Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Статті і корисна інформація » Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань » Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Сторінка 2

Нами була розроблена програма експериментального навчання, яка передбачала систематичну роботу щодо ведення спостережень. Дана методика передбачала формування природничих знань в учнів 2 класу за допомогою систематичних спостережень в природі.

Нашу роботу ми побудували, використовуючи рекомендації учених Т.М. Байбари, Н.М. Бібік, О.А. Біди, Н.С. Коваль, Г.О. Люблінської, Л.Т. Охітіної, Л.К. Нарочної, М.М. Скаткіна щодо формування у дітей уміння спостерігати. Також ми враховували визначені чинною навчальною програмою мету та завдання курсу „Я і Україна" для початкової школи ; вікові особливості дітей молодшого шкільного віку; встановлені під час констатувального експерименту вихідні рівні сформованих природничих знань учнів та умінь спостерігати за змінами в природі; загально-дидактичні і спеціальні принципи навчання.

Експериментальне навчання передбачало:

проведення систематичних щоденних спостережень за погодою: хмарність, опади, температура повітря, наявність вітру, інші явища. Під час спостережень використовували термометр і гномон;

використання завдань щодо перевірки народних прикмет;

проведення фенологічних спостережень: сезонні зміни водойм, ґрунтів, рослин, тварин, праці людей;

записування всіх спостережень учнями в індивідуальних „Щоденниках спостережень” та в класний календар природи;

проведення узагальнення спостережень наприкінці кожного місяця під час фронтальних бесід на уроці;

використання завдань для самостійних спостережень на уроках-екскурсіях та в позаурочний час.

Розглянемо методику організації та проведення спостережень учнів, яку ми використовували в 2 (експериментальному) класі під час формування природничих знань.

На уроках „Я і Україна" молодші школярі пізнають природу і суспільство в їх єдності, взаємодії та взаємозв’язках. Вони отримують безліч нових вражень, щоб запобігти перевантаженню їх, ми з початку навчального року поступово вводили завдання для щоденних систематичних спостережень. Результати записували в класний календар природи і праці людей, а також в індивідуальні „Щоденники спостережень”, які були спеціально заведені для фіксування результатів спостережень учнів.

На першому уроці під час індивідуальної бесіди ми виявили рівень розвитку спостережливості у дітей. Учні розповідали, що вони бачили влітку в лісі, на луках, у полі, на річці або морі, що бачили на вулиці, йдучи додому чи до школи, перебуваючи на прогулянці. Здебільшого діти бачать не все, що відбувається або знаходиться навколо них. І одне з перших завдань вчителя - розвинути спостережливість і довільну увагу учнів, навчити не тільки бачити, а й уміти розповісти про побачене. Тому характеристику погоди на початку навчального року ми проводили на момент спостереження в усній формі. Наприклад: „Все небо вкрите хмарами, похмуро. Іде дощ. На вулиці холодно”.

З календарями природи діти працювали щодня протягом 2-3 хвилин у формі фронтальної бесіди на першому уроці. При цьому один учень, як правило черговий, доповідав результати своїх спостережень, а інші учні при потребі доповнювали відповідь. Дані заносили в класний та індивідуальні календарі.

На кожному уроці „Я і Україна" відводили час на стислі бесіди про зміни в природі, узагальнення результатів спостережень за тиждень та пояснення, як записувати ці результати в зошиті. Учитель постійно вказував, що і як спостерігати, давав індивідуальні, групові завдання. Пропонуючи учням певні завдання, ми неодмінно перевіряли результати їх виконання.

Учні повинні вміти доводити, чому вони визначили погоду саме такою. Це привчає дітей аналізувати явища, які вони спостерігають. Також щотижня слід підводити підсумки спостережень. Для цього діти використовували результати власних спостережень, привчались розповідати про свої спостереження та вчилися узагальнювати матеріали спостережень. Така робота сприяє розвитку мислення та усного мовлення дітей. Усі спостереження учні фіксували у класному та індивідуальних календарях спостережень. Заповнюючи календар природи та праці людей, учні також робили записи (замерзли водойми, почався льодохід), відмічали зміни в житті рослин і тварин (прилетіли птахи, зацвіли перші квіти тощо), у трудовій діяльності людини, на навчально-дослідній земельній ділянці (оранка ґрунту, садіння дерев, висаджування розсади).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Загальна культура педагога
Загальна культура викладача генерує в собі такі критерії: - гуманність – любов до тих, кого навчаєш, уміння поважати їх людську гідність, потребу і здатність надавати кваліфіковану педагогічну допомогу для їх особистісного розвитку; - громадянська відповідальність, соціальна активність; - справжня ...

Ефективність застосування групової форми навчання у ПТНЗ
У практичнії частині проводилася перевірка знань студентів у групі ДРЕ-Е7-1. Мета цього контролю виявити ефективну форму навчання. Перший етап: проводилася перевірка знань студентів у індивідуальній формі (кожному студенту видається індивідувльний варіант питань). Другий етап: 20 студентів були под ...

Особливості змісту виховання в сучасній школі
В основі сучасної вітчизняної методології відбору змісту виховання лежить ідея реалізму мети виховання. В умовах розбудови й утвердження суверенної, правової, демократичної держави, становлення громадянського суспільства в Україні особливого значення набуває формування громадянина - особистості, як ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com