Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Статті і корисна інформація » Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань » Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Сторінка 8

Спостереження, що проводяться за кожним окремим об’єктом, необхідно підпорядкувати єдиній вимозі обов’язкового встановлення причинно-наслідкових зв’язків між тілами і явищами, що розглядаються в комплексі (наприклад, залежність стану рослинного світу від змін у неживій природі).

Незважаючи на очевидну різноманітність, спостереження в початковій школі під час вивчення курсу „Я і Україна. Природознавство" мають носити системний характер. В цілому технологію їх підготовки можна представити таким чином:

1) визначення змісту спостережень по класах, тобто диференціація за віковими та індивідуальними особливостями дітей: 1-2 клас - накопичення фактичних відомостей про різноманітність об’єктів природи, їх властивості, формування вмінь навчального спостереження; 3 клас - виявлення причинно-наслідкових зв’язків, залежностей між природними об’єктами і явищами; 4 клас - встановлення найпростіших закономірностей у природі, самостійні узагальнення, висновки, пошук доказів у зміні навколишнього середовища, які підтверджують теоретичні знання.

2) вибір місця (в тому числі найбільш доцільних умов - на уроці, екскурсії, прогулянці, вдома, в кутку живої природи, на географічному майданчику та ін), установка порядку, строків проведення спостережень, визначення можливості їх поєднання з іншими методами навчання;

3) психологічна і практична підготовка дітей, в тому числі з позиції етики (в цьому ракурсі одним із ефективних прийомів ведення спостережень у загальний контекст роботи, що проводиться, є використання ігрових ситуацій із розподілом відповідних ролей і завдань, наприклад під час сезонної екскурсії - метеорологи, ботаніки, орнітологи та ін);

4) визначення мети, завдань спостережень по окремих темах, складання плану-пам’ятки спостережень (на даному етапі необхідно попередньо продумати можливості використання різного роду завдань та вправ для комплексного спостереження із залученням всіх видів аналізаторів);

5) підготовка обладнання: інструментів (термометр, снігомірна лінійка, компас, гномон, шнурок, метр, прапорці і т. ін.), посібників для фіксування результатів (умовних знаків, зошитів, блокнотів, узагальнюючих таблиць, календарів спостережень);

6) формування уміння обробки результатів систематичних спостережень (прийоми, форми використання на уроках);

7) встановлення причинно-наслідкових зв’язків як об’єкту спостережень.

Під час спостережень у природі використовуються різноманітні прийоми: візуальний огляд, вимірювання за допомогою приладів, відбір і подальший огляд об’єктів. У початковій школі під час систематичних спостережень на першому місці стоїть візуальний огляд за завданнями вчителя чи за завданнями щоденника спостережень. Початок вивчення - „що ми бачимо”. Школярі розглядають об’єкт, дають словесні описи, за необхідністю вимірюють, малюють. Починаючи з 1 класу, практикується збір зразків (листя трав’янистих рослин для гербарію, зразків гірських порід тощо), практична робота і спостереження за якими будуть продовжуватись на уроках у класі. Учні набувають навичок інструментальних вимірювань: вимірювання температури повітря, напряму вітру, висоти снігового покриву, довжини тіні від гномона тощо.

Оскільки спектр об’єктів, за якими проводиться спостереження, досить широкий, слід особливо відзначити багатоманітність форм і прийомів реєстрації його результатів (див. табл.2).

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Актуально про педагогіку:

Малювання на яєчній шкарлупі, з використанням крупів, рельєфними фарбами, по-вологому
Під час заняття на тему „Моя улюблена іграшка” у старшій групі пропоную дітям намалювати іграшку використовуючи для „малювання” різні крупи: манну, рисову, гречану, вівсяну, пшоно, насіння маку. Спочатку діти виконують малюнок простим олівцем, розподіляють його на окремі зони і покривають по-черзі ...

Групова форма організації навчальної діяльності у ПТНЗ
Абрахам Маслоу стверджував, що в людини переважають дві потреби — потреба до постійного росту й потреба бути в безпеці. Людина, яка повинна вибрати між цими двома потребами, обирає потребу бути в безпеці. Один із найважливіших способів її досягнення — це поєднатися з іншими людьми, залучитися до гр ...

Основи композиції у пейзажі. Лінійна та повітряна перспектива. Колористичні завдання та техніки виконання пейзажу
Композиція (латинське слово, що означає "створення", "побудова", "поєднання", "зв'язок"), немов збирає усі основні елементи зображуваного в єдине ціле. Знання композиційних основ надзвичайно важливі для учнів при вивченні пейзажу на уроках образотворчого мист ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com