Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Статті і корисна інформація » Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань » Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Сторінка 3

Як зазначають О.Ф. Козіна і О.М. Степанян, в методиці викладання природознавства існують різні класифікації спостереження, як практичного методу навчання, зокрема:

1) за організаційними формами - індивідуальні, групові й фронтальні.

Фронтальні спостереження здійснюються усім класом за однаковим завданням під безпосереднім керівництвом вчителя. Під час бесіди діти осмислюють і конкретизують об’єкти та цілі спостережень, актуалізують опорні знання та уміння, визначають задачі й складають плани.

Кожне завдання перед розв’язанням повторюється вчителем або учнем („За чим будете спостерігати? … Далі простежте за…" та ін). Це зорієнтовує дітей на систематичне зіставлення проміжних результатів із кінцевими цілями спостереження. Обговорення етапів і наслідків дозволяє вчителеві здійснювати поточний контроль за спостереженням і корегувати його.

Крім того, словесне вираження результатів сприймання вголос одним учнем, а про себе - іншими, дозволяє кожній дитині усвідомити зміст, порівняти власний результат із результатами однокласників, при потребі придивитись, прислухатись, звернути увагу на окремі деталі. Загальний висновок за такими спостереженнями формулюється вчителем (якщо складний) і повторюється учнями або робиться школярами самостійно.

Під час групових спостережень завдання виконується групами по 2-4 учні. Групи можуть складатися із учнів з однаковим і різним рівнем підготовки. Такі групи не стабільні. Їх склад рухомий і визначається "зоною актуального розвитку" дітей на кожному конкретному етапі навчання. Обов’язковим при створенні групи є врахування інтересів учнів та їх взаємин. Залежно від навчальної ситуації, дидактичної цілі використання методу спостереження у процесі навчання можливе застосування різних варіантів методики організації групових спостережень, а саме:

в групах діти з однаковою підготовкою (групи гомогенні). Завдання за змістом однакові для всіх груп. Підготовка до безпосереднього сприймання здійснюється фронтально. Далі діти ведуть спостереження групами, коментують і обговорюють їх разом. Учитель контролює всі групи, але значну увагу приділяє слабшим учням. Загальний висновок робиться фронтально.

групи гомогенні за складом. Завдання для груп різні за змістом. Дидактична мета цих спостережень - конкретизувати теоретичні знання, уточнити і розширити сформовані уявлення. Рівень самостійності дітей у такій ситуації зростає, тому вчитель диференціює завдання через зміст і міру своєї допомоги. Наслідки спостережень обговорюються фронтально. Діти роблять висновки, показують свої об’єкти спостережень, коментують етапи спостережень, їх послідовність.

групи, гетерогенні за складом. До них входять учні з різною підготовкою. Методика організації може бути подібна до попередніх варіантів. Різниця у тому, що „сильні" учні допомагають „слабшим".

Індивідуальні спостереження виконуються кожним учнем самостійно. В основному вони ведуться під час виконання домашньої роботи. В індивідуальних завданнях найповніше враховуються індивідуальні особливості, рівень розвитку та підготовки, пізнавальні інтереси молодших школярів.

2) за тривалістю виконання - короткочасні або короткотривалі (на уроці, під час екскурсій, наприклад, при виявленні ознак конкретного об’єкта) та довготривалі (в позаурочний час - під час вивчення динаміки в природі: ріст і розвиток рослин і тварин, сезоні зміни - фенологічні спостереження).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Планування навчально-виховного процесу з ІМ. Види планування
Планування процесу навчання ІМ – передусім планування його результатів на різних за тривалістю відрізках часу. Головна мета планування – науково обґрунтована організація навчально-виховного процесу та досягнення оптимального засвоєння учнями навчального матеріалу. Успішність планування залежить від ...

Зміст та завдання естетичного виховання школярів
Прекрасне – могутнє джерело моральної чистоти, духовного багатства, фізичної досконалості кожної особистості. Уміння відчувати красу і створювати красу роблять життя людини осмисленим, багатим і яскравим. Хороші книги, музика, твори образотворчого мистецтва, які довелося прочитати, почути, побачити ...

Використання комп’ютерів у початковій школі
Популярність персональних комп’ютерів неухильно росте серед різних категорій користувачів - від професіоналів до початківців. Користувачами персональних комп’ютерів стають уже восьмирічні - десятирічні школярі. Вони досить вільно та грамотно орієнтуються в складних операційних системах та оболонках ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com