Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Статті і корисна інформація » Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань » Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Сторінка 8

Обладнання: класний календар природи і праці людей, індивідуальні „Щоденники спостережень”, аналогічні таблиці на дошці, навчальні картини природи і праці людей восени.

План уроку

Повідомлення учнів про спостереження за погодою, порівняння спостережень за погодою сьогоднішнього і вчорашнього дня. Бесіда про погоду.

Характеристика спостережень за Сонцем та температурою повітря. Розповіді учнів.

Перевірка визначення учнями кількості ясних, хмарних і похмурих днів у вересні, днів з опадами, вітряних днів тощо. Самостійна робота зі „Щоденниками спостережень".

Складання характеристики погоди у вересні. Узагальнення результатів.

Встановлення причинних зв’язків між елементами погоди (хмарністю та опадами, температурою та опадами та ін). Самостійна робота зі „Щоденниками спостережень".

Узагальнення результатів спостережень за водоймами і ґрунтами, рослинами і тваринами, працею людей. Встановлення залежностей між неживою і живою природою восени.

Робота над ознаками осені. Самостійна робота за таблицею „Ознаки осені".

Складання програми спостережень на жовтень. Робота за таблицею „Спостереження в жовтні". Домашнє завдання.

Хід уроку

I. Спостереження за погодою.

Головне завдання цього етапу уроку (ми називали його „Хвилинка спостережень”) полягає в тому, щоб навчити дітей самостійно щоденно спостерігати за погодою. Це розвиває спостережливість школярів, привчає їх робити висновки і узагальнення, аналізувати й порівнювати отримані результати. Ми надавали великого значення щоденним спостереженням, оскільки за змістом розповіді учня про погоду можна зробити висновки про якість його роботи.

Під час „Хвилинки спостережень” один із учнів (черговий класу) розповідає про погоду сьогоднішнього дня за таким планом: температура і стан неба, опади. Під час розповіді він позначає погоду в класному календарі природи і праці людей. Решта учнів класу, перевіряють свої записи в індивідуальних „Щоденниках спостережень". Інший учень розповідає про погоду вчорашнього дня, користуючись записами в своєму „Щоденнику спостережень". Третій учень порівнює погоду сьогоднішнього дня із вчорашнім, визначає спільні та відмінні ознаки. Також діти розповідали про причину зміни погоди. Всі відповіді учнів оцінювалися.

II. Узагальнення спостережень за Сонцем.

У результаті спостережень за Сонцем у вересні ще складно зробити якісь висновки, але вже в жовтні, порівнюючи результати спостережень, ми встановлюємо важливі взаємозв’язки. Сонце в жовтні пізніше сходить (о 8 годині) і раніше заходить (о 18 годині), - значить, день став коротшим. Місця сходу і заходу Сонця ніби „наблизились". Тінь від гномона в полудень стала довшою, - значить, Сонце в жовтні піднімається нижче над горизонтом, ніж у вересні. Воно менше світить, менше гріє.

Такі висновки дозволяють формувати у дітей уявлення про те, що похолодання і всі інші зміни в природі залежать від висоти Сонця на небозводі. Без спостережень за Сонцем не можна дати відповідь на основне запитання з курсу „Я і Україна" в 2 класі: „Чому відбуваються сезоні зміни в неживій і живій природі? ".

III. Кількісна обробка результатів спостережень та запис їх у класні таблиці.

Кожен учень працює з індивідуальним „Щоденником спостережень". Діти підраховують, скільки у вересні було ясних, хмарних і похмурих днів, днів з опадами, днів із температурою нижче нуля, вище нуля, вітряних днів. Вони позначають найнижчу і найвищу температуру повітря.

Всі ці дані записують і в загальні таблиці, які готують заздалегідь:

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Актуально про педагогіку:

Концептуальні підходи щодо визначення педагогічної технології
Спочатку педагогічну технологію пов'язували тільки з застосуванням у навчанні технічних засобів та. засобів програмованого навчання ("технічні засоби навчання"). Останнім часом педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу ("те ...

Основні принципи навчання іноземним мовам
В основі навчання будь-якому предметові в школі, у тому числі й іноземній мові, лежать дидактичні принципи – вихідні положення, покликані визначати стратегію і тактику навчання в кожній «крапці» навчального процесу, оскільки вони зв'язані з цілями, змістом, методами, прийомами, організацією навчанн ...

Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
Ефективність процесу навчання залежить від психологічної підготовленості учнів до навчально-пізнавальної діяльності, яка передбачає: усвідомлення учнем мети навчання, що стимулює його навчально-пізнавальну діяльність; фізіологічну і психологічну готовність до навчання; бажання вчитися та активність ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com