Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Статті і корисна інформація » Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань » Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі

Сторінка 11

Однією з найдоступніших форм унаочнення сезонних змін у природі є зображення їх у вигляді „фенологічного дерева”. Переваги цієї форми в тому, що „фенологічне дерево” не займає багато місця, не потребує значної витрати часу на його виготовлення, водночас доступно ілюструє картину розвитку сезонних явищ у тій чи іншій місцевості.

Процес оформлення „фенологічного дерева” простий і посильний для учнів. По середині аркуша цупкого паперу розміром 100 х 600 мм малюють стовбур дерева. З обох боків у хронологічній послідовності щодня або через день роблять відповідні записи і зарисовки (дані про явища, які відбуваються в природі). Наприклад, біля запису „Прилетіли перші шпаки" - намалювати шпака, „Перша пісня жайворонка” - жайворонка в небі тощо.

Проводячи фенологічні спостереження в школі, вчитель має навчити учнів бачити явища природи, робити узагальнення і висновки, прагнути показати дітям природу в усій її красі, прищепити їм навички дослідницької роботи. Такі заняття потрібно проводити систематично, за чітко розробленим планом, враховуючи, що зміст їх має відповідати вже набутим знанням та чинним навчальним програмам.

Важливе значення мають завдання для спостережень в позаурочний час. Тут неабияку роль відіграють літні завдання, які виконуються дітьми там, де вони проводять літо. Враховуючи відсутність у цей час систематичного контролю за цією роботою, доцільно подати спеціальну пам’ятку з завданнями для літніх спостережень. Ці завдання слід підбирати так, щоб вони передбачали закріплення в свідомості дітей знань про тіла і явища природи, набутих у школі, та збір матеріалу для вивчення в наступних класах.

Для того щоб добре організувати спостереження, щоб вони дали позитивні результати, учителеві необхідно продумати кожну деталь. Коли учень буде бачити наслідки своєї роботи, він надалі спостерігатиме окремі тіла і явища природи, у нього поступово буде розвиватися інтерес до вивчення навколишнього світу.

Проведення будь-якого спостереження повинно представляти послідовне виконання наступних етапів:

1) підготовчий: постановка і конкретизація досліджуваної проблеми і завдань спостережень; вибір відповідного об’єкта і ситуації (попередньо учителем, який дає відповідні рекомендації дітям); підбір способів фіксації спостережень і інтерпретації; виклик і стимулювання у дітей інтересу до об’єкта спостережень; прийоми - коротка бесіда (що відомо про об’єкт, корекція уявлень, на що звернути увагу), звернення до досвіду, показ фрагментів діафільму, кінофільму, ілюстрацій з метою підготовки до сприймання об’єкта;

концентрація уваги на об’єкті: прийоми - використання загадковості, ефекту несподіванки, показ і пояснення, демонстрація ілюстрацій, постановка проблемних запитань, використання художніх образів, загадок, віршів, неправдивих асоціацій;

дослідження спостережуваного об’єкта, яке спрямоване на обробку прийомів правильного послідовного його дослідження і передбачає певну допомогу з боку вчителя під час їх засвоєння. Алгоритм даної роботи має такий вигляд:

чуттєва фаза: цілісне сприймання (мовчки, з попередньою цілеспрямованою вказівкою з боку вчителя у вигляді запитання, завдання) - аналіз (зовнішні, добре фіксовані ознаки - форма, колір, розмір і т. ін.; деталізація; виділення суттєвих ознак) - фіксація цілісного образу (його значення);

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Актуально про педагогіку:

Корекційно-розвивальна програма з попередження й подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами
Мета програми: сприяти осмисленню викладачами сутності комунікативних бар'єрів, їх ролі у взаємодії, а також забезпечити набуття умінь та навичок попередження й подолання комунікативних бар'єрів. Цільова аудиторія: викладачі. Основні завдання програми: 1. Аналіз змісту комунікативних бар'єрів та чи ...

Кімнатні рослини у навчанні біології
Під час вивчення біології засоби наочності полегшують сприйняття навчального матеріалу. До натуральних засобів наочності з біології належать живі об’єкти, а саме рослини , зокрема вирощені в куточку живої природи, кімнатні рослини. Взагалі, кімнатні рослини мають надзвичайно важливе значення у вивч ...

Проектування дидактичних матеріалів
Оперативні цілі навчання представляються через набір спостережуваних дій. Це дозволяє побудувати навчання у вигляді формованих дій і чітко оцінювати й контролювати порядок досягнення мети. Відповідно до теорії В. П. Беспалька, існують чотири рівні засвоєння навчального матеріалу. На першому рівні у ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com