Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Статті і корисна інформація » Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань » Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Сторінка 12

фаза абстрагування - інтерпретуюче дослідження, що передбачає визначання на базі отриманої емпіричним шляхом інформації більш складних абстрактних, узагальнених властивостей тіл і явищ, певної групи об’єктів і встановлення суттєвих взаємозв’язків між ними, між тим, що відбувається (віднесення конкретного природного предмета чи явища до групи відповідних однорідних - введення в систему, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між спостережуваним об’єктом, його частинами та середовищем існування);

фаза фіксування самого образу досліджуваного об’єкта і виявлення його місця в ієрархії знань;

4) заключний: підведення підсумків, закріплення отриманих уявлень про природні об’єкти, способи їх дослідження і фіксації.

У структурі спостереження вчені-методисти виділяють такі компоненти:

цілі спостереження;

план спостереження;

безпосереднє цілеспрямоване сприймання тіл і явищ природи;

висновки спостережень .

У цілях спостереження чітко визначається об’єкт, за яким буде вестися спостереження та його результат. Цілі, визначені вчителем, повинні бути сприйняті та усвідомлені учнями.

Усвідомленню цілей сприяє розкриття змісту основних термінів, за допомогою яких формується ціль, конкретизація об’єктів і результатів спостережень. Наприклад, на уроці-екскурсії в 2 класі учням пропонується завдання:

поспостерігати за кольором неба восени;

поспостерігати за особливостями поведінки перелітних птахів восени і т. ін.

У першому завданні об’єктом спостереження є небо, а результатом - уявлення про колір неба восени. І об’єкт, і предмет є конкретними, вони позначені зрозумілими термінами. У другому - об’єктом є перелітні птахи. Це узагальнений образ, оскільки терміном „перлітні птахи" позначається група птахів, які відлітають на зиму у вирій. Тому необхідно насамперед конкретизувати об’єкт. Результатом спостереження буде уявлення про особливості поведінки перелітних птахів восени. В 2 класі уявлення про поведінку перелітних птахів восени включає такі ознаки: спів птахів восени, місце польотів, характер польоту. Саме у визначенні цих ознак чи їх актуалізації полягає конкретизація мети спостереження.

Робота, спрямована на осмислення цілей спостереження, є обов’язковою і пояснюється такими причинами:

діти мають різний рівень засвоєння опорних знань та умінь;

сприймання носить вибірковий характер, без усвідомлення конкретних цілей, кожен учень буде сприймати й виділяти в об’єктах те, що його зацікавить і має для нього певне значення;

кожний об’єкт має різні ознаки, властивості, частини, зв’язки і може сприйматися з різних боків та різних точок зору.

Потрібно підкреслити, що в практичній діяльності не завжди організовується робота, спрямована на осмислення учнями об’єкта і цілей (результатів) спостереження. Діти не знають за чим (або ким) конкретно спостерігають, що саме треба сприймати, який результат отримати під час спостереження. Тому в них відсутній інтерес до цього виду діяльності. У багатьох учнів у зошиті з природознавства залишаються невиконаними завдання для спостережень.

Крім того, завдання для спостережень часто формулюються неправильно за змістом. Наприклад, на уроках можна чути завдання такого змісту: поспостерігати, які зміни відбулися з деревами навесні. Об’єктом спостереження у цьому випадку є дерево, а результатами - весняні зміни з деревами. Що означає термін „зміни”? Як можна сприйняти зміни конкретного об’єкта? Безпосередньо сприймаються ознаки, які дають можливість засвоїти уявлення про вигляд дерева навесні. А встановлення змін, які відбулися з ними навесні, здійснюється шляхом порівняння зовнішнього вигляду дерева у цю пору року з його виглядом, наприклад, узимку, влітку чи восени.

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14

Актуально про педагогіку:

Значення демонстраційних дослідів
Мета застосування наочних методів — збуджувати й розвивати активність сприйняття і мислення учнів. Правильно поставлене запитання, а далі й ціла система запитань, привертають увагу учнів до об'єктів і дослідів, що демонструються, змушують їх цілеспрямовано й послідовно спостерігати, порівнювати, ро ...

Значення української народної іграшки в різнобічному вихованні дітей
Народна педагогіка вимагає виховувати дитину, зважаючи на вікові особливості дитини: “Гни дерево, поки молоде, вчи дітей, поки малі”. Впродовж всього дитинства гра і народна іграшка займає найголовніше місце у житті дитини. В грі діти відтворюють працю дорослих, елементи трудових дій. В своїй ігров ...

Форми і методи фізкультурно-оздоровчої роботи з молодшими школярами на краєзнавчих засадах
У педагогічній літературі категорія «форма» трактується як зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку, певному режимі та з конкретною метою. Виходячи із змісту даного поняття охарактеризуємо основні форми фізкультурно-оздоровчої роботи. Адже о ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com