Підсумки експериментального дослідження

Сторінка 3

Проаналізувавши стан розробки досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній літературі слід зазначити, що спостереження за тілами і явищами природи - один із найважливіших компонентів у сучасній системі методів вивчення природознавства. Методика організації спостережень спрямовується передусім на розвиток пізнавального інтересу і довільної уваги учнів. Це досягається постановкою посильних завдань перед дітьми, чітко розробленою програмою, послідовністю, наступністю і різноманітністю методів. Із року в рік спостереження поширюються, поглиблюються, встановлюються все більш складні причинно-наслідкові зв’язки у природі й суспільстві. Час від часу дітям потрібно давати завдання, які вимагають від них творчого підходу до спостережень, поєднувати з усною, письмовою творчістю, образотворчою діяльністю.

Спостереження вимагає значних вольових зусиль учня для зосередження уваги на заданому об’єкті. Тому особливе значення має мотивація цього виду діяльності. Згадаємо, що один із сильних мотивів для молодших школярів є пізнавальний інтерес. Його можуть викликати об’єкт спостережень; зміни, що відбуваються з ним; причини цих змін; усвідомлення вагомості результатів спостережень особисто для дитини і для виконання наступних завдань, засвоєння нових знань, способів діяльності.

Оскільки інтерес відіграє важливу роль у здійсненні будь-якої діяльності, то в процесі розвитку спостережливості він є найістотнішим стимулом, що покращує якість сприймання та сприяє кращому запам’ятовуванню. А зі сприймання ознак, властивостей об’єктів та явищ природи і починається процес формування знань. Сприймання відіграє важливу роль у навчальній діяльності, оскільки будь-який навчальний матеріал має бути, перш за все, сприйнятий учнями. Тільки після цього можна говорити про засвоєння знань.

Щоб правильно організувати спостереження у процесі навчання вчитель повинен постійно дотримуватись основних дидактичних принципів, структури спостереження, не допускати як відставання спостережень відносно вивчення теми в класі, так і значного випередження. Потрібно пам’ятати, що коли діти розпочали спостереження необхідно насамперед конкретизувати об’єкт, знайти в природі ті предмети, які йому відповідають.

Процес сприймання відбувається ефективніше, коли перед учнями ставляться спеціальні завдання, проводяться спостереження, які спонукають їх придивлятися чи прислухатися до нових об’єктів, виділяти їх характерні ознаки, об’єднувати в єдине ціле, позначати певними словами. В завданні повинна чітко формуватися мета, оскільки вона є не тільки результатом безпосереднього сприймання, а й конкретно-образного мислення. У процесі здійснення спостережень учнів потрібно привчати до точності, ретельного фіксування результатів спостережень. Спостереження повинні вирішувати певні завдання, лише тоді вони зміцнюють і розширюють пізнання дітей, викликають інтерес до природи в цілому.

Проаналізувавши сучасний стан проблеми дослідження в практиці роботи початкової школи, можна зробити висновок, що сьогодні вчителі часто нехтують таким важливим практичним методом, як спостереження. Це підтвердило анкетування, проведене серед вчителів початкової школи міста Львова. Його результати показали, що лише 20% опитаних учителів ведуть систематичні спостереження за змінами в природі. Хоча навчальною програмою курсу „Я і України" в початковій школі передбачено проведення спостережень у природі. Що ж до підручників із курсу „Я і Україна" (авт.Н.М. Бібік, Т.М. Байбара і Н.С. Коваль), то слід зазначити, що лише в підручнику для 2 класу є завдання для систематичних спостережень за змінами в неживій та живій природі та праці людей, а для 1, 3 і 4 класів такі завдання практично відсутні.

Поспостерігавши за навчальним процесом та відвідавши ряд уроків із курсу „Я і Україна”, нами було з’ясовано, що в учнів практично не сформовані вміння самостійно спостерігати за змінами в природі, а рівень сформованості природничих знань є переважно середнім або достатнім. Тому в нашому експериментальному дослідженні значна увага приділялась систематичним спостереженням, з метою підвищення рівня природничих знань в учнів початкової школи.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Необхідність запровадження проблемного навчання
Відмінною рисою сучасної освіти є одночасне існування двох напрямів організації навчального процесу - традиційного та інноваційного. Сучасна українська дослідниця І. М. Дичківська визначає терміни «традиційне (нормативне) навчання» та «інноваційне навчання», що запропоновані групою вчених у доповід ...

Види вправ у роботі над текстом та розвиток творчих здібностей учнів на їх основі
Використання тексту як навчальної одиниці на уроках рідної мови визнається в сучасній методиці найперспективнішим. Робота з текстом сприяє виконанню завдань, пов'язаних з підвищенням як мовної, так і комунікативної компетенції учнів. При цьому, що особливо важливо, текст дозволяє побудувати освітні ...

Модульна система організації вивчення економічних дисциплін
Відповідно до сучасних тенденцій розвитку суспільства для системи освіти більш характерними стають такі принципово нові риси, як динамізм, варіативність. Вітчизняна й зарубіжна практика показують перспективність принципово іншого щодо організації і технології модульного навчання, яке характеризуєть ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com