Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Статті і корисна інформація » Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань » Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Сторінка 7

На початку кожної пори року учні одержували завдання перевірити певні народні прикмети щодо передбачення погоди (див. додаток А). На основі аналізу спостережень учні відбирали ті народні прикмети, за якими можна прогнозувати погоду в даній місцевості. Результати проведених спостережень учні занотовували у таблиці в „Щоденнику спостережень”:

Дата

Яку прикмету спостерігали

Прогноз погоди на цей день

Яка погода була насправді в даній місцевості в цей день

Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнатись про уже відоме.

Основні завдання, які ставилися під час проведення спостережень за змінами в природі та праці людей, - це встановлення доступних другокласникам зв’язків і залежностей між явищами природи та виділення характерних сезонних ознак всіх елементів природи.

Щоб розкрити типові ознаки кожної пори року треба чітко уявляти специфіку місяця. Тому ми вважали за необхідне навчити дітей підводити підсумки спостережень, тобто характеризувати зміни, що відбулися в природі за місяць (за календарем природи). Це допоможе учням навчитись аналізувати дані своїх спостережень, що має велике значення для формування матеріалістичного світогляду, розвиває у дітей логічне мислення, вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки.

Узагальнення спостережень учні проводили наприкінці кожного місяця, заповнюючи таблицю спостережень за погодою і виявляючи фенологічні особливості кожного місяця. Узагальнення результатів спостережень потребує ретельної підготовки як зі сторони вчителя, так і зі сторони учнів. Напередодні такого уроку ми уважно проглядали записи в класному календарі природи і праці людей, аналізували їх, складали характеристику місяця (чи сезону), виділяли ті причинні залежності, які проглядаються в цьому місяці на основі проведених спостережень, складали програму спостережень на наступний місяць.

Учні вдома обробляли свої записи в „Щоденниках спостережень": підраховували кількість ясних, хмарних і похмурих днів, днів з опадами, із температурою нижче і вище нуля, вітряних днів, зазначають найнижчу і найвищу температуру повітря. Крім того, в „Щоденнику спостережень” діти записували підсумки спостережень за рослинами й тваринами та робили висновки про зміни в неживій природі, в житті рослин і тварин і як зміни в неживій природі пов’язані із змінами в житті рослин і тварин (див. додатки Б, В, Г). Такі зведення дають можливість скласти чітке уявлення про характер погоди за кожен місяць.

Щоб навчити дітей самостійно робити обробку спостережень, перший узагальнюючий урок за результатами спостережень за вересень ми проводили дуже детально. Наведемо зразок такого уроку.

Тема. Узагальнення результатів спостережень за природою і працею людей у вересні.

Мета: узагальнити результати спостережень за природою (Сонце, погода, водойми, ґрунт, рослини, тварини) і працею населення; навчити дітей записувати результати в узагальнюючі таблиці; навчити складати характеристику місяця за отриманими даними; встановити залежності між окремими явищами природи у вересні; почати формування ознак осені на прикладі ранньої осені.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Актуально про педагогіку:

Сучасний стан розвитку вітчизняної соціальної педагогіки
Актуалізація соціальної педагогіки завжди щільно пов’язана з демократизацією соціуму. На терені України соціальна педагогіка як наука виникла в період переходу від монархічної до пролетарської держави, а вдруге відродилася за часів трансформації авторитарної супердержави в самостійні демократичні н ...

Теоретико-методологічні основи проблеми вільного часу. Історико-педагогічний аспект проблеми
Час людини, сім’ї, суспільства є нематеріальною формою багатства, значною соціальною цінністю. Його головні складові – робочий час, який людина присвячує праці, та час, який людина використовує на власний розсуд. Кожна складова часу має своє призначення, соціально-економічний зміст, функції. Суспіл ...

Складання перспективно-поурочного плану викладення теми
Перспективно-поурочний план - це документ, що містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, представлені часом, що відводиться на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навч ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com