Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Статті і корисна інформація » Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань » Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Сторінка 11

Проведений таким чином урок узагальнення результатів спостережень має велике значення у формуванні знань учнів, спостереження стають потрібними дітям, вони бачать зміст своїх спостережень і охоче їх проводять.

Наприкінці навчального року діти підводили загальні підсумки, встановлювали, скільки місяців тривала осінь, зима, весна, і порівнювали дані з календарними строками.

У позаурочний час учні проводили самостійно фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. У зв’язку з цим у дітей зміст деяких спостережень відрізнявся, а це означає, що відрізнялись і записи в „Щоденниках спостережень". Наприклад, один учень побачив мати-й-мачуху, яка цвіте, першого квітня, другий - третього, третій - п’ятого, тобто кожен фіксував у щоденнику те, що спостерігав самостійно. Такі записи дають матеріал для узагальнень та формулювання висновків.

Щоб зацікавити учнів цією роботою, ми розповідали про значення фенологічних спостережень у народному господарстві. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польових робіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що дає можливість вести планомірну роботу з ними. Від досконалості планування залежить підвищення врожайності.

Самостійні спостереження необхідно правильно організовувати. Тому для кожного спостереження учень одержував завдання, що містили тему спостережень і основні моменти, які мають бути відмічені учнем. Записи в „Щоденнику спостережень” оформлялися у вигляді таблиці. При оформленні результатів спостережень учні користувалися різними прийомами: виконання замальовок, аплікацій, застосування умовних позначень. Проте значну частину спостережень учні записували („прилетіли птахи", „з’явились метелики, хрущі" тощо). Вчитель опосередковано керував процесом спостережень. В класі вивішувався план спостережень за рослинами і тваринами на кожну пору року, куди включав завдання такого типу:

Коли і на яких деревах почало жовтіти листя?

Які птахи і коли відлетіли у теплі краї?

Які птахи у нас зимують?

Коли з’явились перші весняні квіти? Які це квіти?

Коли почали сіяти городину?

Коли прилетіли лелеки? тощо.

Для спостереження відбирали рослини і тварини, що вивчаються за програмою. Результати спостережень учні занотовували в таблиці, які були одночасно своєрідним планом ведення спостережень за найбільш характерними змінами в розвитку рослин, комах, птахів.

Проводили дослідження за змінами в розвитку дерев та кущів у весняний період і виділяли фази розвитку за певними ознаками. Наприклад:

початок сокоруху - коли, проколовши шипом кору дерева з південного боку, помічаємо краплину соку;

набрякання бруньок;

розпускання квіткових бруньок зазначають тоді, коли вони відкрилися, з’явилися пуп’янки, але ще міцно стиснуті;

фаза розгортання перших листочків починається з того часу, коли на деревах і кущах розгорнулися перші листкові пластинки;

початок цвітіння дерев і кущів заноситься у щоденник тоді, коли на рослинах з’явилися перші кілька квіток;

масове цвітіння - на рослинах зацвіло 50% квітів;

достигання плодів і насіння;

зміна кольору листя восени;

настання листопаду;

Набувши певних навичок спостереження у 2 класі, школярі могли спостерігати за фенологічними фазами дерев різних порід паралельно, наприклад - яблуня, груша, черешня, береза, клен, каштан. У цих рослин не тільки різна послідовність деяких фаз (у берези розпускається листя після цвітіння, а у черешні - навпаки), а й випадають деякі фази.

Закінчували фенологічні спостереження аналізом росту і розвитку рослин з урахуванням погодних умов та порівняно з попередніми спостереженнями і висновками.

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13

Актуально про педагогіку:

Розгляд технологій навчання в контексті розвитку системи освіти та становлення особистості студента
Використання поняття "педагогічна технологія" пов'язується з багатьма чинниками. По-перше, стрімкий розвиток науково-технічного процесу зумовив технологізацію не тільки виробничої галузі, а й втрутився в гуманітарні галузі знань. Як зазначив філософ Г.Маркузе, "історичне досягнення н ...

Семінарське заняття як основна форма організації контролю знань дисципліни
Семінарське заняття багато в чому подібне до бесіди. Проте проблеми теоретичного й практичного характеру обговорюються більш ґрунтовно, всебічно і глибоко. Це колективний науковий пошук певної навчальної проблеми і шляхів її ефективного розв'язання. Учасники заняття аналізують проблему, виявляють п ...

Прийоми та засоби подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами
Практично для всіх людей, а особливо для викладачів вищих навчальних закладів, важливо вміти спілкуватися таким чином, щоб їх правильно розуміли, щоб їх слухали і чули. Тому важливо знати прийоми та засоби подолання комунікативних бар'єрів. Подолання запобігання. Першим видом захисту від дії є запо ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com