Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Статті і корисна інформація » Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань » Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Сторінка 8

Обладнання: класний календар природи і праці людей, індивідуальні „Щоденники спостережень”, аналогічні таблиці на дошці, навчальні картини природи і праці людей восени.

План уроку

Повідомлення учнів про спостереження за погодою, порівняння спостережень за погодою сьогоднішнього і вчорашнього дня. Бесіда про погоду.

Характеристика спостережень за Сонцем та температурою повітря. Розповіді учнів.

Перевірка визначення учнями кількості ясних, хмарних і похмурих днів у вересні, днів з опадами, вітряних днів тощо. Самостійна робота зі „Щоденниками спостережень".

Складання характеристики погоди у вересні. Узагальнення результатів.

Встановлення причинних зв’язків між елементами погоди (хмарністю та опадами, температурою та опадами та ін). Самостійна робота зі „Щоденниками спостережень".

Узагальнення результатів спостережень за водоймами і ґрунтами, рослинами і тваринами, працею людей. Встановлення залежностей між неживою і живою природою восени.

Робота над ознаками осені. Самостійна робота за таблицею „Ознаки осені".

Складання програми спостережень на жовтень. Робота за таблицею „Спостереження в жовтні". Домашнє завдання.

Хід уроку

I. Спостереження за погодою.

Головне завдання цього етапу уроку (ми називали його „Хвилинка спостережень”) полягає в тому, щоб навчити дітей самостійно щоденно спостерігати за погодою. Це розвиває спостережливість школярів, привчає їх робити висновки і узагальнення, аналізувати й порівнювати отримані результати. Ми надавали великого значення щоденним спостереженням, оскільки за змістом розповіді учня про погоду можна зробити висновки про якість його роботи.

Під час „Хвилинки спостережень” один із учнів (черговий класу) розповідає про погоду сьогоднішнього дня за таким планом: температура і стан неба, опади. Під час розповіді він позначає погоду в класному календарі природи і праці людей. Решта учнів класу, перевіряють свої записи в індивідуальних „Щоденниках спостережень". Інший учень розповідає про погоду вчорашнього дня, користуючись записами в своєму „Щоденнику спостережень". Третій учень порівнює погоду сьогоднішнього дня із вчорашнім, визначає спільні та відмінні ознаки. Також діти розповідали про причину зміни погоди. Всі відповіді учнів оцінювалися.

II. Узагальнення спостережень за Сонцем.

У результаті спостережень за Сонцем у вересні ще складно зробити якісь висновки, але вже в жовтні, порівнюючи результати спостережень, ми встановлюємо важливі взаємозв’язки. Сонце в жовтні пізніше сходить (о 8 годині) і раніше заходить (о 18 годині), - значить, день став коротшим. Місця сходу і заходу Сонця ніби „наблизились". Тінь від гномона в полудень стала довшою, - значить, Сонце в жовтні піднімається нижче над горизонтом, ніж у вересні. Воно менше світить, менше гріє.

Такі висновки дозволяють формувати у дітей уявлення про те, що похолодання і всі інші зміни в природі залежать від висоти Сонця на небозводі. Без спостережень за Сонцем не можна дати відповідь на основне запитання з курсу „Я і Україна" в 2 класі: „Чому відбуваються сезоні зміни в неживій і живій природі? ".

III. Кількісна обробка результатів спостережень та запис їх у класні таблиці.

Кожен учень працює з індивідуальним „Щоденником спостережень". Діти підраховують, скільки у вересні було ясних, хмарних і похмурих днів, днів з опадами, днів із температурою нижче нуля, вище нуля, вітряних днів. Вони позначають найнижчу і найвищу температуру повітря.

Всі ці дані записують і в загальні таблиці, які готують заздалегідь:

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Актуально про педагогіку:

Методика складання тестів
Як відомо, людське сприйняття і мислення мають структуру вірогідності, а тому за допомогою теорії вірогідності вдається більш повно передбачати, як протікатиме процес засвоєння учбового матеріалу, наперед визначати необхідні вправляючі дії на хід цього процесу. За останній час контроль засвоєння уч ...

Спільна творча діяльність як основа формування досвіду
Провівши аналіз категорії «досвід», ми дійшли висновку, що досвід формується у різних видах діяльності. Отже, слід розглянути, яка саме діяльність сприятиме найефективнішому формуванню соціокультурного досвіду молодших школярів. Як філософська категорія, діяльність визначається „специфічно людською ...

Правила формування навчальних цілей
1. Формулювати навчальні цілі через результати навчання, виражені у діях учнів, причому таких діях, які учитель або інший експерт може надійно впізнати й оцінити. 2. Формулювати цілі максимально конкретно і діагностично, тобто настільки точно і чітко, щоб можна було однозначно зробити висновок про ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com