Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Статті і корисна інформація » Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань » Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Сторінка 3

Розглянемо, за якими об’єктами природи спостерігали учні 2 класу. Перш за все - за Сонцем. Спочатку ми розповідали дітям про значення Сонця: що Сонце дає всьому живому на Землі тепло і світло, що зміна дня і ночі залежать від Сонця, що Сонце змінює своє положення протягом дня: рано вранці воно низько на небозводі, вдень - високо, а до вечора знову опускається. В погожі сонячні дні ми спостерігали, як Сонце рухається по небозводу. Діти помічали, що вранці і ввечері, коли Сонце низько, то буває холодніше, ніж вдень, коли Сонце високо знаходиться на небозводі.

В 2 класі ми починали вести систематично один раз на місяць (переважно в 20 числах) спостереження за Сонцем: спостерігали, де сходить Сонце вранці, і зазначали час, коли воно зійшло; де воно заходить ввечері і час заходу. Місце сходу і заходу Сонця діти визначали за якимись певними предметами чи орієнтирами (ліс, будинок, школа і т.д.).

В полудень Сонце займає найвище положення на небі. В цей час ми вимірювали довжину тіні від гномона. Робили це так: виходили з дітьми на шкільне подвір’я, строго вертикально встановлювали гномон і вимірювали рулеткою довжину тіні від нього. Результати спостережень записували на аркушах паперу і вклеювали їх у „Щоденники спостережень” та у класний календар, наприклад: „23 вересня Сонце зійшло справа від будівлі школи о 7 годині, зайшло зліва від магазину о 19 годині. Тривалість дня - 12 годин. Довжина тіні від гномона в полудень - 3 м 50 см". В жовтні запис результатів спостережень за Сонцем був таким: „23 жовтня Сонце зійшло за будівлею школи о 8 годині, зайшло за будівлю магазину о 20 годині. Тривалість дня - 10 годин. Довжина тіні від гномона в полудень - 5 м".

Другим важливим об’єктом спостережень другокласників є погода. Спостереження за погодою діти проводили щоденно: вимірювали температуру повітря за допомогою термометра, що висить за вікном класу, визначали тип погоди за температурою, наявність і силу вітру (за коливанням листя і гілок дерев), стан неба (хмарність), опади та інші явища (туман, роса, іній тощо). Результати записували в загальнокласному календарі природи і праці (це робив черговий учень) та в індивідуальних „Щоденниках спостережень". Діти навчалися розрізняти, яке небо вважати ясним, яке хмарним, яке похмурим. Відразу ж знайомили їх з умовними позначеннями стану неба, опадів, вітру тощо.

На початку вересня, коли діти ще не вміють користуватися термометром, вони записували тільки хмарність і опади. А на уроці на тему „Термометр” і після нього починали самостійно фіксувати температуру повітря. Спостерігали і записували температуру в щоденник два рази на день. Це робили для того, щоб переконатися, що в деякі пори року, наприклад восени і навесні, зранку бувають заморозки, а вдень - тепло. Зняття показників термометра було організовано таким чином. В школі в доступному для дітей місці прикріплювали термометр. На початку першого уроку і наприкінці останнього уроку один із учнів визначав показники термометра і повідомляв їх іншим. Цю роботу діти виконували по черзі. Спочатку показники термометра визначали в присутності вчителя, а далі самостійно.

За водоймами, ґрунтам, рослинами і тваринами, працею людей учні проводили спостереження під час сезонних екскурсій (під керівництвом учителя) і вдома в позаурочний час (самостійно).

Розглянемо процес проведення спостережень та формування природничих знань учнів на основі виконання ними групових завдань під час екскурсій, які ми проводили в 2 класі. Їх три і на них вивчалися сезонні зміни в неживій, живій природі та праці людей.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Складання перспективно-поурочного плану викладення теми
Перспективно-поурочний план – це документ, який містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні та дидактичні характеристики кожного з них, що представлені часом, що відводиться на вивчення тих чи інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами ...

Виразно-образотворчі засоби в малюнках молодших школярів
З дитинства, навчившись розуміти природу, цінувати її, школяр, будучи дорослим, зможе випробувати на собі її благотворний вплив. Мистецтво і образотворча діяльність самих дітей, допоможе їм закріпити і поглибити поки елементарні, але потрібні знання про рідну природу, про місце і роль людини, що жи ...

Робота із практичної стилістики у школі
Одним із основних завдань вчителя-словесника є засвоєння учнями поняття про стилі мовлення і спілкування, їх основні ознака та сфери вживання кожного з них. Потрібно навчити дітей характеризувати мовленнєву ситуацію (умови спілкування) і відповідно до неї добирати стиль мовлення, навчати розрізняти ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com