Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Статті і корисна інформація » Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань » Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Сторінка 14

Зіставлення цілого і частин у процесі спостереження дозволяє дітям, по-перше, свідомо уникнути випадкових ознак під час сприймання. Наприклад, ведеться спостереження за деревом, але учні звертають увагу, що на ньому є гніздо птаха. У цьому випадку вчитель повинен актуалізувати знання дітей про зовнішню будову дерева: „Які органи має дерево? Не забувайте, в якій послідовності їх треба називати (корінь, стовбур (стебло), листя, квітки, плоди з насінням). Чи гніздо птаха, що на дереві, є його частиною? Отже, потрібно спостерігати і називати тільки ознаки дерева”. По-друге, усвідомлювати сприйняті ознаки у контексті цілого образу, виділяти в об’єкті основні, важливі, істотні ознаки, узагальнювати їх.

Зміст висновку спостереження і механізм розумової діяльності дітей під час його формулювання визначаться об’єктом і цілями спостереження. Як зазначає О.А. Біда, розрізняють кілька варіантів висновків, зокрема:

спостереження ведеться за конкретним об’єктом, сприймається його окрема ознака, властивість. У висновку такого спостереження відображається усвідомлена належність частин до цілого. Наприклад, спостереження за кольором неба восени. У цьому випадку висновок матиме такий зміст: „Восени небо сірого кольору”;

спостереження ведеться за конкретним об’єктом і сприймається сукупність ознак, які його характеризують. У висновку відображається зміст одного уявлення про цей об’єкт. Щоб його сформулювати, слід проаналізувати сприйняті ознаки, серед яких виділити випадкові і властиві йому. Перші пропускають, а другі складають опис - визначення об’єкта. Наприклад, учні спостерігають за зовнішнім виглядом берези навесні. Висновок за спостереженнями: „Береза має білу кору з чорними плямами, високий і тонкий стовбур, квітки зібрані в „сережки”;

спостереження ведеться за групою тіл або явищ. Результатом є загальне уявлення, в якому відображені ознаки, властиві цій групі об’єктів. Щоб зробити висновок за спостереженнями відносно групи об’єктів, спочатку ведуться спостереження за окремими об’єктами цієї групи. У кожному з них сприймаються ознаки, передбачені цілями спостереження. Далі об’єкти порівнюються і визначаються подібні ознаки. Вони і складають зміст висновку, він стосується всієї групи об’єктів. Отже, формування і розвиток у молодших школярів умінь проводити спостереження є цілеспрямованим процесом, що починається з наслідування дій вчителя, органічно входить у систему навчально-виховної роботи початкової школи і передбачає поступове ускладнення завдань для самостійної роботи.

Страницы: 9 10 11 12 13 14 

Актуально про педагогіку:

Структура педагогічної діяльності
На відміну від прийнятого в психології розуміння діяльності як багаторівневої системи, компонентами якої є мета, мотиви, дії і результат, стосовно педагогічної діяльності переважає підхід виділення її компонентів як щодо самостійних функціональних видів діяльності педагога. Н.В. Кузьміна виділила в ...

Місце пейзажного жанру в образотворчій діяльності учнів
У 5-му класі при вивченні образотворчого мистецтва основна увага звертається на розвиток чуттєво-емоційного та естетичного сприймання світу, асоціативно-образного мислення, цілісного бачення, вміння виділяти основне у явищах та формах. Виявлення специфіки художньо-образної мови мистецтва, композиці ...

Розв’язування прикладів на тотожні перетворення тригонометричних виразів
Приклад 1. Обчислити без допомоги калькулятора Розв’язання. Помножимо і поділимо початковий вираз на .Тоді маємо Відповідь: Приклад 2 .Обчислити без допомоги калькулятора Розв’язання. Помножимо і поділимо початковий вираз на Дістаємо Відповідь: Приклад 3. Перетворити у добуток Розв’язання. У чисель ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com