх аспектах. Оскільки тематичний план є основою для планування окремих уроків у межах теми, він повинен передбачати планування цілей цих уроків, а також загальну структуру та зміст наступної діяльності вчителя на уроці.

При поурочному плануванні завдання вчителя полягає в тому, як на даному конкретному уроці організувати процес навчання та виховання. Тобто необхідна конкретизація змісту навчання, етапів уроку, відбір матеріалу, прийомів навчання, розробки вправ, засобів навчання, дидактичного матеріалу. Підготовча робота вчителя до уроку здійснюється послідовно і включає: аналіз змісту матеріалу, визначення типу уроку, формулювання цілей, поетапний розподіл матеріалу, визначення часу на його опрацювання, розробку вправ, складання плану-конспекту, підготовку засобів.

Суб’єктивні труднощі, пов’язані з індивідуально-віковими особливостями слухачів. Значну роль відіграють такі індивідуальні особливості учня, як кмітливість, уміння слухати і швидко реагувати на сигнали усної мовленнєвої комунікації, вміння переключатися з однієї розумової операції на іншу, швидко схоплювати тему повідомлення. Вирішальну роль відіграють індивідуально-психологічні особливості учнів: рівень розвитку слухової чутливості, слухової пам’яті, рівня концентрації уваги.

Мовні труднощі зумовлюються характером мовних засобів і характеристиками аудіо текстів. В галузі граматики ці труднощі пов’язані із синтаксисом, та з морфологією. Лексичні труднощі виникають при збільшенні словникового матеріалу і його різноманітності, й при вживанні слів в переносному значенні. Фонетичні труднощі вважаються основними труднощами аудіювання. Особливо це стосується початкового ступеня навчання. Нерозвиненість фонематичного слуху, відсутність адекватних комунікативних навичок. Основними фонетичними труднощами аудіювання є труднощі, пов’язані з інтонацією, логічним наголосом, і темпом мовлення.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Таксономія Б. Блума
Конкретизація цілей навчального предмета на основі таксономії Блума проводиться в два етапи. На першому виділяються цілі курсу, на другому - цілі поточної, повсякденної діяльності. Щоб зробити цілі повністю діагностічнимі, тобто повністю що перевіряються, а навчання - відтворюваним, необхідно висун ...

Сценічне безсмертя „Марусі Чурай”
Роман Ліни Костенко „Маруся Чурай” відразу набув значної популярності. У сезоні 1987-1988 року за „Марусею Чурай” у світі було здійснено три театральні вистави. Пісенну партію славетної поетеси у спектаклі Київського театру поезії виконувала народна артистка України Ніна Матвієнко. Вже сам її рідкі ...

Критерії відбору мовних мінімумів
Основними критеріями відбору є такі: сполучуваність, тобто здатність поєднуватися з іншими одиницями у мовленні; семантична цінність, тобто висловлювання за допомогою важливих понять з різних сфер людської діяльності; стилістична необмеженість (перевага не надається конкретному стилю). У зв’язку з ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com