Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Проведений таким чином урок узагальнення результатів спостережень має велике значення у формуванні знань учнів, спостереження стають потрібними дітям, вони бачать зміст своїх спостережень і охоче їх проводять.

Наприкінці навчального року діти підводили загальні підсумки, встановлювали, скільки місяців тривала осінь, зима, весна, і порівнювали дані з календарними строками.

У позаурочний час учні проводили самостійно фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. У зв’язку з цим у дітей зміст деяких спостережень відрізнявся, а це означає, що відрізнялись і записи в „Щоденниках спостережень". Наприклад, один учень побачив мати-й-мачуху, яка цвіте, першого квітня, другий - третього, третій - п’ятого, тобто кожен фіксував у щоденнику те, що спостерігав самостійно. Такі записи дають матеріал для узагальнень та формулювання висновків.

Щоб зацікавити учнів цією роботою, ми розповідали про значення фенологічних спостережень у народному господарстві. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польових робіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що дає можливість вести планомірну роботу з ними. Від досконалості планування залежить підвищення врожайності.

Самостійні спостереження необхідно правильно організовувати. Тому для кожного спостереження учень одержував завдання, що містили тему спостережень і основні моменти, які мають бути відмічені учнем. Записи в „Щоденнику спостережень” оформлялися у вигляді таблиці. При оформленні результатів спостережень учні користувалися різними прийомами: виконання замальовок, аплікацій, застосування умовних позначень. Проте значну частину спостережень учні записували („прилетіли птахи", „з’явились метелики, хрущі" тощо). Вчитель опосередковано керував процесом спостережень. В класі вивішувався план спостережень за рослинами і тваринами на кожну пору року, куди включав завдання такого типу:

Коли і на яких деревах почало жовтіти листя?

Які птахи і коли відлетіли у теплі краї?

Які птахи у нас зимують?

Коли з’явились перші весняні квіти? Які це квіти?

Коли почали сіяти городину?

Коли прилетіли лелеки? тощо.

Для спостереження відбирали рослини і тварини, що вивчаються за програмою. Результати спостережень учні занотовували в таблиці, які були одночасно своєрідним планом ведення спостережень за найбільш характерними змінами в розвитку рослин, комах, птахів.

Проводили дослідження за змінами в розвитку дерев та кущів у весняний період і виділяли фази розвитку за певними ознаками. Наприклад:

початок сокоруху - коли, проколовши шипом кору дерева з південного боку, помічаємо краплину соку;

набрякання бруньок;

розпускання квіткових бруньок зазначають тоді, коли вони відкрилися, з’явилися пуп’янки, але ще міцно стиснуті;

фаза розгортання перших листочків починається з того часу, коли на деревах і кущах розгорнулися перші листкові пластинки;

початок цвітіння дерев і кущів заноситься у щоденник тоді, коли на рослинах з’явилися перші кілька квіток;

масове цвітіння - на рослинах зацвіло 50% квітів;

достигання плодів і насіння;

зміна кольору листя восени;

настання листопаду;

Набувши певних навичок спостереження у 2 класі, школярі могли спостерігати за фенологічними фазами дерев різних порід паралельно, наприклад - яблуня, груша, черешня, береза, клен, каштан. У цих рослин не тільки різна послідовність деяких фаз (у берези розпускається листя після цвітіння, а у черешні - навпаки), а й випадають деякі фази.

Закінчували фенологічні спостереження аналізом росту і розвитку рослин з урахуванням погодних умов та порівняно з попередніми спостереженнями і висновками.

Актуально про педагогіку:

Особливості вивчення електронних таблиць в загальноосвітньому навчальному закладі
Вивчення електронних таблиць в шкільному курсі інформатики здійснюється за наступними навчальними програмами : «Навчальна програма для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту». (Системи обробки табличної інформації – 11 клас) «Навчальна програма для 10–11 класів загально ...

Будова і дія металевого манометра
Обладнання: 1. Демонстраційний металевий манометр. 2. Насос Комовського або Шінца. 3. Технічні манометри. Головучтехпром випускав для шкіл демонстраційний металевий манометр (рис. 2.19), будова якого майже не відрізняється від будови технічних манометрів відповідного типу (в манометрі Головучтехпро ...

Структура вищого навчального закладу. Загальна характеристика основних структурних підрозділів ВНЗ
Структура вищого закладу освіти визначається відповідно до Положення та його Статуту. Основними структурними підрозділами вищого закладу освіти третього і четвертого рівнів акредитації є: інститути, факультети, кафедри, курси тощо. Основними структурними підрозділами вищого закладу освіти першого і ...