Вікові особливості процесу сприймання в учнів молодшого шкільного віку

Сторінка 4

Дослідженнями Г.О. Люблінської доведено, що збагачення досвіду учня, зростання вміння зіставляти враження, шукати істотні зв’язки між об’єктами сприймання виявляються в тому, що зростає узагальнений характер його сприймання. Молодші школярі поступово привчаються підпорядковувати сприймання та увагу певній меті - зростає довільність, стійкість, цілеспрямованість сприймання. Поступово діти оволодівають технікою сприймання, спостереження, вчаться розглядати, виділяти головне, бачити в об’єкті багато деталей; сприймання стає розчленованим і перетворюється в цілеспрямований, керований, усвідомлений процес.

Але для того, щоб відбулись суттєві зміни в структурі та змісті процесу сприймання, потрібно знати і враховувати основні передумови, за яких сприймання природничих знань молодшими школярами є найефективнішим.

Для того щоб сприймання природничих знань було ефективним, необхідно підготувати дітей до активного сприймання нового матеріалу. Н.М. Шульман стверджує, що основне завдання, яке стоїть перед вчителем на початку уроку - це домогтися активного і послідовного мислення учнів під час сприймання нового матеріалу.

Підготувати учнів до сприймання системи нових знань, як підкреслює М.О. Данилов, означає:

встановити внутрішній зв’язок нових знань із знаннями і навчально-пізнавальними уміннями, що вже сформовані у молодших школярів, або з їхнім життєвим досвідом і забезпечити перехід від засвоєного раніше до нового;

викликати в учнів інтерес до нових знань, увагу до слів учителя;

створити позитивне ставлення учнів до уроку й установку на засвоєння нових знань.

Активне, осмислене сприймання учнями нового навчального матеріалу відбувається тоді, коли у них виникає потреба у нових знаннях, коли нові знання несуть у собі відповіді на запитання, які виникали в свідомості школярів.

Засвоєння учнями нового матеріалу потребує чуттєвого сприймання ними об’єктів і явищ навколишньої дійсності. Звідси випливає давно визнана і важлива роль наочності навчання як засобу формування осмислених і міцних природничих знань в учнів. Ф.С. Кисельов вважає, що завдяки фронтальному зоровому сприйманню в усіх учнів утворюється правильне уявлення про об’єкти природи.

Використовуючи у початкових класах різні засоби унаочнення, слід пам’ятати, що яскравість першого враження може заступити сприймання і розуміння учнями істотних ознак об’єкта чи явища природи. Тому матеріал, що пропонується школярам, має бути оформлений так, щоб не перевантажувати роботу органів чуття дитини і в значній мірі сприяти необхідному розчленуванню об’єктів сприймання. Одноманітний матеріал, що не сприяє виділенню головного із другорядного, дуже складний для сприймання взагалі, а тим більше для дитячого. Учні молодшого шкільного віку найкраще сприймають матеріал, ілюстрований достатньою кількістю конкретних прикладів із застосуванням різних засобів наочності, зазначає О.М. Авраменко.

Найкращою формою наочності в процесі сприймання природничих знань є безпосереднє сприймання об’єктів чи явищ у самій природі. Проте не всі вони можуть бути спостережувані учнями. У зв’язку з великими розмірами чи віддаленістю об’єктів, що вивчаються, доводиться застосовувати їхні копії чи зображення. Усі засоби наочності, що рекомендується використовувати на уроках природознавства, Т.М. Байбара поділяє на дві групи: для безпосереднього та опосередкованого сприймання, які у свою чергу діляться ще на підгрупи:

1) для безпосереднього чуттєвого сприймання:

натуральні об'єкти живої природи (живі об’єкти - кімнатні рослини, рослини і тварини акваріумів, різні види рослин і тварин із природного середовища);

натуральні об’єкти неживої природи (фіксовані об'єкти - колекції, гербарії, вологі препарати.

2) для опосередкованого чуттєвого сприймання:

образотворчі - об’ємні (муляжі) та плоскі (навчальні таблиці, картини);

умовно-схематичні - матеріальні (телурій, глобус, рельєфні таблиці) та ідеальні (схематичні малюнки, схеми, географічні карти, плани місцевості).

аудіовізуальні.

Слід зазначити, що схематичні малюнки, демонстраційні таблиці та навчальні картини, повинні мати такі розміри і розглядатись з такої відстані, щоб усі суттєві ознаки зміг побачити кожен учень. Таблиці повинні представляти монографічні зображення, тобто на них має бути зображений один об’єкт або однорідні об’єкти, які пов’язані між собою певними зв’язками. У початкових класах не слід переоцінювати значення графічних засобів, призначених для опосередкованого сприймання, оскільки як пише Ф.С. Кисельов, таблиця не справжній об’єкт і не дає всебічного уявлення про об’єкт. Тому графічні засоби не повинні заміняти натуральні об’єкти, а мають доповнювати їх і використовуватись як основа актуалізацій уявлень, сформованих під час безпосереднього чуттєвого сприймання. Засоби наочності повинні відповідати освітній, розвивальній та виховній меті навчання. Вони мають бути такими, щоб учні без труднощів змогли виділити основні, суттєві ознаки об’єкта, встановити внутріпонятійні та міжпонятійні зв’язки й осмислити їх. У засобах наочності не повинно бути нічого зайвого, що відволікало б увагу молодших школярів від головного, істотного.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Функції процесу навчання
Навчальний процес як складова частина загального процесу виховання всебічно розвиненої особистості, що відповідає потребам сучасного суспільства, повинен забезпечити виконання цього завдання реалізацією трьох функцій: освітньої, розвиваючої та виховної. Освітня функція Покликана забезпечити засвоєн ...

Рушійні сили і механізм самовиховання особи
Коли з'являється на світ новонароджений, ми говоримо: "народилася людина", тобто говоримо про біологічне його народження. Проте подальший процес біологічного розвитку найтіснішим чином поєднується з придбанням таких якостей і властивостей, які по своєму походженню не пов'язані з біологічн ...

Причины, приводящие несовершеннолетних к употреблению алкоголя
Большинство современных авторов указывают, что злоупотреблению алкоголем и развитию алкоголизма способствует комплекс факторов как биологического, так и социального плана. С точки зрения современной психологии, формирование и психическое развитие ребенка происходит в результате тесного взаимодейств ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com