Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Проведений таким чином урок узагальнення результатів спостережень має велике значення у формуванні знань учнів, спостереження стають потрібними дітям, вони бачать зміст своїх спостережень і охоче їх проводять.

Наприкінці навчального року діти підводили загальні підсумки, встановлювали, скільки місяців тривала осінь, зима, весна, і порівнювали дані з календарними строками.

У позаурочний час учні проводили самостійно фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. У зв’язку з цим у дітей зміст деяких спостережень відрізнявся, а це означає, що відрізнялись і записи в „Щоденниках спостережень". Наприклад, один учень побачив мати-й-мачуху, яка цвіте, першого квітня, другий - третього, третій - п’ятого, тобто кожен фіксував у щоденнику те, що спостерігав самостійно. Такі записи дають матеріал для узагальнень та формулювання висновків.

Щоб зацікавити учнів цією роботою, ми розповідали про значення фенологічних спостережень у народному господарстві. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польових робіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що дає можливість вести планомірну роботу з ними. Від досконалості планування залежить підвищення врожайності.

Самостійні спостереження необхідно правильно організовувати. Тому для кожного спостереження учень одержував завдання, що містили тему спостережень і основні моменти, які мають бути відмічені учнем. Записи в „Щоденнику спостережень” оформлялися у вигляді таблиці. При оформленні результатів спостережень учні користувалися різними прийомами: виконання замальовок, аплікацій, застосування умовних позначень. Проте значну частину спостережень учні записували („прилетіли птахи", „з’явились метелики, хрущі" тощо). Вчитель опосередковано керував процесом спостережень. В класі вивішувався план спостережень за рослинами і тваринами на кожну пору року, куди включав завдання такого типу:

Коли і на яких деревах почало жовтіти листя?

Які птахи і коли відлетіли у теплі краї?

Які птахи у нас зимують?

Коли з’явились перші весняні квіти? Які це квіти?

Коли почали сіяти городину?

Коли прилетіли лелеки? тощо.

Для спостереження відбирали рослини і тварини, що вивчаються за програмою. Результати спостережень учні занотовували в таблиці, які були одночасно своєрідним планом ведення спостережень за найбільш характерними змінами в розвитку рослин, комах, птахів.

Проводили дослідження за змінами в розвитку дерев та кущів у весняний період і виділяли фази розвитку за певними ознаками. Наприклад:

початок сокоруху - коли, проколовши шипом кору дерева з південного боку, помічаємо краплину соку;

набрякання бруньок;

розпускання квіткових бруньок зазначають тоді, коли вони відкрилися, з’явилися пуп’янки, але ще міцно стиснуті;

фаза розгортання перших листочків починається з того часу, коли на деревах і кущах розгорнулися перші листкові пластинки;

початок цвітіння дерев і кущів заноситься у щоденник тоді, коли на рослинах з’явилися перші кілька квіток;

масове цвітіння - на рослинах зацвіло 50% квітів;

достигання плодів і насіння;

зміна кольору листя восени;

настання листопаду;

Набувши певних навичок спостереження у 2 класі, школярі могли спостерігати за фенологічними фазами дерев різних порід паралельно, наприклад - яблуня, груша, черешня, береза, клен, каштан. У цих рослин не тільки різна послідовність деяких фаз (у берези розпускається листя після цвітіння, а у черешні - навпаки), а й випадають деякі фази.

Закінчували фенологічні спостереження аналізом росту і розвитку рослин з урахуванням погодних умов та порівняно з попередніми спостереженнями і висновками.

Актуально про педагогіку:

Умови створення системи неперервної освіти інженерно-педагогічних кадрів
Концепція безперервного навчання останніми роками отримала, широке розповсюдження при проведенні єдиної державної політики в області вдосконалення освітньої системи країни. Основою безперервного навчання в сучасних умовах виступає той незаперечний факт, що освіта вже не розглядається тільки як чинн ...

Психолого-педагогічні умови формування пізнавального інтересу в молодшому шкільному віці
Пізнавальні інтереси розвиваються, ускладнюються, збагачуються в ході розвитку в процесі становлення особистості. Саме орієнтування дитини в оточуючій дійсності можна вважати початковою формою духовної потреби в пізнанні, оскільки пізнавальний інтерес розкривається у взаємодії з потребами і ціннісн ...

Особливості комунікативної професійної компетентності соціального педагога
Працівник у сфері соціальної роботи має бути фахівцем високої професійної компетентності і культури. Вона вбирає в себе і такі професійні якості, як комунікативна компетентність та культура спілкування. В умовах становлення та розвитку системи соціальної роботи за період незалежності України роль п ...