Підсумки експериментального дослідження

Сторінка 4

Враховуючи зміст програмового матеріалу з курсу „Я і Україна", вікові особливості молодших школярів та вимоги щодо проведення спостережень у природі, ми організували експериментальне навчання на базі 2 класу. Експериментальне навчання передбачало: проведення систематичних щоденних спостережень за погодою; використання завдань щодо перевірки народних прикмет; проведення фенологічних спостережень: сезонні зміни водойм, ґрунтів, рослин, тварин, праці людей; записування всіх спостережень учнями в індивідуальних „Щоденниках спостережень” та в класний календар природи; проведення узагальнення спостережень наприкінці кожного місяця під час фронтальних бесід на уроці; використання завдань для самостійних спостережень на уроках-екскурсіях і в позаурочний час.

У процесі дослідження було експериментально доведено ефективність запропонованої методики проведення систематичних спостережень молодших школярів. Джерелом отримання інформації про хід та результати формувального експерименту були бесіди з учителями та учнями, письмові контрольно-перевірні роботи школярів та аналіз їх результатів.

Загальною тенденцією, виявленою у процесі обробки результатів формувального експерименту, є зростання кількості учнів експериментального класу, порівняно з контрольним, що досягли високого рівня сформованості природничих знань (експериментальний клас - 26,1% учнів; контрольний клас - 13,0% учнів), та зменшення кількості учнів, що виявили низький рівень (експериментальний клас - 8,7% учнів; контрольний клас - 17,4% учнів).

Результати дослідження підтвердили, що наявні відмінності у рівнях сформованості дослідницьких умінь між учнями експериментального та контрольного класів є суттєвими і зумовлені впливом експериментальної методики навчання.

Таким чином, як на уроках „Я і Україна”, так і в позаурочний час потрібно організовувати цілеспрямовані систематичні спостереження учнів за змінами в природі. Адже, вони, по-перше, дозволяють сформувати конкретне і образне мислення, уявлення і поняття про навколишній світ і на цій основі розвивати логічне мислення, усне і писемне мовлення молодших школярів. По-друге, спостереження сприяють формуванню основ наукового світосприймання, переконують дітей у постійній зміні і розвитку природних явищ, їх взаємозв’язку і закономірності того, що відбувається в природі. По-третє, спостереження дозволяють формувати одну з важливих якостей особистості - спостережливість, яка пов’язана з вихованням стійкої уваги, розвитком пам’яті, допитливості, вміннями встановлювати зв’язки між різними природними явищами.

Правильно організоване спостереження допомагає виховувати такі необхідні якості, як працелюбність, охайність, забезпечує формування в учнів уміння систематично працювати, розвивати ініціативу та самостійність. Також у дітей розвиваються навички користуватися деякими метеорологічними приладами (термометром, гномоном), уміння, необхідні для оформлення записів про погоду тощо. Всі ці вміння і навички мають велике значення в процесі формування природничих знань учнів та у їх підготовці до самостійної практичної діяльності.

Страницы: 1 2 3 4 

Актуально про педагогіку:

Самостійна робота учнів як метод навчання
Самостійність навчанні – найважливіша передумова повноцінного оволодіння знаннями, вміннями й навичками. Часто і правильно застосована робота розвиває довільну увагу дітей, виробляє в них здатність міркувати, запобігає формалізму в засвоєнні знань і взагалі формує самостійність як рису характеру. Ц ...

Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів у системі навчання образотворчому мистецтву як психолого-педагогічна проблема
Мета загальної образотворчої освіти в основній школі полягає в особистісному розвитку учнів і збагаченні їх емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичній діяльності, інтерпретації та оцінювання творів образотворчого мистецтва, а також у формуванні ціннісн ...

Родина та її соціальні функції
Родина, з позиції соціологів, являє собою малу соціальну групу, засновану на шлюбному союзі і кревному спорідненні, члени якої пов’язані спільністю побуту, взаємною допомогою, моральною відповідальністю. Цей найдавніший інститут людського суспільства пройшов складний шлях розвитку: від родинноплеме ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com