Можливі способи підвищення інтенсифікації у навчанні лексики ІМ

Статті і корисна інформація » Педагогічна методика » Можливі способи підвищення інтенсифікації у навчанні лексики ІМ

Мовленнєве спілкування, виступаючи об’єктом в інтенсивному навчанні, є одночасно його метою і засобом досягнення цієї мети. Новий навчальний матеріал, спочатку сприймається учнями у цілому, глобально і стає зрозумілим завдяки по фразовому перекладу на рідну мову; перші спроби вживання нових мовленнєвих зразків здійснюються цілими блоками, репродуктивно, але в різноманітних ситуаціях спілкування. Через певний час мовний і мовленнєвий матеріал осмислюється, узагальнюється, а потім самостійно комбінується, вживається продуктивно, тобто на рівні мовленнєвих умінь. Принцип колективної взаємодії визначається як такий спосіб організації навчального процесу, де учні активно й інтенсивно спілкуються один з одним, обмінюючись навчальною інформацією. В умовах групової взаємодії створюється спільний фонд інформації, до якої кожен з учасників-партнерів вкладає свою частку і яким користуються всі разом. (?)

В рецептивних вправах учень сприймає вербальну інформацію через слуховий або зоровий канал, а потім показує що розуміє усне чи писемне мовлення. В репродуктивних вправах учень відтворює повністю або зі змінами сприйнятий ним навчальний матеріал (звук, слово, речення, текст). Ці вправи можна назвати рецептивно-репродуктивними, бо учень спочатку сприймає інформацію, а потім відтворює її. У продуктивних вправах учень самостійно породжує висловлювання різних видів (речення, текст). В умовно-комунікативних вправах передбачаються мовленнєві дії учня в ситуативних умовах. (головне – наявність мовленнєвого завдання, з’ясувати щось, дати комусь пораду, висловити захоплення). Комунікативні вправи розглядаються як спеціально організована форма спілкування. В не комунікативних вправах учні виконують дії з мовним матеріалом поза ситуацією мовлення, зосереджуючи увагу лише на формі. Існують також системи вправ для оволодіння навичками і вміннями аудіювання, говоріння, читання і письма. Та підсистеми вправ для оволодіння технічними навичками (техніка читання і техніка письма).

Основні критерії: 1) – Спрямованість вправи на прийом або видачу інформації (Рецептивні, репродуктивні, рецептивно-репродуктивні, продуктивні, рецептивно-продуктивні). 2) – Комунікативність (Комунікативні, або мовленнєві; умовно-комунікативні, не комунікативні, або мовні).

Додаткові критерії: 3) – Характер виконання (Усні, письмові). 4) – Участь рідної мови (Одномовні, двомовні (перекладні)). 5) – Функція у навчальному процесі (тренувальні, контрольні). 6) – Місце виконання (класні, домашні, лабораторні).

В системах вправ для навчання рецептивних видів МД – аудіювання, читання – переважатимуть рецептивні типи вправ; для навчання продуктивних видів МД – говоріння і письма – вправи мають таку послідовність – рецептивно-репродуктивні _продуктивні вправи. Кожна вправа незалежно від її характеру має три або чотири-фазову структуру: 1-завдання, 2-зразок виконання, 3-виконання завдання, 4-контроль.

Сформованість репродуктивної граматичної навички – одна з передумов вміння висловлювати свої думки в усній та писемній формі. Щоб здійснити свій комунікативний вибір, той хто говорить (пише), має спочатку вибрати граматичну структуру, яка б відповідала даній ситуації мовлення. Дальший вибір залежить від часу події, від характеру інформації, що потрібна у відповідь на запитання, тощо. У деяких випадках (напр. при висловлюванні прохання) на вибір ГС впливають стосунки між людьми. Далі, обрану ГС потрібно оформити відповідно до норм даної мови.

Вправи, що виконуються на рівні фрази: імітація зразка мовлення, підстановка у ЗМ, трансформація ЗМ, завершення ЗМ, відповіді на різні типи запитань, самостійне вживання засвоєної ГС. Вправи, що виконуються на рівні понад фразової єдності: об’єднання ЗМ у понадфразову єдність, об’єднання ЗМ у діалогічні єдності.

Сформованість рецептивної граматичної навички – одна з передумов вміння розуміти думки інших людей в усній і письмовій формах. Першою операцією у формуванні навички є сприймання звукового або графічного образу ГС. Якщо рецептивна навичка сформована, сприймання супроводжується розпізнаванням граматичних форм та співвіднесенням їх з певним значенням.

На етапі розвитку навичок техніки читання велику роль відіграють наочні посібники, які інтенсифікують навчальний процес, створюють ефективні опори для удосконалення організації навчання: фонограми, картки миттєвого пред’явлення, картки розрізного алфавіту, різноманітні картки зі словами різних типів складів, картки – блоки для складання речень та ін. Також велика користь у використанні наочних посібників для навчання аудіювання, монологічного та діалогічного мовлення (схеми, таблиці, малюнки). Використання наочних посібників здійснюється на всіх ступенях навчання, але особливо на початковому етапі, та у середній школі.

Структура уроку визначається його змістом та місцем у циклі уроків. Початок уроку виконує дві важливі функції: організацію класу до активної роботи на уроці (привітання, повідомлення цілей уроку) та створення іншомовної атмосфери. В основній частині уроку вирішуються його головні завдання. Вона може включати такі компоненти: подача нового матеріалу, тренування учнів у вживанні цього матеріалу, практика в мовленнєвій діяльності, узагальнення вивченого і контроль набутих знань. Найбільшу частину уроку займає вправляння (виконання вправ). Також в урок требя включати завдання на узагальнення вивченого. Контроль мовленнєвих навичок та вмінь здійснюється або в ході навчального процесу, або на етапі завершення теми. Кінець уроку повинен підсумувати те, чого було досягнуто на уроці. Його компонентом є повідомлення домашнього завдання та підбиття підсумків.

Актуально про педагогіку:

Загальна характеристика досвіду патріотичного виховання молодших школярів у сучасних умовах
Молодший шкільний вік є важливим у становленні особистості дитини, бо саме в цьому віці закладаються основи особистісного розвитку учнів початкової школи. До вікових особливостей дітей 1 - 4 класів можна віднести: незначний соціальний та моральний досвід, підвищену емоційність, вразливість і одноча ...

Екскурсійні об’єкти Тростянецького району
Історія створення Тростянецького району У 1923 році на площі 860 квадратних метрів розмістився Тростянецький район з районним центром у селищі міського типу Тростянець. Район розташований на південному сході Вінницької області і межує з Гайсинським, Тульчинським, Чечельницьким, Піщанським, Крижопіл ...

Спілкування молодших школярів як психолого-педагогічна проблема
Вступ до школи – переламний момент в житті дитини, незалежно від того, в якому віці вона приходить у перший клас. Це перехід до нового способу і умов діяльності, до нових взаємовідносин з дорослими та однолітками. Змінюються соціальні умови, що визначають розвиток і саме життя дитини. Зміна місця в ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com