Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Статті і корисна інформація » Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань » Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Сторінка 6

Перше питання, яке постає перед вчителем у зв’язку з організацією спостережень - питання про місце безпосередніх спостережень у природі в системі інших методів навчання. При формуванні природничих понять індуктивним шляхом (а саме так і буває найчастіше на уроках природознавства в початковій школі) спостереження в природі повинні передувати класній роботі. Недарма В.О. Сухомлинський говорив: „ без того, щоб спочатку вчити дітей задуматися над явищами природи, починати вчити дітей в класі не можна".

Таким чином, найчастіше спостереження в природі повинні передувати вивченню тієї чи іншої теми в класі. Саме на матеріалі попередніх спостережень в природі базується вивчення сезонних змін (робота за завданнями щоденників спостережень, спостереження на екскурсіях). Однак в окремих випадках спостереження в природі корисно здійснювати в процесі вивчення відповідної теми, оскільки поглиблення знань іде шляхом чергування спостережень і аналізу. Крім того, спостереження можна використовувати і на заключних етапах вивчення теми, наприклад, на узагальнюючих екскурсіях.

Організовуючи спостереження, не слід допускати як відставання спостережень відносно вивчення теми в класі, так і значного випередження. В першому випадку неможлива опора на матеріали особистих спостережень молодших школярів, а в другому - отримані в процесі спостережень уявлення без відповідного закріплення, узагальнення до моменту вивчення в класі значною мірою забуваються. Важливо, щоб тема, яка вивчається, співпадала в часі з відповідним станом природи.

Зміст спостережень визначається навчальними програмами і залежить від місцевих факторів (особливостей природи), проте існує обов’язковий, загальний для всіх класів мінімум, який включає спостереження за основними природними об’єктами. До них належать спостереження за:

а) Сонцем (положення на небі в різний період доби, час заходу / сходу, тривалість дня) та іншими астрономічними об’єктами (зірками, планетами і т. ін. залежно від змісту базової програми);

6) погодою (температура, стан неба (хмарність), опади, їх види та інтенсивність, вітер і його сила в різну пору доби і сезони) та кліматом (загальна характеристика, пікові показники, зміни за останні 100 років і подальші тенденції);

в) формами поверхні та їх зміною (вимірювання висоти горба, глибини яру і виявлення її змін), корисними копалинами (збір колекцій), динамікою рослинності залежно від форм рельєфу;

г) ґрунтом (вимірювання товщини ґрунтових шарів на урвищі, виготовлення макетів і колекцій ґрунтів, дослідження водопроникності, порівняння ґрунтів різного складу);

д) водоймами (чистота, посезонне коливання рівня води, дослідження джерел живлення водойм, деяких властивостей ґрунтових вод, вимірювання ступеню забруднення води);

е) рослинами і тваринами (сезонні зміни, зовнішні особливості, життєві прояви, знайомство з компонентами їх навколишнього середовища і встановлення взаємозв’язків (в тому числі виявлення пристосувань різного роду до умов існування) і т.д., із паралельною гербаризацією бур’янів та опалих частин рослин, колекціонуванням плодів, насіння, шишок та ін), визначення особливостей відношень окремих живих істот із людиною, певних правил догляду і охорони;

є) людиною (зовнішні ознаки, способи функціонування організму, трудова діяльність дітей і дорослих по сезонах, в містах / селах, особливості взаємовідношень і спілкування між людьми в різних ситуаціях, у тому числі в сім’ї);

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях з дисциплін циклу
В наш час розширюється процес інформатизації суспільства, тобто збільшується використання інформаційної техніки для виробництва, переробки, зберігання та розповсюдження інформації і особливо знань. Інформаційні технології пронизують всі сфери людської діяльності, і система освіти, як соціальна стру ...

Наукові кадри та їх підготовка
Положення про підготовку науково - педагогічних та наукових кадрів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 309. Підготовка науково-педагогічних та наукових кадрів в аспірантурі і докторантурі. Загальні положення. 1. Аспірантура і докторантура є формами підготовки ...

Міжпредметні зв’язки соціальної педагогіки з педагогікою, соціологією і культурологією
Теорія і практика соціальної галузі педагогіки у своєму розвитку грунтуються насамперед на соціології та на соціальних складових інших суміжних наук, таких як: філософія, антропологія, культурологія, психологія тощо. Найдослідженими є зв’язки з соціологією та педагогікою (В.Болгаріна, В.Бочарова, Н ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com