Підсумки експериментального дослідження

Сторінка 2

Осінь Зима

5. Допиши речення, використовуючи слова для довідок.

Восени запасають на зиму корм: _

Відлітають у теплі краї: _

Нагулюють жир:

Ховаються у затишні місця:

Слова для довідок: сойка, метелик, миша, сонечко, білка, ховрах, їжак, ведмідь, лелека, борсук, соловей, ластівка, муха, хом’як.

6. Дай відповіді на запитання.

Які тварини впадають взимку у сплячку? _

Чому?

Чому білки, лисиці, зайці, дикі кабани не впадають на зиму у сплячку?

_

Основним критерієм оцінювання результатів виконання контрольних робіт була якість виконання учнями завдань, а саме правильність і повнота відповіді.

На основі аналізу учнівських робіт ми визначили рівні сформованості їхніх навчальних досягнень із курсу „Я і Україна" в 2 класі (див. рис.3).

Рис. 3. Співвідношення рівнів навчальних досягнень в учнів 2 класів із курсу „Я і Україна" наприкінці експериментального дослідження

Дані діаграми (рис.3) свідчать, що кількісні показники наприкінці експериментального навчання в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному класі. Зокрема, якщо у контрольному класі високого рівня сформованості природничих знань досягли 13,0% учнів, то в експериментальному класі цей показник становить 26,1%. Позитивним є також той факт, що в експериментальному класі кількість учнів із низьким рівнем сформованості природничих знань становить лише 8,7%, тоді як в контрольному класі цей показник становить 17,7% учнів.

Для того щоб прослідкувати вплив запропонованої методики на процес формування природничих знань у молодших школярів, ми порівняли результати опитування, проведеного перед початком формувального експерименту (див. рис.2), та результати, отримані наприкінці експериментального навчання (див. рис.3). Зіставивши ці результати (див. рис.4 і рис.5), ми дійшли висновку, що в експериментальному класі на 13,1% збільшилась кількість учнів із високим рівнем сформованості природничих знань і на 4,3% - з достатнім рівнем. Кількість учнів із середнім і низьким рівнями сформованості природничих знань зменшилась на 8,7% в обох випадках. У контрольному класі теж відбулися певні зміни, проте вони незначні. Зокрема, кількість учнів, що досягли високого рівня сформованості природничих знань зросла лише на 4,3%; достатнього рівня - на 4,4%. Кількість учнів із середнім рівнем сформованості природничих знань зменшилась на 4,3%, а учнів із низьким рівнем - на 4,4%.

Рис. 4. Співвідношення рівнів сформованості природничих знань в учнів експериментального класу

Рис. 5. Співвідношення рівнів сформованості природничих знань в учнів контрольного класу

Порівняння вихідних та кінцевих результатів формувального експерименту свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики проведення систематичних спостережень молодших школярів на рівень сформованості природничих знань.

Таким чином, порівнюючи дані, отримані на початку проведення формувального експерименту і наприкінці його, можна стверджувати про ефективність ведення учнями систематичних спостережень за змінами в природі як засобу формування природничих знань.

Результати експериментального дослідження підтвердили, що:

під час цілеспрямованого і систематичного проведення спостережень як на уроках, так і в позаурочний час, зростає рівень сформованості природничих знань молодших школярів;

у контрольному класі, де не проводились систематичні спостереження за змінами в природі, рівень сформованості природничих знань значно нижчий, ніж в учнів експериментального класу;

вірною є висунута гіпотеза: що формування природничих знань буде ефективним, якщо спостереження проводитимуться систематично й послідовно у зв’язку з сезонними особливостями явищ природи та будуть посильними для дітей молодшого шкільного віку.

З перших днів перебування дітей в школі вчитель повинен допомагати їм пізнавати навколишнє середовище, навчати любити й охороняти природу, в доступній для розуміння дитини формі розкрити складну систему взаємозв’язків об’єктів і явищ, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягти цієї мети можна лише шляхом організації систематичних спостережень молодших школярів за змінами в природі під керівництвом вчителя.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Зміст навчання у сучасній методиці навчання іноземних мов. Компоненти змісту навчання
Зміст навчання відповідає на запитання «Чого навчати?» Зміст навчання має забезпечити досягнення головної мети – навчити учнів спілкуватися іноземною мовою. Здатність учнів спілкуватися іноземною мовою забезпечується формуванням у них іншомовної комунікативної компетенції, яка в свою чергу охоплює ...

Використання дидактичних ігор та зацікавлюю чого матеріалу при вивченні курсу « Географія материків та океанів»
Аналіз навчальних програм з курсу «Географія» для спеціальних шкіл, дозволяє зробити висновки про актуальність використання дидактичних ігор на уроках. З метою розвитку комунікативних вмінь і навичок учнів спеціальних шкіл, можна застосовувати такі види ігор: географічне лото, географічне доміно, « ...

Зміст проектної технології та класифікація проектів
Технологія проектування передбачає постановку певної проблеми і наступне її розкриття, розв'язання, з обов'язковою наявністю ідеї та гіпотези розв'язування проблеми, чітким плануванням дій, розподілом (якщо розглядається групова робота) ролей, тобто наявністю завдань для кожного учасника за умов ті ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com