Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Статті і корисна інформація » Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань » Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Сторінка 1

Природознавство в початковій школі може реалізувати своє навчальне, розвивальне і виховне значення лише в тому випадку, якщо в процесі його навчання будуть присутні досліди, практичні роботи і самостійні спостереження учнів, як у класі, так і в позакласній та позаурочній роботі.

Під час спостережень учні з допомогою вчителя частково отримують підтвердження уже відомому, але, крім того, обов’язково набувають нових знань: фактів, зв’язків між тілами і явищами природи; засвоюють нові поняття, формування яких за допомогою словесних методів навчання є значно складнішим і менш ефективним.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури із проблеми організації спостережень молодших школярів за змінами в навколишній природі дозволив зробити висновок, що лише шляхом систематичних спостережень і накопичення учнями фактичного матеріалу із життя природи в поєднанні з поясненнями вчителя можна з перших днів навчання почати формувати у дітей правильні уявлення про тіла та явища природи й взаємозв’язки між ними і на цій основі формувати природничі знання, початкові основи наукового світогляду.

Щоб перевірити правильність цього твердження, ми вдалися до формувального експерименту. Він проводився упродовж 2007-2008 навчального року на базі других класів середньої загальноосвітньої школи № 86 міста Львова. Для організації формувального експерименту нами було відібрано два других класи. Експериментальним навчанням було охоплено 23 учні 2-А класу. Відповідна кількість учнів контрольного класу - 23 учні 2-Б класу - була обрана для порівняння результатів навчання за експериментальною і традиційною методиками організації навчального процесу.

Експериментальний і контрольний класи ми підібрали приблизно з однаковим складом учнів як за рівнем навчальних досягнень, так і за ставленням дітей до навчання. Основою для такого відбору були результати письмового опитування учнів 2 класів на початку експериментального дослідження (кінець вересня 2007 року). На основі аналізу учнівських робіт ми визначили їхні рівні сформованості навчальних досягнень із курсу „Я і Україна" (див. рис.2). Обстеження початкового стану сформованих в учнів навчальних досягнень зумовлене необхідністю порівняти базові знання, уміння та навички, на основі яких буде відбуватися процес формування природничих знань.

Рис. 2. Співвідношення рівнів навчальних досягнень в учнів 2 класів із курсу „Я і Україна" на початку експериментального дослідження

Дані діаграми (рис.2) свідчать, що і в експериментальному, і в контрольному класі відносна кількість учнів із відповідними рівнями сформованості навчальних досягнень практично однакова. Це свідчить, що перед початком формувального експерименту відмінності, які існують у контрольному і експериментальному класах не значущі.

Крім того, в результаті дослідження було з’ясовано, що близько 60% учнів експериментального і контрольного класів забували заповнювати „Календар спостережень за змінами в природі", 25% учнів важко давалися завдання щодо спостережень за рослинами і тваринами, а 15% учнів не вміють підводити підсумки спостережень, не знають особливостей погоди рідного краю.

Отримані дані показали, що учні експериментального і контрольного класів знаходяться на однаковому рівні сформованості уміння спостерігати за змінами в природі та природничих знань, в цілому. Тому, щоб підвищити рівень спостережливості і рівень природничих знань учнів необхідна цілеспрямована і систематична робота щодо проведення спостережень, а також добір пізнавальних завдань для спостереження за рослинами, тваринами, сезонною працею людей, завдань для перевірки народних прикмет про погоду тощо. Різноманітні завдання для спостережень за сезонними змінами дозволять молодшим школярам безпосередньо спілкуватися з природою, виховують любов і бережливе ставлення до неї, сприяють ефективному формуванню природничих знань.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Педагогічні умови використання проблемних ситуацій на уроках трудового навчання як засобу підвищення якості знань учнів
Поняття «умова» в науковій літературі трактується по-різному. Так, С.Н. Брунова вважає, що «умова – це правило, яке забезпечує нормальну роботу чого – не будь. В «Тлумачному словнику української мови» поняття «умова» В. Яременко подає так: взаємну усну чи писемну домовленість про що – не будь; вимо ...

Вивчення роману у віршах ”Маруся Чурай” Ліни Костенко
Батьки і діти в історичному романі у віршах ”Маруся Чурай” Ліни Костенко. На основі літературного дослідження створити цілісні образи родини Чураїв і Бобренків, їхній вплив на виховання дітей; з’ясувати зовнішні і внутрішні фактори, що призвели до зради Гриця і кари за цю зраду, що вплинуло на пода ...

Живий куточок у кабінеті біології та рекомендації щодо його організації
У живому куточку протягом усього навчального року містять рослини: 1) Кімнатні; 2) дикорослі (насінні і спорові); 3) культурні, вирощувані з насіння, коренів, бульб та цибулин; 4) гілки дерев і кущів . Кімнатні рослини як багаторічні і найбільш життєздатні в зимовий час складають постійну частину ж ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com