Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Спостереження, що проводяться за кожним окремим об’єктом, необхідно підпорядкувати єдиній вимозі обов’язкового встановлення причинно-наслідкових зв’язків між тілами і явищами, що розглядаються в комплексі (наприклад, залежність стану рослинного світу від змін у неживій природі).

Незважаючи на очевидну різноманітність, спостереження в початковій школі під час вивчення курсу „Я і Україна. Природознавство" мають носити системний характер. В цілому технологію їх підготовки можна представити таким чином:

1) визначення змісту спостережень по класах, тобто диференціація за віковими та індивідуальними особливостями дітей: 1-2 клас - накопичення фактичних відомостей про різноманітність об’єктів природи, їх властивості, формування вмінь навчального спостереження; 3 клас - виявлення причинно-наслідкових зв’язків, залежностей між природними об’єктами і явищами; 4 клас - встановлення найпростіших закономірностей у природі, самостійні узагальнення, висновки, пошук доказів у зміні навколишнього середовища, які підтверджують теоретичні знання.

2) вибір місця (в тому числі найбільш доцільних умов - на уроці, екскурсії, прогулянці, вдома, в кутку живої природи, на географічному майданчику та ін), установка порядку, строків проведення спостережень, визначення можливості їх поєднання з іншими методами навчання;

3) психологічна і практична підготовка дітей, в тому числі з позиції етики (в цьому ракурсі одним із ефективних прийомів ведення спостережень у загальний контекст роботи, що проводиться, є використання ігрових ситуацій із розподілом відповідних ролей і завдань, наприклад під час сезонної екскурсії - метеорологи, ботаніки, орнітологи та ін);

4) визначення мети, завдань спостережень по окремих темах, складання плану-пам’ятки спостережень (на даному етапі необхідно попередньо продумати можливості використання різного роду завдань та вправ для комплексного спостереження із залученням всіх видів аналізаторів);

5) підготовка обладнання: інструментів (термометр, снігомірна лінійка, компас, гномон, шнурок, метр, прапорці і т. ін.), посібників для фіксування результатів (умовних знаків, зошитів, блокнотів, узагальнюючих таблиць, календарів спостережень);

6) формування уміння обробки результатів систематичних спостережень (прийоми, форми використання на уроках);

7) встановлення причинно-наслідкових зв’язків як об’єкту спостережень.

Під час спостережень у природі використовуються різноманітні прийоми: візуальний огляд, вимірювання за допомогою приладів, відбір і подальший огляд об’єктів. У початковій школі під час систематичних спостережень на першому місці стоїть візуальний огляд за завданнями вчителя чи за завданнями щоденника спостережень. Початок вивчення - „що ми бачимо”. Школярі розглядають об’єкт, дають словесні описи, за необхідністю вимірюють, малюють. Починаючи з 1 класу, практикується збір зразків (листя трав’янистих рослин для гербарію, зразків гірських порід тощо), практична робота і спостереження за якими будуть продовжуватись на уроках у класі. Учні набувають навичок інструментальних вимірювань: вимірювання температури повітря, напряму вітру, висоти снігового покриву, довжини тіні від гномона тощо.

Оскільки спектр об’єктів, за якими проводиться спостереження, досить широкий, слід особливо відзначити багатоманітність форм і прийомів реєстрації його результатів (див. табл.2).

Актуально про педагогіку:

Суть уроку іноземної мови та вимоги до нього
Педагогічна наука розглядає процес навчання як свідому й цілеспрямовану сумісну діяльність учителя та учнів. В сучасній школі ця діяльність здебільшого проходить в рамках уроку, який доповнюється самостійними заняттями вдома, позакласною роботою та факультативними заняттями з предмета. Урок іноземн ...

Особливості застосування інтерактивних технологій
Враховуючи психологічні особливості учнів молодшого шкільного віку та рівень їхньої готовності до спілкування, вважаємо, що застосування інтерактивних технологій навчання в початковій школі варто розпочинати з роботи в парах. Саме в процесі роботи в парах учні отримують можливість говорити, що є не ...

Функції навчального процесу
Навчання — одна із стрижневих складових педагогічного процесу в освітніх системах — виконує певні функції. Освітня функція у традиційному навчанні є базовою і передбачає озброєння учнів, першою чергою, певною системою знань, навичок і вмінь. Основний недолік такого навчання — його безособистісність ...