Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Статті і корисна інформація » Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань » Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Сторінка 5

визначити температуру повітря за допомогою термометра вранці;

поспостерігати за висотою Сонця на небосхилі у цей час доби;

аналогічні дії виконати опівдні;

зіставити висоту Сонця й температуру повітря вранці (опівдні);

порівняти висоту Сонця й температуру повітря вранці з висотою Сонця й температурою повітря опівдні;

зробити висновок про залежність температури повітря від висоти Сонця.

Проблемна ситуація створюється шляхом зіставлення фактів, здобутих під час спостереження, з відомими знаннями. У більшості випадків зміст проблеми зводиться до встановлення певних закономірностей, причинно-наслідкових, структурних або функціональних зв’язків на основі результатів спостережень як у природних, так і в лабораторних умовах. Такі проблеми розв’язуються молодшими школярами під керівництвом учителя чи самостійно за аналогією.

Таким чином, метод спостереження, як спосіб взаємопов’язаної діяльності вчителя (управління) та учня (учіння), має різні характеристики. За певними ознаками спостереження розподіляються на різні групи (див. рис.1).

Рис. 1. Види спостережень

У процесі організації будь-якого з даних видів спостережень потрібно дотримуватися таких дидактичних вимог:

урахування вікових особливостей, психологічного рівня розвитку дітей, тобто спостереження повинні бути посильні для дітей;

організація активної пізнавальної діяльності в процесі спостереження;

показ практичного значення спостережень;

проводити спостереження треба систематично, послідовно в зв’язку із сезонними особливостями явищ природи;

особливу увагу слід звертати на місцеві природні умови, рослини, тварини, тобто дотримуватись краєзнавчого принципу;

фронтальне ознайомлення з прийомами спостереження: фіксування і вивчення об’єкта в сумі його суттєвих і несуттєвих ознак → виділення істотних ознак → фіксування → інтерпретація → висновок;

послідовність у виробленні уміння спостерігати (тренування на моделях, тренувальні вправи на приборах, розпізнавання умовних знаків і позначень, графічне зображення явищ, що спостерігаються, та їх компонентів, самостійне спостереження і фіксування, висновки і узагальнення отриманих результатів);

виділення суттєвих ознак предмета чи явища;

чітко обумовлені способи фіксації спостережень у щоденниках спостережень та календарях природи;

певна підготовка батьків (яку допомогу дорослі можуть надати; їх зацікавленість, увага до дослідження, яке проводить дитина, і до його результатів);

систематизація змісту спостережуваного;

керівництво учителем діяльністю дітей.

Спостереження у процесі навчання природознавства може виступати методом і прийомом. Методом воно є тоді, коли внаслідок його проведення досягається дидактична ціль, а прийомом - дидактична підціль. Від цього залежить співвідношення спостереження з іншими методами навчання, які можуть входити до нього прийомами або включати його прийомом у свою структуру. Наприклад, під час спостережень бесіда буває прийомом актуалізації опорних знань учнів про об’єкт і способи діяльності; прийомом мотивації й стимулювання тощо; розповідь - прийомом додаткового інформування; дослід - прийомом виявлення певної внутрішньої ознаки або властивості об’єкта тощо. І навпаки - спостереження входить прийомом в інші методи, зокрема в дослід, практичну роботу, а також у розповідь для сприймання наочних ілюстрацій до неї.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Актуально про педагогіку:

Організація групової навчально-пізнавальної діяльності у ПТНЗ
Групова форма навчання — форма навчальної діяльності студента на занятті, що характеризується розбиттям студентів на групи; це така форма організації навчального процесу у ПТНЗ, коли студенти, працюючи у малих (2-7 осіб) групах, об'єднані спільною навчальною метою і колективно-розподіленою діяльніс ...

Конспект уроку з використання кімнатних рослин
Квітка — видозмінений пагін. Будова і різноманітність квіток Мета. Продовжувати формувати в учнів поняття про рослинний організм, його органи. Сформувати поняття про квітку як репродуктивний орган рослини, що є видозміненим пагоном; розширити знання про будову квітки, біологічне значення її головни ...

Форми та методи практичного навчання
У нашій дипломній роботі до методів практичного навчання віднесено: пояснення, розповідь, бесіду, демонстрування, ілюстрування, самостійне спостереження, вправи, самостійне виконання виробничих завдань, лабораторний метод, виробничо-практичний метод. Охарактеризуємо означені методи практичного навч ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com