Можливі способи підвищення інтенсифікації у навчанні лексики ІМ

Статті і корисна інформація » Педагогічна методика » Можливі способи підвищення інтенсифікації у навчанні лексики ІМ

Мовленнєве спілкування, виступаючи об’єктом в інтенсивному навчанні, є одночасно його метою і засобом досягнення цієї мети. Новий навчальний матеріал, спочатку сприймається учнями у цілому, глобально і стає зрозумілим завдяки по фразовому перекладу на рідну мову; перші спроби вживання нових мовленнєвих зразків здійснюються цілими блоками, репродуктивно, але в різноманітних ситуаціях спілкування. Через певний час мовний і мовленнєвий матеріал осмислюється, узагальнюється, а потім самостійно комбінується, вживається продуктивно, тобто на рівні мовленнєвих умінь. Принцип колективної взаємодії визначається як такий спосіб організації навчального процесу, де учні активно й інтенсивно спілкуються один з одним, обмінюючись навчальною інформацією. В умовах групової взаємодії створюється спільний фонд інформації, до якої кожен з учасників-партнерів вкладає свою частку і яким користуються всі разом. (?)

В рецептивних вправах учень сприймає вербальну інформацію через слуховий або зоровий канал, а потім показує що розуміє усне чи писемне мовлення. В репродуктивних вправах учень відтворює повністю або зі змінами сприйнятий ним навчальний матеріал (звук, слово, речення, текст). Ці вправи можна назвати рецептивно-репродуктивними, бо учень спочатку сприймає інформацію, а потім відтворює її. У продуктивних вправах учень самостійно породжує висловлювання різних видів (речення, текст). В умовно-комунікативних вправах передбачаються мовленнєві дії учня в ситуативних умовах. (головне – наявність мовленнєвого завдання, з’ясувати щось, дати комусь пораду, висловити захоплення). Комунікативні вправи розглядаються як спеціально організована форма спілкування. В не комунікативних вправах учні виконують дії з мовним матеріалом поза ситуацією мовлення, зосереджуючи увагу лише на формі. Існують також системи вправ для оволодіння навичками і вміннями аудіювання, говоріння, читання і письма. Та підсистеми вправ для оволодіння технічними навичками (техніка читання і техніка письма).

Основні критерії: 1) – Спрямованість вправи на прийом або видачу інформації (Рецептивні, репродуктивні, рецептивно-репродуктивні, продуктивні, рецептивно-продуктивні). 2) – Комунікативність (Комунікативні, або мовленнєві; умовно-комунікативні, не комунікативні, або мовні).

Додаткові критерії: 3) – Характер виконання (Усні, письмові). 4) – Участь рідної мови (Одномовні, двомовні (перекладні)). 5) – Функція у навчальному процесі (тренувальні, контрольні). 6) – Місце виконання (класні, домашні, лабораторні).

В системах вправ для навчання рецептивних видів МД – аудіювання, читання – переважатимуть рецептивні типи вправ; для навчання продуктивних видів МД – говоріння і письма – вправи мають таку послідовність – рецептивно-репродуктивні _продуктивні вправи. Кожна вправа незалежно від її характеру має три або чотири-фазову структуру: 1-завдання, 2-зразок виконання, 3-виконання завдання, 4-контроль.

Сформованість репродуктивної граматичної навички – одна з передумов вміння висловлювати свої думки в усній та писемній формі. Щоб здійснити свій комунікативний вибір, той хто говорить (пише), має спочатку вибрати граматичну структуру, яка б відповідала даній ситуації мовлення. Дальший вибір залежить від часу події, від характеру інформації, що потрібна у відповідь на запитання, тощо. У деяких випадках (напр. при висловлюванні прохання) на вибір ГС впливають стосунки між людьми. Далі, обрану ГС потрібно оформити відповідно до норм даної мови.

Вправи, що виконуються на рівні фрази: імітація зразка мовлення, підстановка у ЗМ, трансформація ЗМ, завершення ЗМ, відповіді на різні типи запитань, самостійне вживання засвоєної ГС. Вправи, що виконуються на рівні понад фразової єдності: об’єднання ЗМ у понадфразову єдність, об’єднання ЗМ у діалогічні єдності.

Сформованість рецептивної граматичної навички – одна з передумов вміння розуміти думки інших людей в усній і письмовій формах. Першою операцією у формуванні навички є сприймання звукового або графічного образу ГС. Якщо рецептивна навичка сформована, сприймання супроводжується розпізнаванням граматичних форм та співвіднесенням їх з певним значенням.

На етапі розвитку навичок техніки читання велику роль відіграють наочні посібники, які інтенсифікують навчальний процес, створюють ефективні опори для удосконалення організації навчання: фонограми, картки миттєвого пред’явлення, картки розрізного алфавіту, різноманітні картки зі словами різних типів складів, картки – блоки для складання речень та ін. Також велика користь у використанні наочних посібників для навчання аудіювання, монологічного та діалогічного мовлення (схеми, таблиці, малюнки). Використання наочних посібників здійснюється на всіх ступенях навчання, але особливо на початковому етапі, та у середній школі.

Структура уроку визначається його змістом та місцем у циклі уроків. Початок уроку виконує дві важливі функції: організацію класу до активної роботи на уроці (привітання, повідомлення цілей уроку) та створення іншомовної атмосфери. В основній частині уроку вирішуються його головні завдання. Вона може включати такі компоненти: подача нового матеріалу, тренування учнів у вживанні цього матеріалу, практика в мовленнєвій діяльності, узагальнення вивченого і контроль набутих знань. Найбільшу частину уроку займає вправляння (виконання вправ). Також в урок требя включати завдання на узагальнення вивченого. Контроль мовленнєвих навичок та вмінь здійснюється або в ході навчального процесу, або на етапі завершення теми. Кінець уроку повинен підсумувати те, чого було досягнуто на уроці. Його компонентом є повідомлення домашнього завдання та підбиття підсумків.

Актуально про педагогіку:

Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі
Одним із завдань курсу „Я і Україна. Природознавство" в початковій школі є формування в учнів знань про навколишню природу. Розв’язання цього завдання здійснюється шляхом постійного розширення та вдосконалення чуттєвого досвіду молодших школярів, що дозволяє вчителю глибоко відпрацювати матері ...

Педагогічні погляди Катону
Катон (Старший), Марк Порцій Катон Цензор; Marcus Porcius Cato Censorius, 234-149 рр. до н.е., римський політик, оратор і письменник. Завдяки достатку джерел, Катон належить до найбільш відомих осіб II ст до н. е. Він народився в Туськуле, походив зі всадничеського роду (еквитів) і виховувався на б ...

Проблеми розвитку та взаємодії сучасного світу
З кінця 60-х років минулого століття в західній науковій педагогічній та психологічній літературі ведуться дискусії щодо проблеми толерантності, яку сприймають не лише як традиційну проблему західної думки чи суспільства, а саме як нову спільну проблему глобального світу. У другій половині ХХ столі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com